Постанова від 10.04.2012 по справі 2а/2570/862/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 14005, м. Чернігів, вул. Київська, 23

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2012 р. № 2а/2570/862/2012

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., при секретарі Селивоні О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області

доДержавної фінансової інспекції в Чернігівській області

про за участю представників сторін: від позивача від відповідачавизнання неправомірними дій, визнання незаконною та скасування вимоги ОСОБА_1, довіреність від 16.03.2012 р. №1.08/1816 ОСОБА_2, довіреність від 26.03.2012 р. №1.08/1891 ОСОБА_3, довіреність від 23.01.2012 р. №25-25-18-12/444

ВСТАНОВИВ:

До Чернігівського окружного адміністративного суду 28 лютого 2012 року надійшов адміністративний позов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області, в якому позивач просить визнати:

-визнати відсутність компетенції Державної фінансової інспекції в Чернігівської області здійснювати ревізію проведення відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області призначення та нарахування застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, страхових виплат і надання соціальних послуг, в тому числі визначення розміру індексації страхових виплат.

-визнати дії Державної фінансової інспекції в Чернігівської області щодо вимоги проведення донарахування та виплати відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області особам, вказаним в Додатку 19 до Акту ревізії, індексації страхових виплат у розмірі 62 631,27 грн. неправомірними.

-визнати незаконним та скасувати п. 2 Вимоги Державної фінансової інспекції в Чернігівської області від 31 січня 2012 року № 25-04-18-14/756.

В обґрунтування своїх вимоги позивач зазначає, що з 28.10.2011р. по 19.12.2011 р. відповідачем проведена планова ревізія відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області, за результатами якої складено акт від 20.12.2011 № 12-25/078 та пред'явлено вимогу від 19.12.2011 № 22-25/025. Відповідно до Закону України від 23.09.1999 № 1105 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та Порядку здійснення державного нагляду у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2003 № 1845 (далі - постанова КМУ № 1845) головним органом у системі органів державного нагляду за додержанням Фондом законодавства про страхування від нещасного випадку є Міністерство соціальної політики України, а механізм проведення індексації встановлений Законом України від 03.07.1991 № 1282 «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - постанова КМУ № 1078). Викладене свідчить про відсутність у відповідача компетенції щодо ревізії здійснення відділенням виконавчої дирекції Фонду в м. Чернігові призначення та нарахування застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, страхових виплат і надання соціальних послуг, в тому числі визначення розміру індексації цих виплат. Позивач звертає увагу суду на те, що відповідно до положень п. 19 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. № 550, якщо під час ревізії виявлено факти порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції контролюючого органу, посадові особи контролюючого органу невідкладно письмово повідомляють про це керівнику контролюючого органу чи його заступнику, які забезпечують інформування відповідних державних органів про такі факти. Тобто, як зазначає позивач, відповідач, встановивши під час ревізії обставини, які свідчать про невірне здійснення страхових виплат, та зафіксувавши їх у п. 3.1. акта ревізії, мав звернутись до Державної інспекції України з питань праці як органу, до компетенції якого законодавством віднесено, зокрема, контроль за призначенням, нарахуванням та виплатою допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення у сфері страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Відповідно до наведеного, відділення виконавчої дирекції Фонду в м. Чернігові перевірялось двома органами державного нагляду з приводу здійснення відділенням страхових виплат потерпілим та проведення індексації цих виплат. При цьому Територіальна державна інспекція праці у Чернігівській області та Державна фінансова інспекція в Чернігівській області прийшли до протилежних висновків не встановивши та встановивши порушення порядку призначення та нарахування індексації страхових виплат відповідно. Враховуючи все вищевикладене, позивач вважає вимоги ДФІ в Чернігівській області безпідставними та неправомірними, а тому просить задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та зазначив, що вони не підлягають задоволенню, оскільки, пункт 2 Державної фінансової інспекції в Чернігівської області від 31 січня 2012 року № 25-04-18-14/756 є правомірним та прийнятим на підставі висновків акту ревізії, що відповідає вимогам чинного законодавства. Відповідач зазначив, що в порушення п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, відділенням ВД Фонду при нарахуванні індексації щомісячних страхових виплат потерпілим базовим місяцем було визначено березень 2008 та березень 2009, а не місяці, у яких сума підвищення грошових доходів потерпілих була більшою за суму нарахованої на дату такого підвищення індексації. Зазначене призвело до недонарахування та невиплати індексації страхових виплат потерпілим, внаслідок чого завдано матеріальної шкоди (збитків) фізичним особам на загальну суму 62841,89 гривень. При цьому, відповідач звертає увагу суду на те, що Міністерством праці та соціальної політики України робочим органам Фонду направлено листи від 24.04.2008 № 3872/0/14-08/10 та від 13.02.2009 № 1574/0/14-09/10, якими рекомендовано визначити березень 2008 року та березень 2009 року базовими для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. Вказані листи не зареєстровані в Міністерстві юстиції України і носять лише рекомендаційний характер, таким чином не можуть бути прийняті до уваги. Враховуючи наведене, відповідач вважає, вимоги ДФІ в Чернігівській області є обґрунтованими та такими що підлягають обов'язковому виконанню.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 04.04.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Для виготовлення постанови у повному обсязі суду надано строк до 10.04.2012 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області є юридичною особою.

