2008 рік
14 березня 2008 року смт.Рожнятів
секретаря Країло І.І.,
з участю адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Рожнятів цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розподіл спільно придбаного майна, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розподіл спільного майна подружжя, суд -
встановив:
в основу позовних вимог позивач ОСОБА_3 зіслався на те, що з 15.07.2004 року він перебував в зареєстрованому шлюбі з відповідачкою. Їхній шлюб був зареєстрований в Нижньострутинській сільській раді Рожнятівського району Івано-Франківської області за актовим записом № 6. В зв'язку з тим, що сімейне життя з відповідачкою в них не склалося із-за різних поглядів на життя та її негативної поведінки по відношенню до нього він звернувся до Рожнятівського районного суду з позовом про розірвання шлюбу,який рішенням суду від 28.11.2007 року шлюб між ними розірвано. Вони не можуть досягнути згоди про добровільний поділ спільного майна, і тому він змушений звернутися за захистом своїх законних прав та інтересів до суду. В судовому засіданні позивач змінив свої позовні вимоги та уточнивши їх пояснив, що їхнім спільнопридбаним з відповідачкою майном вважає те, яке було подароване їм на їхньому весіллі його і відповідачки родичами, та гостями, а також придбане ними в шлюбі,а саме:
1. комплект накидок на диван, вартістю 100 гривень;
2. покривало вартістю 150 гривень;
3. килим набивний розміром 2х1,80 вартістю 170 гривень;
4. ковдра пухова вартістю 100 гривень;
5. набір емальового посуду, вартістю 100 гривень;
6. сервіз кофейний, вартістю 50 гривень;
7. один весільний рушник з однією салфеткою, вартістю 50 гривень;
8. годинник настільний, вартістю 100 гривень;
9. велосипед, вартістю 350 гривень;
10. дві м'які іграшки у вигляді левів, загальною вартістю 200 гривень;
11. два набори посуду з нержавійки, загальною вартістю 600 гривень;
12. накидку на ліжко, вартістю 150 гривень;
13. праску електричну, вартістю 200 гривень;
14. відеомагнітофон ДВД Еленберг вартістю 500 гривень;
15. 500 доларів США;
16. вазу вартістю 20 гривень;
17. електросвітильник вартістю 100 гривень;
18. три криничні кільця загальною вартістю 450 гривень;
19. холодильник “ЛЖ» вартістю 2000 гривень;
20. телевізор кольоровий “ЛЖ», вартістю 1000 гривень;
21. пилосос “ЛЖ» вартістю 400 гривень;
22. мікрохвильову піч “ЛЖ», вартістю 500 гривень;
23. покривало вартістю 180 гривень;
24. набір склянок вартістю 100 гривень;
25. годинник вартістю 70 гривень.
Відеомагнітофон ДВД «Еленберг» подарував йому його брат на день народження. Крім того, в період їхнього шлюбу він за свої особисті гроші купив електричну м'ясорубку, вартістю 500 гривень. Також спільнопридбаним з відповідачкою майном вважає вхідні дерев»яні двері, вартістю 1680 гривень та кутовий диван “Честер», вартістю 1800 гривень. Просить присудити йому майно, яке подарували на весіллі його родичі, зокрема майно, яке перераховано в позиціях 1-15 та холодильник “ЛЖ», виділивши відповідачці одну м'яку іграшку у вигляді лева та один набір посуду із нержавійки, а також майно, яке перераховано в позиціях 16-25. Судові витрати по справі просить покласти на відповідачку.Не заперечує,що дійсно зламав м»ясорубку,якуа належала ОСОБА_5 і відкупив їй нову,електричну м»ясорубку,однак на даний час не погоджується з тим,щоб м»ясорубка залишалася ОСОБА_5,оскільки куплена ним річ дорожча за зламану.
