Справа № 33ц-701кс/07
Категорія 38
25 жовтня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі: Буренкової К.О., Довжук Т.С. , Козаченка В.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 18 серпня 2006р.,
У січні 2005 р. ОСОБА_1 пред'явила в суді позов до ОСОБА_2 про відшкодування 500 грн. матеріальної та 20000 грн. моральної шкоди.
Позивачка вказувала, що 18 вересня 2004 р. на подвір'ї відповідача в с Мигія Первомайського району Миколаївської області на неї напала й покусала сторожова собака належна ОСОБА_2, заподіявши їй середньої тяжкості тілесні ушкодження та пошкодивши одяг.
Посилаючись на такі обставини, позивачка просила суд стягнути з відповідача витрати пов'язані з лікуванням та моральну шкоду.
Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 16 березня 2006 р. позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивачки 500 грн. матеріальної та 2000 грн. моральної шкоди.
Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 18 серпня 2005 р. вказане рішення суду першої інстанції в скасоване та ухвалене нове. В задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі на вказане рішення апеляційного суду ОСОБА_1 просить його скасувати та залишити в силі рішення районного суду, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Розглянувши касаційну скаргу, колегія судців дійшла висновку, що підстави для перегляду рішення апеляційного суду відсутні, виходячи з наступного.
Апеляційний суд дійшов вірного висновку, що відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідачем доведено, що його сторожовий собака утримувався ним відповідно встановленим правилам: був припнутий цепом близько трьох метрів на подвір'ї відповідача де мав будку, а позивачка, достатньо усвідомлюючи свої дії, зайшла на це подвір'я через сусідню садибу та підійшла на небезпечну відстань до будки, що дало змогу собаці вчинити на неї напад.
Встановивши такі обставини справи та надавши їм вірну правову оцінку, апеляційний суд правильно скасував рішення суду першої інстанції та обґрунтовано ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги не можуть бути взяті до уваги, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Наведені у касаційній скарзі доводи висновки суду апеляційної інстанції не спростовують.
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України та Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22 лютого 2007 року, колегія суддів,
Касаційну скаргу ОСОБА_1, а рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 18 серпня 2005 р. - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.