Судом встановлено, що контролерами-ревізорами КРВ в м. Чернігові відповідно до п.2.7 Плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції України на IV квартал 2011 року та на підставі направлень на проведення ревізії, виданих КРВ в м. Чернігові, проведено ревізію цільового та законного використання коштів відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові за ІІ півріччя 2010 року та завершений період 2011 року, а саме по 30.09.2011 року.

За результатами ревізії складено акт №22-25/025 від 19.12.2011 р., який з запереченням підписано начальником відділення та головним бухгалтером.

Перевіряючи правомірність проведення ревізії, суд зазначає, що в силу ст. 2 Закону України від 26.01.1993 № 2939 «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» - головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Відповідно до ст. 11 цього Закону - плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія. Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної контрольно-ревізійної служби не частіше одного разу на календарний рік.

Згідно пунктів 4,5 Порядку здійснення державного нагляду у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затвердженого постановою КМУ № 1845 від 26.11.2003 року, планова перевірка проводиться не частіше ніж один раз на рік за планом-графіком, який щороку затверджується Мінпраці за погодженням з Держпромгірнагляд та Держфінінспекцією. Затверджений план-графік у десятиденний строк направляється органам державного нагляду та Кабінету Міністрів.

Перевірка може бути комплексною (проводиться одночасно всіма органами державного нагляду щодо додержання Фондом законодавства про страхування від нещасного випадку) чи цільовою (проводиться одним органом державного нагляду відповідно до його компетенції).

Планова або позапланова перевірка проводиться за розпорядженням керівника органу державного нагляду, в якому зазначається орган Фонду, що перевіряється, дата проведення, прізвища посадових осіб, які проводять перевірку, а також перелік питань, що підлягають перевірці, відповідно до компетенції органу державного нагляду.

Також, щодо визначення компетенції відповідача, суд зазначає, що відповідно до п. 2 Порядку здійснення державного нагляду у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затвердженого постановою КМУ № 1845, державний нагляд у сфері соціального страхування від нещасного випадку здійснюють Мінпраці, Держпромгірнагляд, Держфінінспекція. Контроль за додержанням Фондом законодавства про страхування від нещасного випадку здійснюється відповідно до цього Порядку шляхом проведення планових і позапланових перевірок роботи правління, виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів (п. 3 Порядку).

Таким чином, на підставі зазначених правових норм встановлено правомірність проведеної ревізії.

Щодо дослідження фактичних обставин спору, судом встановлено наступне.

Не погодившись з висновками акта ревізії від 19.12.2011 р. № 22-25/025, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області подало свої заперечення, розглянувши які, Державна фінансова інспекція в Чернігівській області не прийняла (висновок на зауваження (заперечення) до акта ревізії).

На підставі висновків акта перевірки Державної фінансової інспекції в Чернігівській області позивачу направлено вимогу про усунення порушень від 31.01.2012 року №25-04-18-14/756, згідно з п. 2 якої: при нарахуванні у ревізуємому періоді потерпілим індексації щомісячних страхових виплат було порушено вимоги ст.4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 р., п.5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078, зокрема, потерпілим від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань невірно проведено індексацію належних їм виплат. Відповідне порушення призвело до недоотримання фізичними особами грошових доходів на загальну суму 62631,27 грн., в тому числі за 2010 рік - 22438,49 грн., за 2011 рік - 40192,78 грн.

