"18" квітня 2012 р. Справа № 30/5005/13512/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черкащенка М.М., - головуючого,
Нєсвєтової Н.М., Студенця В.І.
розглянувши матеріали касаційної скаргиПАТ "Крименерго"
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.01.2012 року
у справі господарського судуДніпропетровської області
за позовомПАТ "Крименерго"
доФОП ОСОБА_4
простягнення 23 640,34 грн.
в засіданні взяли участь представники:
- позивача:Ключник О.О.,
- відповідачів:не з'явились;
У жовтні 2011 року ПАТ "Крименерго" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ФОП ОСОБА_4 про стягнення 23640,34 грн. вартості недоврахованої електричної енергії, нарахованої на підставі акту про порушення Правил КЕЕ №108165 від 18.05.2010 року, яким встановлено бездоговірне споживання електричною енергією.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2011 року позов задоволено. Стягнуто на користь позивача 23 640,34 грн. заборгованості та судові витрати.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.01.2012 року рішення місцевого господарського суду від 12.12.2011 року скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції вказав на те, що договір на постачання електричної енергії не укладений з вини позивача.
Не погоджуючись з прийнятою апеляційним судом постановою, ПАТ "Крименерго" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.01.2012 року скасувати і залишити в силі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2011 року з даної справи.
В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконної постанови.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику", споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Пунктом 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 року №28, передбачено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.
Згідно з підпунктом 1 пункту 10.2 Правил КЕЕ, споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів).
За змістом частини 2 статті 275 Господарського кодексу України, відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Аналогічна норма міститься в абзаці 2 пункту 5.1 Правил КЕЕ.
Згідно з підпунктами 15 та 16 пункту 8.1 Правил КЕЕ, постачальник електричної енергії має право контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів, а також складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 18.05.2010 року представниками ПАТ "Крименерго" було проведено перевірку дотримання відповідачем Правил КЕЕ, за результатами якої складено акт №108165.
Згідно з цим актом №108165 від 18.05.2010 року, зафіксовано порушення відповідачем споживання електричної енергії, що постачається до приміщення відповідача (торговий павільйон №4), яке знаходиться за адресою: смт.Гурзуф, вул.Соловьйова, 12 а, а саме: порушення Правил користування електричною енергією, у вигляді самовільного підключення без укладання договору до мереж енергопостачальної організації.
На підставі зазначеного акту, за рішенням комісії позивача з розгляду актів про порушення споживачем Правил користування електричною енергією, оформленого протоколом №5156 від 19.07.2010 року, останнім було проведено донарахування відповідачу спожитої електричної енергії відповідно до п.п.5 п.2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ним Правил користування електричною енергією, на суму 23640,34 грн. та виставлено рахунок на дану суму, який відповідачем не був оплачений.
Предметом даного судового розгляду, є вимоги енергопостачальника до відповідача про стягнення вартості не облікованої електричної енергії у зв'язку з самовільним її споживанням без укладення договору на підставі статей 173, 193, 275-277 ГК України та статей 26, 27 Закону України "Про електроенергетику".
Відповідно до статті 27 Закону України "Про електроенергетику", правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Згідно з частиною 2 вказаної статті, правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 17.07.2009 року між сторонами був укладений договір №779 про підключення до електричних мереж терміном до 17.08.2010 року.
10.02.2009 року фізична особа -підприємець ОСОБА_4 звернулась до позивача із заявою про укладання з нею договору на поставку електричної енергії.
Позивач листом надав відповідь, де вказав на недоліки, які необхідно усунути відповідачу для того, щоб укласти договір на поставку електричної енергії.
11.01.2010 року, усунувши недоліки, відповідач повторно звернулась до відкритого акціонерного товариства "Крименерго" із відповідною заявою, відповіді на яку не отримала.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.12.2010 року у справі №5002-32/4588-2010, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.01.2011 року, ВАТ "Крименерго" зобов'язано заключити договір з фізичною особою -підприємцем ОСОБА_4 про постачання електричної енергії на об'єкт, щодо якого складено акт у даній справі.
Вказаними судовими рішеннями встановлено, що на виконання пункту 5.4 Правил КЕЕ, фізична особа -підприємець ОСОБА_4 зібрала всі необхідні документи для укладення договору про постачання електричної енергії, але, незважаючи на це, з 11.01.2010 року відкрите акціонерне товариство "Крименерго" договір не укладає без поважних причин.
Відповідно до ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Враховуючи, що з 11.01.2010 року договір на постачання електричної енергії з відповідачем не укладався з вини позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що складати 18.05.2010 року акт про бездоговірне самовільне підключення до електромережі не було законних підстав, відповідно з чим, позовні вимоги про стягнення вартості електроенергії, нарахованої на підставі Методики за це правопорушення є необґрунтованими.
Згідно до частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Щодо доводів скаржника, наведених у касаційній скарзі, то вони не заслуговують на увагу, оскільки не підтвердженні належними доказами, матеріалами справи та не спростовують висновків покладених в основу прийнятого судового рішення, а лише зводяться до переоцінки доказів, досліджених судом.
На підставі викладеного, оскаржувана постанова є повною, законною та обґрунтованою, прийнятою при дослідженні всіх обставин справи із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому, колегія суддів не вбачає підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.01.2012 року у справі №30/5005/13512/2011 залишити без змін.
Головуючий М.М.Черкащенко
Судді Н.М.Нєсвєтова
В.І.Студенець