Іменем України
22.03.12Справа №2а-453/12/2770
Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Севастопольстрой»до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації нерухомого майна»Севастопольської міської Ради про визнання протиправною відмови у видачі свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна, зобов'язання оформити право власності на об'єкти нерухомого майна з видачею свідоцтв про право власності та зобов'язання провести державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна,
встановив:
Публічне акціонерне товариство «Севастопольстрой»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації нерухомого майна»Севастопольської міської Ради про визнання протиправною відмови у видачі свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна, зобов'язання оформити право власності на об'єкти нерухомого майна з видачею свідоцтв про право власності та зобов'язання провести державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна. Вказує, що Фонд комунального майна міста Севастополя своїм листом за вих. №01-15/591 від 17.02.2012 року відмовив Публічному акціонерному товариству «Севастопольстрой»у видачі свідоцтв про право власності на квартири №102 (площею 69,08 кв.м), №107 (площею 54,26 кв.м) у багатоквартирному будинку по вул. Горпіщенка, б. 98-А у м. Севастополі, з посиланням на відсутність у наданих матеріалах документів, на підставі яких у заявника виникло право власності на вказані квартиру.
Позивач просить визнати протиправною відмову у видачі свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна, зобов'язання оформити право власності на об'єкти нерухомого майна з видачею свідоцтв про право власності та зобов'язати провести державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна.
Ухвалою від 24 лютого 2012 року відкрито провадження по адміністративній справі. Ухвалою суду від 24 лютого 2012 року закінчено підготовче провадження і призначено адміністративну справу до судового розгляду.
До початку судового засідання, 22 березня 2012 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.77).
29 лютого 2012 року від відповідача Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації нерухомого майна»Севастопольської міської Ради надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника, просить прийняти рішення відповідно до вимог діючого законодавства (а.с.42).
15 березня 2012 року від відповідача Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника, просить прийняти рішення на розсуд суду відповідально до вимог діючого законодавства (а.с.52).
В порядку статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам на підставі пункту 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому, з огляду на вказане, спір належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з таких підстав.
Судом встановлено наступне: 30 січня 2012 року ПАТ «Севастопольсьстрой»звернувся до начальника Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації нерухомого майна»Севастопольської міської Ради із заявою про підготування документів для оформлення свідоцтва про право власність на ПАТ «Севастопольстрой»по вул. Горпіщенка, 98 А на квартири: № 102 та № 107 у зв'язку з тим, що договори на вказані квартири з фізичними та юридичними особами не укладались (а.с.98).
Проте, вказана заява ПАТ «Севастопольсьстрой»була залишена без уваги відповідачем - КП «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації нерухомого майна»СМР.
Також, Фонд комунального майна міста Севастополя своїм листом від 17.02.2012 року за вих. №01-15/591 відмовив ПАТ «Севастопольстрой»у видачі свідоцтв про право власності на квартири №102 (площею 69,08 кв.м), №107 (площею 54,26 кв.м) у багатоквартирному будинку по вул. Горпіщенка, б.98-А у м. Севастополі, з посиланням на відсутність у наданих матеріалах документів, на підставі яких у заявника виникло право власності на вказану квартиру (а.с.32).
З матеріалів справи вбачається, що 20 листопада 1998 року між Управлінням розквартирування військ та капітального будівництва Національної гвардії України та ЗАТ «Топгаз»(далі -Підприємство) та ЗАТ «Севастопольстрой»(далі -Генпідрядник) було укладено генеральний договір № 63 на дольове будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей Національної гвардії України (а.с.10).
Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 Генерального договору № 63, Генпідрядник зобов'язаний здійснити планування та будівництво житла у договірні строки, оформляти необхідні документи по фінансуванню будівельно-монтажних робіт. За рахунок власник та залучених коштів інвесторів закінчити будівельно-монтажні роботи по об'єктам до 31.12.1998 року. Введення в експлуатацію та передача квартир Національній гвардії буде здійснюватися після остаточного розрахунку між учасниками договору.
Згідно з актом приймання-передачі закінченого будівництва двадцяти квартир у житловому будинку корпус 2 по вул. Горпіщенка, 98-а, укладеним між Національною Гвардією України в особі Управління розквартирування військ та капітального будівництва Національної Гвардії України та ЗАТ «Севастопольстрой»29.11.1999 року, трикімнатна квартира №102 (перший поверх) та двокімнатна квартира №107 (четвертий поверх), загальною площею 69,08 кв.м. та 54,26 кв.м. відповідно були передані закінченим будівництвом Національній Гвардії України (а.с.13).