З акта ревізії вбачається, що згідно з інспектуванням нарахування індексації щомісячних страхових виплат в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсують відповідну частину втраченого заробітку потерпілим на виробництві, а також щомісячних страхових виплат особам, які мають на це право в разі втрати годувальника, встановлено порушення п.5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 (зі змінами),а саме: базовими місяцями було визначено березень 2008 року та березень 2009 року, а не місяці, у яких сума підвищення грошових доходів потерпілих була більшою за суму нарахованої на дату такого підвищення індексації, при цьому для подальшої виплати були зафіксовані суми індексації, нараховані відповідно у лютому 2008 року та лютому 2009 року, а розрахунок індексу для проведення подальшої індексації розпочатий з квітня місяця відповідного року. Даним порушенням завдано матеріальної шкоди (збитків) фізичним особам на загальну суму 62841,89 грн.

Таким чином, в порушення п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ № 1078, для проведення індексації невірно встановлювався базовий місяць, що призвело до недоотримання фізичними особами (потерпілими) індексації страхових виплат.

У відповідності до ч.1 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Згідно ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індексації підлягають суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника (ст. 2 Закону).

Відповідно до умов п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ № 1078, разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Таким чином, якщо сума збільшення грошових доходів менша від суми індексації, нарахованої відповідно до цього Порядку, подальша індексація проводиться за прикладом, наведеним у додатку 4, тобто у разі коли сума збільшення грошових доходів менша від суми індексації, то цей місяць не являється базовим і проводиться подальша індексація.

Як встановлено судом, Міністерство праці та соціальної політики України робочим органам Фонду направило листи від 24.04.2008 № 3872/0/14-08/10 та від 13.02.2009 р. № 1574/0/14-09/10, в яких рекомендувало при проведенні перерахунку щомісячних страхових виплат з березня відповідно до законодавства, як виняток, при обчисленні індексу споживчих цін для нарахування сум індексації, визначити березень базовим місяцем, зафіксувавши для подальшої виплати суму індексації, нараховану у попередньому місяці.

При цьому, відповідно до п.1 Указу Президента України від 03.10.1992 р. № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. А згідно листа Міністерства юстиції України від 23.04.2004 № 24-45-303 щодо державної реєстрації нормативно-правових актів листи не є нормативно-правовими актами та не повинні містити нових правових норм і державній реєстрації в Міністерстві юстиції України не підлягають. Листи мають лише роз'яснювальний та рекомендаційний характер. У разі встановлення нових правових норм листами, вони підлягають скасуванню та відкликанню з місць застосування.

Пунктом 1.4 Порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, затв. наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 № 34/5, при визначення поняття нормативно-правовий акт, зазначено, що прийняття нормативно-правових актів у вигляді листів і телеграм не допускається.

Таким чином, суд не приймає до уваги посилання позивача в акті перевірки на те, що з питань проведення індексації відділення Фонду керувалось рекомендаціями Міністерства праці та соціальної політики України, так як, вищезазначені листи не є нормативно-правовими актами.

Враховуючи все викладене вище, суд приходить до висновку, що оскільки відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області при нарахуванні потерпілим індексації щомісячних страхових виплат було порушено п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ № 1078, що призвело до ненарахування та до невиплати потерпілим індексації щомісячних страхових виплат на загальну сумі 62841,89 грн., тому вимога Державної фінансової інспекції в Чернігівській області від 31.01.2012 р. №25-04-18-14/756 про усунення виявлених порушень є законною, обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню.

Приписами ч.3 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області про визнання неправомірними дій, визнання незаконною та скасування вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 69-71, 158-163 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку статтей 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Ю.О.Скалозуб

З оригіналом згідно:

Попередній документ
23538825
Наступний документ
23538827
Інформація про рішення:
№ рішення: 23538826
№ справи: 2а/2570/862/2012
Дата рішення: 10.04.2012
Дата публікації: 21.04.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Чернігівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; організації господарської діяльності, у тому числі