11 квітня 2012 року Справа № 2а/2370/1040/2012
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Руденко А.В.,
при секретарі -Чемерин І.В.,
за участю:
позивача -ОСОБА_1,
представника відповідача -ОСОБА_2 (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації»про визнання протиправним та скасування рішення реєстратора про відмову в державні реєстрації та зобов'язання прийняти рішення про державну реєстрацію прав, суд -
29.03.2012р. ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації»про визнання рішення реєстратора про відмову в реєстрації права власності від 11.01.2012р. № 90354р протиправним та зобов'язання зареєструвати за позивачем право власності на нежитлове приміщення кафе літ. А -I, а, навіси літ. Б, В, Г, Д та замощення літ. I, які розташовані по АДРЕСА_2 згідно свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів).
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що на підставі протоколу прилюдних торгів № 16/108 -111 - 1 від 28.11.2011р. з реалізації арештованого нерухомого майна ним було придбано у власність нежитлове приміщення - кафе, розташоване по АДРЕСА_2. 14.12.2011р. позивачу було видано свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів. Державним реєстратором ЧООБТІ винесено рішення від 11.01.2012р. № 90354р. про відмову у державній реєстрації права власності на вказане майно у зв'язку з тим, що відчуження майна відбулось без отримання витягу з Реєстру прав. Позивач вважає відмову незаконною, оскільки нормативні акти, які регулюють примусову реалізацію майна при здійсненні виконавчого провадження, не передбачають отримання державним виконавцем витягу з Реєстру прав, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002р. № 7/5, також не передбачає можливості одержання витягу з Реєстру прав покупцем майна з прилюдних торгів. Крім того, відмова в реєстрації права власності на майно є правом реєстратора, а не його обов'язком.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, в обґрунтування заперечення послався на пункти 3.5.4 та 3.5.9 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002р. № 7/5, відповідно до яких відчуження нерухомого майна без отримання витягу з Реєстру прав є підставою для відмови в реєстрації права власності на нерухоме майно. Крім того, зазначив, що при проведенні технічної інвентаризації спірного нерухомого майна встановлено часткове його знесення, що свідчить про відсутність об'єкта реєстрації та невідповідність Свідоцтва від 14.12.2011р. № 6109 відомостям інвентаризаційної справи. З огляду на зазначені обставини просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.
Згідно протоколу прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна № 16/108-11-1 від 28.11.2011р. позивачем було придбано з прилюдних торгів нежитлове приміщення кафе літ. А -1, загальною площею 88,0 кв.м., навіси літ. Б, В, Г, Д замощення літ. 1, які розташовані по АДРЕСА_2.
12.11.2011р. державним виконавцем Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції на підставі протоколу про реалізацію нерухомого майна №16/108-111-1 від 28.11.2011р. складено акт №3161/7 про реалізацію предмета іпотеки: нерухомого майна, яке складається з кафе під літ. (А-1) -загальною площею 88 кв.м: зал -60,8 кв.м, підсобне приміщення -14,4 кв.м, підсобне приміщення -9,1 кв.м, санвузол -1,2 кв.м, коридор - 1,3 кв.м, прибудоване крильце під літ. (А), металеві навіси під літ. Б, В, Г, Д -площею основи 37,5 кв. м кожна, замощення асфальтобетон під літ. І - 6810 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, та належало гр. ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 03.09.2007р., зареєстрованого в реєстрі за №5714, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4 та зареєстрованому в Черкаському обласному бюро технічної інвентаризації за №845, книга 10.
14.12.2011р. гр. ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на вказане майно, посвідчене приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстроване в реєстрі за № 6109.
11.01.2012р. реєстратором КП ЧООБТІ розглянуто заяву гр. ОСОБА_1 про державну реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно та рішенням за № 90354р у реєстрації права власності відмовлено на підставі пункту 3.5.9 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно з тихх підстав, що відчуження або інше визначення юридичної долі об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, у випадках, встановлених нормативно-правовими актами, відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився.
Представник відповідача в усних поясненнях, наданих у судовому засіданні, уточнив, що відмова пов'язана саме з відчуженням нерухомого майна без отримання витягу з Реєстру прав, а не з будь-якої іншої підстави.
Статтею 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»від 01.07.2004р. № 1952-1V в редакції від 17.11.2009р. ( у подальшому -Закон № 1952) передбачена обов'язковість реєстрації права власності на нерухоме майно.