Відповідно до акту повернення шістнадцяти квартир в житловому будинку корпус №2 по вул. Горпіщенка (98-А) в м. Севастополі, укладеного між Командувачем Внутрішніми військами МВС України та ЗАТ «Севастопольстрой», передані раніше квартири №102 та №107 (загальною площею 69,08 кв.м. та 54,26 кв.м. відповідно) були повернені ЗАТ «Севастопольстрой»за обопільною згодою сторін Генерального договору № 63 від 20.11.1998 року та додатковою угодою № 7 від 30.11.1999 року (а.с.14).
Відповідно до акту державної приймальної комісії з прийомки до експлуатації закінченого будівництвом об'єкту «Двадцятиквартирна житлова секція (корп.2 ПК-2), що входить до складу багатоквартирного житлового будинку по вул. Горпіщенка 98 «А», даний об'єкт прийнятий в експлуатацію 23 жовтня 2003 року (а.с.18-21). Акт державної приймальної комісії з прийомки до експлуатації закінченого будівництвом об'єкту «Двадцятиквартирна житлова секція (корп.2 ПК-2), що входить до складу багатоквартирного житлового будинку по вул. Горпіщенка 98 «А», затверджений розпорядженням голови Севастопольської міської державної адміністрації 30 жовтня 2003 року №171 (а.с.15).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2011 року у господарській справі №7/47 у задоволенні позовних вимог Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Головного управління внутрішніх військ України до Закритого акціонерного товариства «Севастопольстрой»про стягнення коштів за договором було відмовлено (а.с.78). Зокрема, у вказаному рішенні господарським судом було встановлено факт належного виконання ЗАТ «Севастопольстрой»умов Генерального договору №63 від 20.11.1998 року на дольове будівництво житла для військовослужбовців Національної гвардії України та членів їх сімей та додаткових угод до нього. Предметом розгляду по вищевказаній справі було стягнення заборгованості з ПАТ «Севастопольстрой»у зв'язку з неналежним виконанням останнього умов Генерального договору № 63 від 20.11.1998 року та додаткових угод до нього, а саме: ПАТ «Севастопольстрой»фактично передав Національній гвардії України квартири у м. Севастополі, м. Сімферополі, м. Миколаєві, м. Донецьку та у м. Харкові на загальну суму 5 016 609,00 грн., а не на суму 8 543 613,00 грн., у зв'язку з чим заборгованість у ПАТ «Севастопольстрой» становить 3 527 004,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 № 7/5 затверджено Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно (далі -Тимчасове положення).
Відповідно до абз. «а»п.п.8.1. п. 8 Тимчасового положення, оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно: а) органами місцевого самоврядування: фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності документа, що посвідчує право на земельну ділянку, та документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Згідно з п.п. 1.3 п. 1 Тимчасового положення державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
Частиною 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»від 01.07.2004 року № 1952-IV (далі -Закон № 1952) (що діяв на час реєстрації котеджу № 9) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Статтею 4 Закону № 1952 передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) речові права на чуже нерухоме майно: а) право володіння; б) право користування (сервітут); в) право постійного користування земельною ділянкою; г) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); ґ) право забудови земельної ділянки (суперфіцій); д) право користування нерухомим майном строком більш як один рік. Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації згідно з цим Законом; 3) обмеження речових прав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону № 1952 свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна.
Відповідно до ст. 19 Закону № 1952 підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є: державний акт на право власності на земельну ділянку у випадках, визначених законом; нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, довічного утримання, дарування, міни земельної ділянки або іншого нерухомого майна; договір про приватизацію майна державних підприємств; договір купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрований на біржі в установленому порядку; нотаріально посвідчений договір про поділ, перерозподіл, об'єднання нерухомого майна; свідоцтво про право на спадщину; свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя; свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів; свідоцтво про право власності на будівлю (частину будівлі), споруду; рішення суду про право власності на об'єкт незавершеного будівництва; акти прийому нерухомого майна до експлуатації; договори про іпотеку, оренду строком більше одного року, інші визначені законом документи щодо речових прав на нерухоме майно; рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили; інші акти органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом.