В своїй зустрічний позовній заяві ОСОБА_4 посилається на те, що всі факти, наведені ОСОБА_3 в його позовній заяві, є неточними, він в своєї позовній заяві не вказав все майно, яке є їхньою спільною сумісною власністю, неправильно оцінив його та заявив претензії на майно, яке їм не належить, тому вона змушена звернутися до суду із зустрічним позовом. В період їхнього спільного проживання з 15.07.2004 року по червень місяць 2007 року, коли їхня сім'я фактично розпалася ними було придбано майно, включаючи і подарунки під час весілля на загальну суму 14065 гривень, а саме.: комплект накидок на диван, вартістю 100 гривень; покривало вартістю 150 гривень; килим набивний розміром 2 х1,80 вартістю 170 гривень; ковдра пухова вартістю 100 гривень; набір емальового посуду, вартістю 100 гривень; сервіз кофейний, вартістю 50 гривень; один весільний рушник з однією салфеткою, вартістю 50 гривень; годинник настільний, вартістю 100 гривень; велосипед, вартістю 350 гривень; дві м'які іграшки у вигляді левів, загальною вартістю 200 гривень; два набори посуду з нержавійки, загальною вартістю 600 гривень; накидку на ліжко, вартістю 150 гривень; праску електричну, вартістю 200 гривень; відеомагнітофон ДВД Еленберг вартістю 500 гривень; вазу вартістю 20 гривень; електросвітильник вартістю 100 гривень; три криничні кільця загальною вартістю 450 гривень; холодильник “ЛЖ» вартістю 2000 гривень; телевізор кольоровий “ЛЖ», вартістю 1000 гривень; пилосос “ЛЖ» вартістю 400 гривень; мікрохвильову піч “ЛЖ», вартістю 500 гривень; покривало вартістю 180 гривень; набір склянок вартістю 100 гривень; годинник вартістю 70 гривень. Всього майна на суму 7640 гривень. Крім того, коли ОСОБА_3 в червні місяці 2007 року розірвав з нею сімейні стосунки і переїжджаючи до себе додому забрав з собою частину майна, а саме: відеомагнітофон ДВД Еленберг, праску електричну та гроші в сумі 1300 доларів США, що еквівалентно 6500 гривень. Таким чином, крім вищеперерахованого майна, поділу підлягають гроші в сумі 13000 доларів США, хоча ОСОБА_3 наполягає на тому, що він забрав тільки 500 доларів США. Все вищеперераховане майно та гроші є їхньою спільною сумісною власністю і їхні частки в майні, згідно ст.70 СК України, повинні бути рівними. Також позивач-відповідач безпідставно включив в спільне сумісне майно подружжя, майно, яке належить її матері ОСОБА_5, яке не підлягає поділу між ними, а саме: електричну м'ясорубку, вартістю 500 гривень, яку він подарував тещі взамін тої, яку зламав; вхідні двері дерев'яні, вартістю 1680 гривень та кутовий диван (м'який куток “Честер») вартістю 1800 гривень. Просить винести рішення, яким поділити між ними вищевказане рухоме майно та гроші.
В судовому засіданні позивач-відповідач ОСОБА_3 зустрічний позов визнав частково та пояснив суду, що все вищеперераховане майно дійсно було їм,як подружжю подаровано і придбано під час проживання у шлюбі, але ні про які 1300 доларів США він нічого не знає, тому що в день, коли він залишав сім'ю, він взяв з сімейного бюджету тільки 500 доларів США. Також він наполягає на тому, що м'який куток “Честер» і вхідні дерев'яні двері були куплені за його гроші. Електричну м'ясорубку він тещі не подарував, а купив її взамін тої, яку зламав і вважає її своєю власністю, теща нею тільки користувалася. Оскільки в дружини залишилася більша частина їхнього спільного та його особистого майна, то позов ОСОБА_4 вважає підставним частково.
Відповідачка-позивачка ОСОБА_4 в судовому засіданні свій позов підтримала та доповнила, що в період подружнього життя ними було придбано та їм подаровано вищевказане майно, однак пилосос “ЛЖ» вважає своєю особистою власністю, так як його їй подарував батько. Коли позивач-відповідач залишав сім'ю, то забрав у неї всі спільні 1300 доларів США. А тому просить при поділі спільно-придбаного майна подружжя врахувати вищенаведене.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 дала суду показання про те, що ОСОБА_3 забрав тільки 500 доларів США, і зразу приніс їх до неї у лікарню, так як вона в той час знаходилася на лікуванні.
Свідок ОСОБА_7 дала суду показання про те, що відеомагнітофон ДВД «Еленберг» позивачу-відповідачу подарував на день народження його брат.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 дала суду показання про те, що коли позивач-відповідач покидав сім'ю вона була при цьому присутня і бачила, як він забирав гроші, але яка сума знаходилася в конверті вона не може сказати, знає тільки зі слів відповідачки-позивачки та її матері, що там знаходилося 1300 доларів США.
Свідок ОСОБА_5 дала суду показання про те, що вхідні дерев'яні двері та кутовий диван “Честер» купляла вона за свої гроші. Електричну м'ясорубку позивач-відповідач їй подарував взамін тої, яку зламав. Також вона ствердила, що знає, що в конверті було 1300 доларів США, так як у доньки від неї секретів не було.
Суд, оглянувши матеріали справи, вислухавши сторін та свідків, вважає, що позови ОСОБА_3 та позов ОСОБА_4 підлягають до часткового задоволення виходячи з наступного.
Випискою з рішення від 28.11.2007 року (а.с.4) підтверджено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбу з 15.07.2004 року по 28.11.2007 року, і шлюб між ними розірвано.
З часу одруження і до червня 2007 року сторони проживали в будинку батьків ОСОБА_4 АДРЕСА_1, після чого ОСОБА_3 залишив сім'ю і перейшов на проживання до своєї матері в с.Ріпне Рожнятівського району.
В судовому засіданні сторони визнали, що під час проведення їхнього спільного весілля їм було подаровано та під час шлюбу придбано майно,яке зазначено в зустрічній позовній заяві ОСОБА_4 З вартістю майна зазначеного в цій заяві згідні.
