Справа № 22-11552/2007 Головуючий у першій
Категорія № 21 (2) інстанції - Дивляш О.В.
Доповідач - Братіщева Л.А.
31 жовтня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Неклеси В.І.
суддів - Братіщевої Л.А., Митрофанової Л.В. при секретарі - Юровській О.Ю.
за участю - позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, представника відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - Бершадської Людмили Станіславівни
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 15 травня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (надалі Відділення фонду), Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (надалі ВАТ «КЗРК») про стягнення недонарахованої суми відшкодування шкоди у зв'язку із виробничою травмою, -
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 15 травня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволений частково: з Відділення Фонду на його користь стягнуто недонараховані страхові виплати у розмірі 11553,67 грн. та щомісячні страхові виплати в розмірі 310,65 грн. починаючи з 01.02.2007 р.
Відділення Фонду просить скасувати рішення суду та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог оскільки, на його думку, суд першої інстанції безпідставно притягнув його до участі в справі в якості відповідача; суд не перевірив, чи були застосовані на підприємстві коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів) за оспорюваний період; неправильно застосував п. 28 «Правил відшкодування шкоди...», що призвело до неправильного вирішення спору; суд не застосував строк позовної давності, не перевірив, чи фактично підвищувалась заробітна плата на підприємстві в оспорюваний період.
2
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що ОСОБА_1 при виконанні трудових обов'язків у тяжких та шкідливих умовах праці підземним бурильником глибоких свердловин на ш. «Гігант» (на цей час шахта «Гігант - Дренажна» ВО «Кривбасруда» - правонаступник ВАТ «КЗРК») отримав виробничу травму.
За висновком МСЕК від 01.03.1965р. йому встановлено 100% втрати професійної працездатності та 2 група інвалідності.
Ступень втрати працездатності змінювався і остаточно висновком МСЕК від 11.05.1992р. позивачеві встановлено 20% втрати професійної працездатності безстроково.
Адміністрація шахти «Гігант» призначила позивачеві щомісячне відшкодування втраченого заробітку в сумі 25,68 грн., виходячи із середньої заробітної плати за аналогічною професією 10752 крб.
Задовольняючи позов частково, суд виходив з того, що при перерахуванні позивачу сум страхових виплат підприємство помилково взяло до розрахунку коефіцієнти росту реальної заробітної плати, а не встановлені спільними
Постановами дирекції і профспілкового комітету підприємства коефіцієнти. У свою чергу Відділення фонду також продовжило виплату цих сум у неправильному розмірі.
Однак з таким висновком щодо наявності підстав для перерахунку щомісячних платежів погодитися неможна, оскільки змінюючи розмір щомісячних страхових виплат, суд першої інстанції не перевірив, чи відбулося фактично підвищення заробітної плати по підприємству, не витребував відомості про нарахування і одержання заробітної плати за професією позивача за оспорюваний період, тобто на час виплати відшкодування шкоди підприємством.
Крім того, відповідно до пункту 28 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472 (із наступними змінами і доповненнями), перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середнього заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.
Вирішуючи спір, суд не звернув уваги на зазначене положення і не з'ясував розмір середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунку на повний календарний місяць роботи, та чи не буде перевищувати розмір відшкодування нарахованого позивачу встановлені обмеження.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з порушенням вимог матеріального і процесуального права, розглянуті не всі вимоги, у зв'язку з чим рішення суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню у відповідності до вимог п.5 ч.1 ст. 311 ЦПК України.
3
На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 307, п.5 ч.1, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 15 травня 2007 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.