Відповідно до п. 1 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 року № 449 (далі - Порядок № 449) (що діяв на час прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту) закінчені будівництвом (реконструкцією, реставрацією) та підготовлені до експлуатації згідно із затвердженим проектом об'єкти державного замовлення пред'являються замовником (забудовником) та підрядчиком для прийняття їх в експлуатацію державним приймальним комісіям.
Пунктом 8 Порядку № 449 передбачено, що прийняття державними приймальними комісіями закінчених будівництвом об'єктів в експлуатацію оформляється актами. Акт про прийняття об'єктів в експлуатацію підписується головою і всіма членами комісії. При наявності у члена комісії заперечень вони повинні бути розглянуті з участю органу, представником якого він є. Датою введення об'єкта в експлуатацію є дата підписання акта державною приймальною комісією.
Згідно з п. 9 Порядку № 449 багатосекційні житлові будинки, що мають чотири і більше секцій, можуть прийматися в експлуатацію окремими секціями, якщо це передбачено проектом та титульним списком, за умови повного закінчення монтажу конструкцій та підключення опалення у прилеглій секції, а також завершення благоустрою території, прилеглої до секції, яка приймається в експлуатацію. Якщо багатосекційний житловий будинок має вбудовані (вбудовано-прибудовані, прибудовані) приміщення, посекційне прийняття в експлуатацію провадиться після завершення будівельно-монтажних робіт і забезпечення опалення у вказаних приміщеннях відповідної секції. Прийняття в експлуатацію зазначених приміщень у цьому разі здійснюється одночасно з прийняттям останньої секції за окремим актом.
Підпунктом 1.3 пункту 1 Генерального договору № 6 встановлено, що основні технічні характеристики, строки початку та закінчення будівництва, вартісні показники та строки розрахунків за виконані роботи визначаються за кожним житловим будинком додатковими угодами, які є невід'ємною частиною Договору.
Відповідно до п.п. 5.5 п. 5 Генерального договору № 6, додаткові угоди до нього, підписані з боку Національної Гвардії України та ЗАТ «Севастопольстрой», автоматично стають невід'ємною частиною даного Договору.
Відповідно до Додаткової угоди №7 від 30.11.1999 р., укладеної між НГУ та ЗАТ «Севастопольстрой», трикімнатна квартира №102 (перший поверх) та двокімнатна квартира №107 (четвертий поверх), загальною площею 69,08 кв.м. та 54,26 кв.м. відповідно в житловому будинку корпус №2 по вул. Горпіщенка, 98-«А»в м. Севастополі, у складі двадцяти квартир були передані Національній Гвардії України в особі УРВКБ НГУ, що й було оформлено відповідним актом приймання-передачі закінченого будівництва двадцяти квартир в житловому будинку корпусі №2 по вул. Горпіщенка, 98-А в м. Севастополі. Акт від 29.11.1999 року складений на виконання Договору та Додаткової угоди №7 до нього.
Додатком № 2 Тимчасового положення встановлено Перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно. Відповідно до пункту 6, правовстановлюючим документом є також свідоцтво про право власності на об'єкти нерухомого майна, видані органами місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (далі -Закон № 280) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону № 280 виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Відповідно до п.п. 10 п. б) ст. 30 Закону № 280 до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: делеговані повноваження, зокрема, облік відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.
Статтею 1 Закону № 280 встановлено, що делеговані повноваження - повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад.
Рішенням Севастопольської міської Ради № 339 від 12.11.2002 року затверджено Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (далі -Положення № 339) (а.с.53-57)
Відповідно до п. 2, п. 5, п. 8 Положення № 339, Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (далі - Фонд) є виконавчим органом Севастопольської міської Ради (далі - Рада) з управлінням майном, що відноситься до комунальної власності територіальної громади міста Севастополя. Фонд в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, нормативними актами Президента України і Кабінету Міністрів України, а також даним Положенням. Фонд діє в межах повноважень, визначених радою і даним Положенням, підпорядкований, підзвітний і підконтрольний раді.
Відповідно до п. 9 Положення № 339, основними завданнями Фонду є, зокрема, організація підготовки і оформлення документів, необхідних для реєстрації об'єктів нерухомості відповідно до чинного законодавства.
Підпунктом 10.43 пункту 10 Положення № 339 фонд відповідно до покладених на нього завдань і в межах своїх повноважень: оформляє документи, необхідні для реєстрації права власності на об'єкти нерухомості відповідно до чинного законодавства.