Суд приходить до висновку, що в спільне майно подружжя не можна віднести електричну м'ясорубку,оскільки ОСОБА_3не заперечив,що купив м»ясорубку ОСОБА_5 взамін зламаної,яку сам же і поламав; вхідні двері (дверний блок) вартістю 1638 гривень,яку також придбала ОСОБА_5,що підтверджено товарним чеком № 263 від 05.12.2006 року(а.с.30); кутовий диван (м'який куток “Честер») вартістю 1800 гривень, який також придбала ОСОБА_5,що підтверджено накладною №53 від 21.08.2004 року.За вказаних обставин зазначенні цінності слід виключити з переліку майна,яке підлягає поділу.
В сукупності зібраних доказів суд приходить до висновку, що в період подружнього життя сторони придбали слідуюче рухоме майно: комплект накидок на диван, вартістю 100 гривень; покривало вартістю 150 гривень; килим набивний розміром 2х1,80 вартістю 170 гривень; ковдра пухова вартістю 100 гривень; набір емальового посуду, вартістю 100 гривень; сервіз кофейний, вартістю 50 гривень; один весільний рушник з однією салфеткою, вартістю 50 гривень; годинник настільний, вартістю 100 гривень; велосипед, вартістю 350 гривень; дві м'які іграшки у вигляді левів, загальною вартістю 200 гривень; два набори посуду з нержавійки, загальною вартістю 600 гривень; накидку на ліжко, вартістю 150 гривень; праску електричну, вартістю 200 гривень; відеомагнітофон ДВД Еленберг вартістю 500 гривень; 500 доларів США, що еквівалентно 2525 гривень; вазу вартістю 20 гривень; електросвітильник вартістю 100 гривень; три криничні кільця загальною вартістю 450 гривень; холодильник “ЛЖ» вартістю 2000 гривень; телевізор кольоровий “ЛЖ», вартістю 1000 гривень; пилосос “ЛЖ» вартістю 400 гривень; мікрохвильову піч “ЛЖ», вартістю 500 гривень; покривало вартістю 180 гривень; набір склянок вартістю 100 гривень; годинник вартістю 70 гривень. Всього сторони придбали рухомого майна та грошей на загальну суму 10165 грн.
Посилання ОСОБА_4 на те, що позивач-відповідач забрав з сімейного бюджету 13000 доларів США є голослівними і свого підтвердження в суді не знайшло.
За змістом ст.63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності.Згідно ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.Звідси, доля кожної з сторін становить 50825 \10165:2\,однак ОСОБА_4присуджується більша частина майна ,тому вона повинна компенсувати ОСОБА_3,урахуванням сплечених нею судових витрат,265 гривень за більшу частину присудженого майна.
Питання судових витрат та витрат на правову допомогу суд вирішує у відповідності до ст.ст.84,88 ЦПК України,з урахуванням того,що сторони понесли одинакові витрати правову допомогу.
На підставі ст.ст. 70, 71 СК України та керуючись ст.ст. 209, 213-215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, суд, -
Позови ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволити частково.
Розділити майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності позивача-відповідача та відповідачки-позивачки і присудити ОСОБА_3:
1. комплект накидок на диван, вартістю 100 гривень;
2. покривало вартістю 150 гривень;
3. килим набивний розміром 2х1,80 вартістю 170 гривень;
4. ковдра пухова вартістю 100 гривень;
5. набір емальового посуду, вартістю 100 гривень;
6. сервіз кофейний, вартістю 50 гривень;
7. один весільний рушник з однією салфеткою, вартістю 50 гривень;
8. годинник настільний, вартістю 100 гривень;
9. велосипед, вартістю 350 гривень;
10. одну м'яку іграшку у вигляді лева, вартістю 100 гривень;
11. набір посуду з нержавійки, вартістю 300 гривень;
12. накидку на ліжко, вартістю 150 гривень;
13. праску електричну, вартістю 200 гривень;
14. відеомагнітофон ДВД Еленберг вартістю 500 гривень;
15. 500 доларів США або 2525 гривень.
а всього рухомого майна на суму 4945 гривень.
ОСОБА_4 присудити:
1. набір посуду з нержавійки вартістю 300 гривень;
2. вазу вартістю 20 гривень;
3. електросвітильник вартістю 100 гривень;
4. три криничні кільця загальною вартістю 450 гривень;
5. одну м'яку іграшку у вигляді лева, вартістю 100 гривень;
6. холодильник “ЛЖ» вартістю 2000 гривень;
7. телевізор кольоровий “ЛЖ», вартістю 1000 гривень;
8. пилосос “ЛЖ» вартістю 400 гривень;
9. мікрохвильову піч “ЛЖ», вартістю 500 гривень;
10. покривало вартістю 180 гривень;
11. набір склянок вартістю 100 гривень;
12. годинник вартістю 70 гривень.
а всього рухомого майна на суму 5220 гривень
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію в розмірі 265 гривень за більшу частину присудженого майна.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Рожнятівський районний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку передбаченому ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя: (підпис)
З оригіналом вірно
Суддя Рожнятівського районного суду М.В.Пулик