Статтею 17 Закону №1952 передбачено, що державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об'єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 вказаного Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця (правонабувача), сторін (сторони) правочину, за яким виникло речове право, або уповноважених ними (нею) осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 вказаного Закону підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, зокрема, свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.
Вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації права власності передбачений статтею 24 вказаного Закону, а саме: заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі; із заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб'єктом права власності на даний об'єкт нерухомого майна або представником такого об'єкту; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна; заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване. Відмова у державній реєстрації прав з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена (частина 3 статті 24 Закону).
Згідно з пунктом 3.5.9 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. за №7/5, реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, якщо відчуження або інше визначення юридичної долі об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, у випадках, встановлених нормативно-правовими актами, відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився.
Відтак, відмова у державній реєстрації прав з підстави відсутності отримання витягу з Реєстру прав до моменту відчуження можлива лише в тому випадку, коли обов'язок отримання такого витягу передбачений нормативно-правовими актами.
Представник відповідача у запереченнях до позовної заяви та у поясненнях, наданих у судовому засіданні, не послався на нормативні акти, які передбачають обов'язок отримання Витягу при реалізації нерухомого майна з публічних торгів чи при видачі свідоцтва про право власності на майно, придбане на публічних торгах.
Порядок примусової реалізації нерухомого майна на прилюдних торгах визначається статтею 66 Закону України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999р. № 606-Х1, Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999р. № 74/5 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.12.1999р. № 865/4158 та Тимчасовим положенням про порядок проведення публічних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999р. № 68/5та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.11.1999р. за № 745/4038. Перелік документів, необхідних для здійснення примусової реалізації нерухомого майна на прилюдних торгах, зазначений у пункті 5.11 Інструкції та у пункті 3.2 Тимчасового положення і витягу з Реєстру прав не містить.
Порядок видачі свідоцтва про придбання нерухомого майна, яке було предметом застави (іпотеки), визначений статтею 72 Закону України «Про нотаріат»та пунктами 244-249 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004р. №20/5, згідно з якими обов'язок нотаріуса отримати витяг з Реєстру прав чи обов'язок набувача нерухомого майна надати нотаріусу зазначений витяг не передбачено.
Відповідно до розділу 5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно право на отримання витягу мають: власник (власники), його спадкоємці та правонаступники юридичних осіб, уповноважені особи. Суд, органи внутрішніх справ, органи прокуратури, органи державної податкової служби, державні виконавці, нотаріуси, органи Служби безпеки України та інші органи державної влади (посадові особи), якщо запит зроблено у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених чинним законодавством України, отримують інформаційну довідку з Реєстру прав на бланку відповідного БТІ.
Таким чином, ні покупець майна, ні державний виконавець, ні нотаріус не наділені повноваженнями отримання витягу з Реєстру прав на майно, що реалізується з прилюдних торгів.
Виходячи зі змісту вказаних норм, суд приходить до висновку, що обов'язок одержання витягу з Реєстру прав при примусовому відчуженні нерухомого майна з прилюдних торгів та при видачі свідоцтва на реалізоване нерухоме майно нормативно-правовими актами не передбачений, а свідоцтво про право власності на майно, придбане з прилюдних торгів, є достатньою правовою підставою для реєстрації права власності в Реєстрі прав.
Посилання відповідача на знесення навісу літ. Д не має значення для справи, оскільки вказана обставина не була підставою для прийняття рішення від 11.01.2012р. №90354р.
Кодексом адміністративного судочинства України (частина третя статті 2) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінюючи встановлені фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що рішення про відмову позивачу у державній реєстрації прав від 11.01.2012р. №90354р винесено безпідставно, відповідач не довів правомірність спірного рішення, тому позовні вимоги в частині його скасування є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Відповідно до статті 46 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 9 Закону № 1052 прийняття рішення про державну реєстрацію прав належить до компетенції державного реєстратора.
Натомість відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
З огляду на зазначені приписи прийняття рішення про державну реєстрацію прав не належить до компетенції адміністративного суду, тому позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача прийняти рішення про державну реєстрацію за позивачем права власності задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 159, 162, 163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення реєстратора комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації»про відмову в реєстрації прав № 90354р від 11 січня 2012р. про відмову у державній реєстрації права власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення кафе літ. А-1,а, навіси літ. Б,В,Г,Д та замощення літ. І, що розташовані по АДРЕСА_2.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (18000, АДРЕСА_1) 16 (шістнадцять) гривень 10 копійок судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова виготовлена у повному обсязі 17 квітня 2012р.
Суддя А.В. Руденко