З аналізу вищевикладених норм діючого законодавства судом робиться висновок, що Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради є виконавчим органом міської ради, до делегованих повноважень якого віднесено облік відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності, а саме: організація підготовки і оформлення документів, необхідних для реєстрації об'єктів нерухомості, шляхом оформлення документів, необхідних для реєстрації права власності на нерухоме майно, зокрема на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна. Реєстраційним органом права власності на нерухоме майно є відповідне бюро технічної інвентаризації. При цьому законодавством встановлений вичерпаний перелік документів, які необхідні для оформлення Фондом комунального майна свідоцтва на право власності та здійснення Бюро технічної інвентаризації реєстрації права власності на збудований об'єкт нерухомого майна.
З урахуванням вищевикладених нормативно-правових актів судом робиться висновок, що передачею майна в даному випадку була передача саме об'єкту закінченого будівництва, належним чином прийнятого до експлуатації, на виконання умов Генерального договору № 67 зі всіма додатковими угодами до нього, зокрема повернення Національною Гвардією України частини квартир у житловому будинку здійснювалась в межах цих договірних відносин за спільною згодою сторін. Висновок суду ґрунтується також на фактах встановлених рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2011 року у справі №7/47, а саме належного виконання ЗАТ «Севастопольстрой»умов Генерального договору №63 від 20.11.1998 року на дольове будівництво житла для військовослужбовців Національної гвардії України та членів їх сімей та додаткових угод до нього.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).
Отже на підставі вищевикладених нормативно-правових норм судом робиться висновок, що Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради та Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради в порушення вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 року № 449 було відмовлено ПАТ «Севастопольстрой»у реєстрації права власності на об'єкт закінченого будівництва, а саме: трикімнатну квартиру №102 (перший поверх) та двокімнатну квартиру №107 (четвертий поверх), загальною площею 69,08 кв.м. та 54,26 кв.м. відповідно в житловому будинку корпус №2 по вул. Горпіщенка, 98-«А»в м. Севастополі. Суд вважає необхідним зазначити, що факт належного виконання умов договору та додаткової угоди до нього, відсутність заборгованості між Національною гвардією України та позивачем встановлено рішенням Господарського суду м. Києва, яке набрало законної сили. З аналізу вказаних письмових доказів та нормативно-правових актів щодо виникнення права власності завершених будівництвом об'єктів, з урахуванням того, що Генеральний договір № 63 та додаткові угоди до нього у судовому порядку не було розірвано або визнано нечинними, суд вважає встановленим факт виникнення права власності ПАТ «Севастопольстрой»на квартири №102 (площею 69,08 кв.м), №107 (площею 54,26 кв.м) у багатоквартирному будинку по вул. Горпіщенка, б.98-А у м. Севастополі.
Позовні вимоги позивача щодо зобов'язання Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна» Севастопольської міської Ради оформити бланки свідоцтв про право власності на квартири №102 (площею 69,08 кв.м), №107 (площею 54,26 кв.м) у багатоквартирному будинку по вул. Горпіщенка, б.98-А у м. Севастополі та передання свідоцтва до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради не підлягають задоволенню у зв'язку з тим, що Положенням про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, затвердженого рішенням Севастопольської міської Ради № 339 від 12.11.2002 року передбачено, що саме Фондом комунального майна здійснюється підготування та оформлення документів, необхідних для реєстрації права власності на об'єкти нерухомості, проте єдиним органом реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»є Бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити частково
2. Визнати протиправною відмову Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради у видачі свідоцтв про право власності на квартири №102 (площею 69,08 кв.м), №107 (площею 54,26 кв.м) у багатоквартирному будинку по вул. Горпіщенка, б.98-А у м. Севастополі.
3. Зобов'язати Фонд комунального майна Севастопольської міської ради оформити право приватної власності на квартири №102 (площею 69,08 кв.м), №107 (площею 54,26 кв.м) у багатоквартирному будинку по вул. Горпіщенка, б. 98-А у м. Севастополі з видачею свідоцтв про право власності.
4. Зобов'язати Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради здійснити державну реєстрацію права власності на квартири №102 (площею 69,08 кв.м), №107 (площею 54,26 кв.м) у багатоквартирному будинку по вул. Горпіщенка, б. 98-А у м. Севастополі.
5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.І. Майсак