Справа № 2-а-375/2008
14 липня 2008 року Рокитнянський районний суд Київської області в складі :
головуючого - судді Нечепоренко Л.М.
при секретарі - Тарасюк Н.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в смт. Рокитне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської райдержадміністрації
про стягнення недоотриманих сум разової грошової допомоги, -
Звернувшись до суду, позивач посилається на те, що він має статус учасника війни відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та має право на одержання разової грошової допомоги, яка виплачується щорічно до 5 травня. Разова грошова допомога учасникам війни та прирівненим до них особам передбачена у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Так у 2005 році позивачем отримана допомога складає 50 грн., у 2006 році -50 грн., у 2007 році -55 грн. Всього155 грн.
Позивач направив звернення до відповідача з проханням провести доплату вказаної грошової компенсації. Відповідач відмовив у задоволенні його вимог, посилаючись, що нарахування та виплата йому одноразової допомоги виплачена відповідно до затверджених кошторисних видатків по КПК 2501150 та відповідно до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та “Про жертви нацистських переслідувань».
Вважає, що відповідач повинен був виплатити позивачу одноразову грошову допомогу виходячи з мінімальної заробітної плати яка становила у 2005 році 332 грн. х 3 = 996 грн.,у 2006 році 359 грн. х 3= 1077 грн., у 2007 році -420 грн. х 3=1260 грн. Всього 3333 грн., із врахуванням суми виплаченої відповідачем допомоги в сумі 155 грн. розмір недоотриманої допомоги складає 3178 грн..
В судове засідання позивач не з»явився, подав до суду заяву в якій позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити та справу заслухати у його відсутності.
Будучи належним чином повідомленим про час і місце слухання справи, відповідач в судове засідання свого представника не направив, направивши натомість до суду заяву, якою позов не визнав та просив розглянути останній у відсутності його представника при попередньому судовому засіданні.
За викладеного суд ухвалив провести розгляд спору по суті у попередньому судовому засіданні, що узгоджується з вимогами ст.121 КАС України.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що позивач має статус учасника війни відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та має право на одержання разової грошової допомоги, яка виплачується щорічно до 5 травня. Разова грошова допомога учасникам війни та прирівненим до них особам передбачена у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст.14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасники війни мають право на одержання разової грошової допомоги, яка виплачується щорічно до 5 травня. Разова грошова допомога учасникам війни та прирівненим до них особам передбачена у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Обов»язок по нарахуванню та виплаті такої допомоги покладено на органи соціального захисту населення по місцю проживання громадян.
Таким чином вбачається, що позивач має право на отримання вказаної допомоги в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Законом України “Про затвердження прожиткового мінімуму на 2007 рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2007 року - 380 грн., з 01.04.2007 року - 410, 06 грн., з 1.10.2007 року - 415,11 грн.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст.113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.
Частина перша статті 9 КАС України визначає, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розмір допомоги на оздоровлення, визначений вказаними вище постановами КМ України, суперечить вимогам ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Такий висновок суду узгоджується з положеннями ч.4 ст.9 КАС України в тім, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов»язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Разом з тим, суд не знаходить неправомірною відмову відповідача провести нарахування та виплату позивачу допомоги на оздоровлення за 2006 рік, оскільки дію частини пятої статті 14 зупинено на 2006 рік в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни згідно із Законом України N 3235-IV (3235-15) від 20.12.2005 року.
Відповідно п.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів особи, встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Питання про порушення позивачем строку звернення до суду судом не обговорюється, оскільки вимоги позову задоволені в межах такого строку, який визначений одним роком.
Враховуючи наведене суд знаходить неправомірними дії відповідача в частині відмови у нарахуванні та виплаті позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, що визначений ст..14 ЗУ “ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та приходить до висновку, що остання має бути стягнута з відповідача на користь позивача, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком при виплаті за 2007 рік -410, 06 грн. Всього таким чином позивачу підлягало до нарахування та виплати разової грошової допомоги, яка щорічно виплачується до 5 травня за 2007 рік -1230 грн. 18 коп. Враховуючи суму добровільно виплаченої позивачу допомоги розміром 55 грн. у вказаний період, до примусового стягнення з відповідача підлягає сума розміром 1175 грн. 18 коп.
На підставі ст.4 Декрету КМ “Про державне мито» позивач звільнений від сплати судового збору на користь держави.
Керуючись ст.ст.19, 113 Конституції України, ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту », ст.ст.6, 9, 17, 89, 94, 99, 100, 158-163 КАС України, суд-
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської райдержадміністрації у проведенні нарахування та виплати щорічної грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до ст..14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2007 рік.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 1175 грн. 18 коп. недоотриманої суми щорічної разової грошової допомоги за 2007 рік.
Звільнити сторони від сплати судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Рокитнянський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя