Справа № 2-550/08
13 серпня 2008 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючої- судді Висоцької Г.А.
при секретарі- Козачук О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Вознесенська цивільну справу за позовом Вознесенського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним,
У лютому 2008 року Вознесенський міжрайонній прокурор в інтересах ОСОБА_5 та неповнолітнього ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідачки уклали між собою договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1, тоді як вказаний будинок є спадщиною позивачів, бо свідоцтво про прийняття спадщини за законом, видане на ім»я ОСОБА_3 за рішенням суду від 30.11.2006 року було визнане недійсним. Укладений правочин має бути визнаний судом недійсним і сторони повернуті у попереднє становище для подальшого прийняття спадщини позивачами.
У судовому засіданні помічник прокурора ОСОБА_6 зазначила, що відповідачка ОСОБА_3 знала що не має права розпоряджатися спірним майном, але всупереч закону зробила це. На будинок був накладений арешт, але державна виконавча служба не отримала ухвалу суду на виконання чим і скористалися відповідачі. Просить позов задовільнити.
Позивачка ОСОБА_2 та законний представник неповнолітнього ОСОБА_1 - ОСОБА_7 дали аналогічні пояснення просять позов задовольнити, повернувши сторони у попередній стан.
В порядку забезпечення позову за клопотанням прокурора судом від 12.03.2008 року було постановлено ухвалу про накладення арешту на спірний будинок.
Відповідачка ОСОБА_4 позов визнала частково, зазначила, що купуючи будинок не знала, що ОСОБА_3 не мала права його продавати. Вказує, що готова повернути відповідачці будинок за умови повернення нею 15 000 гривень, які вона дійсно заплатила за придбане майно.
Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнала частково, вказує, що дійсно продала ОСОБА_4 спірний будинок але на теперішній час вже сплатила їй 5000 грн., тому винна тільки 4 тисячі, які і має намір повернути але пізніше через брак коштів.
Вислухавши пояснення учасників процесу, оцінивши та дослідивши письмові докази по даній цивільній справі суд встановив наступне.
27.10.2006 року між відповідачами був укладений договір купівлі - продажу на суму 9000 грн., згідно якого ОСОБА_2 - продала, а ОСОБА_4 - придбала будинок АДРЕСА_1. Даний правочин посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_8 і в подальшому зареєстрований у КП Вознесенське МБТІ 27.10.2006 року ( а.с.21, 31).
Ухвалою судді Вознесенського міськрайонного суду від 15.09.2006 року в порядку забезпечення позову був накладений арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 та на грошові внески, які належали ОСОБА_9 Дана ухвала була направлена на виконання до ВДВС міста Вознесенська та Вознесенського району.
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду від 30.11.2007 року свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.05.2006 року на житловий будинок та грошові внески, видані на ім»я ОСОБА_3 були визнані недійсними( а.с. 19-20).
Відповідно до вимог ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин вважається судом недійсним у разі якщо сторона замовчує існування обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину.
Положеннями ст. 216 ЦК України визначено, що недійсний право чин не створює правові наслідки, тобто кожна із сторін зобов"язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, у разі неможливості відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Посилання відповідачки ОСОБА_4, що вона заплатила іншій відповідачці 15000 гривень та доводи ОСОБА_3, що вона вже відшкодувала покупцеві будинку 5000 гривень суд сприймає критично, оскільки, по-перше вартість спірного будинку зазначається у договорі купівлі продажу і становить 9 тисяч гривень, по-друге суду не надано належних доказів передачі грошей, окрім пояснень свідка ОСОБА_10, який є чоловіком ОСОБА_2, тобто особою зацікавленою у вирішенні спору, до того ж сам, як пояснив особисто грошей, а ні ОСОБА_4, ні її чоловіку не передавав, а робив це через посередника, якого не може назвати.
За таких обставин суд вважає, що позов обґрунтований, підтверджений належними доказами та підлягає задоволенню.
Отже, згідно ст. 230 ЦК України та п.п. 2, 16 роз"яснень Постанови Пленуму ВСУ № від 28.04.1978 року "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" при задоволенні позову суд в одному рішенні постановляє про визнання угоди недійсною і про застосування передбачених законом, а саме ст. 216 ЦК України наслідків, тобто сторони правочину повертають одна одній у натурі все, що кожна одержала на виконання цього правочину.
Відповідно до ст. ст. 182, 210 ЦК України державна реєстрація прав на нерухомість здійснюється відповідними органами, у встановленому законом порядку та у спосіб передбачений чинним законодавством.
Згідно ч 3,6 ст. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу одночасно з ухваленням судового рішення або після його постановлення.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Вознесенського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним - задовольнити.
Договір купівлі - продажу на суму 9000 грн., укдадений між ОСОБА_2 - продавцем та ОСОБА_4- покупцем, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_8 27.10.2006 року - визнати недійсним, повернувши сторони у попереднє становище.
Зобов"язати ОСОБА_4 повернути одержаний нею за договором купівлі-продажу попередньому власнику - ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_1 з надвірними господарчими та побутовими будівлями та спорудами.
Зобов"язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_4 одержані нею за договором купівлі-продажу 9000 ( дев»ять тисяч) грн.
Комунальному підприємству Вознесенське міжміське бюро технічної інвентаризації
здійснити реєстрацію житлового будинку АДРЕСА_1 з надвірними господарчими та побутовими будівлями та спорудами за попереднім власником - ОСОБА_2, що мешкає а адресою АДРЕСА_2.
Скасувати заходи забезпечення позову - накладення арешту на житловий будинок АДРЕСА_1 з надвірними господарчими та побутовими будівлями та спорудами , який зареєстрований за ОСОБА_4.
Копії ухвал для виконання направити відділу Державної виконавчої служби Вознесенського міського управління юстиції, КП Вознесенське МБТІ
Рішення може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 діб та апеляційної скарги протягом 20 діб з моменту звернення із заявою про апеляційне оскарження.
Суддя: Висоцька Г.А.