Справа №33ц- 687кс/07 Головуючий 1 -ї інстанції Проценко О.М.
Категорія 43 Суддя - доповідач апеляційного суду Буренкова К.О.
26 жовтня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
Буренкової К.О., Довжук Т.С. , Козаченка В.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця за касаційного скаргою
на ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 7 вересня 2005 року,
встановила:
В жовтні 2004 р. ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою про визнання неправомірними дій державного виконавця відділу державної виконавчої служби Знам'янського районного управління юстиції Кіровоградської області Разінкова М. В. при проведенні виконавчої дії щодо опису та арешту належного їй майна та передачі його на зберігання стягувачу ОСОБА_2
Заявниця свої вимоги мотивувала тим, що державним виконавцем відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання нотаріального напису про стягнення з неї на користь ОСОБА_3 51168 грн. боргу. Проте в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» до закінчення строку, наданого для добровільної сплати вказаного боргу, який спливав 20 жовтня 2004 p., державним виконавцем 18 жовтня 2004 р. було складено акт опису та арешту майна і вжиті заходи щодо монтажу належного їй технічного обладнання, вилучення його та передачі на зберігання стягувачу ОСОБА_3 Крім цього, при проведенні демонтажу обладнання в її відсутність була відкрита шафа, з якої забрано наступне майно: 4 дискові пили; 3 комплекти засобів для станків; електродрель; електролобзик; інструкція по експлуатації обладнання з переліком його комплектів; 16300 доларів США.
Посилаючись на наведе, заявниця просила визнати дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Знам'янського районного управління юстиції Разінкова М. В. щодо опису та арешту майна, передачі його на зберігання стягувачу неправомірними та зобов'язати вказаний відділ державної виконавчої служби повернути їй перелічене вище майно, а також технічне обладнання, зазначене в акті опису й арешту майна від 18 жовтня 2004 р.
В січні 2005 р. ОСОБА_1 доповнила вимоги і просила зняти арешт з майна, зазначеного в акті опису та арешту від 18 жовтня 2004 р., та передати його на реалізацію в порядку, передбаченому законом.
Рішенням Знам'янського міськрайонного суду від 19 квітня 2005 p., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 7 вересня 2005р., ОСОБА_1 відмовлено в задоволені скарги в повному обсязі.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу апеляційного суду від 7 вересня 2005 р. скасувати як незаконну, а справу повернути на новий розгляд. Заявниця посилається на те, що оскаржувана ухвала апеляційного суду суперечить положенням Закону України «Про виконавче провадження».
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається з врахуванням наступного.
Судовими інстанціями встановлено, що на виконанні відділу державної виконавчої служби Знам'янського районного відділу юстиції знаходиться виконавчий напис від 5 липня 2004 p., виданий приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу, про звернення стягнення на майно, належне приватному підприємству «Антея», яке було передане в заставу ОСОБА_3на підставі нотаріально посвідченого договору застави від 4 березня 2004 р. Вказаний договір застави було укладено між фізичною особою ОСОБА_1 та приватним підприємством «Антея», директором якого являється ОСОБА_1, на забезпечення зобов'язань останньої за договором позики перед ОСОБА_3 на суму 51168 грн.
На підставі ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем вказаного відділу державної виконавчої служби було відкрито виконавче провадження. Згідно ч.6 ст. 24 Закону державним виконавцем 18 жовтня 2005 р. було описано та накладено арешт на майно, яке є предметом застави за згаданим договором застави, та передано на відповідальне збереження стягувачу ОСОБА_3
Зазначені дії державного виконавця відповідають вимогам ст. 5, 16, 55 Закону.
Наведені у касаційній скарзі доводи таких висновків апеляційного суду не спростовують.
Відповідно до ч.2 ст. 334 ЦПК підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Водночас встановлено, що ухвала апеляційного суду постановлена з додержанням судами норм матеріального та процесуального права, а в матеріалах справи відсутні передбачені ч.1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України та Законом України «Про судоустрій України» (із змінами від 22 лютого 2007 p.), колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Знам'янського міськрайонного суду від 19 квітня 2005 р. та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 7 вересня 2005 р. - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.