про залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими
обставинами без задоволення
09 квітня 2012 року м. Чернівці № 2а/2470/1257/11
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Левицького В.К.,
суддів: Скакун О.П.,
Брезіної Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Левчука Д.С.,
сторін:
представника заявника - ОСОБА_2, за довіреністю,
позивач -не з'явився;
відповідач -не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому адміністративну справу за заявою Державної судової адміністрації України про перегляд постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.05.2010 р. по справі № 2а-1189/10/2470 за нововиявленими обставинами, -
Державна судова адміністрації України звернулась до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просить: скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.05.2010 р. по справі № 2а-1189/10/2470 за позовом ОСОБА_4 до апеляційного суду Чернівецької області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Державна судова адміністрація України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії; постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_4 у задоволені позовних вимог.
В обґрунтування заяви вказує, що постановою Вищого адміністративного суду України від 13.04.2011 р. у справі за позовом ОСОБА_5 до Кабінету Міністрів України, треті особи - Верховний Суд України, Вищий адміністративний суд України, Вищий господарський суд України про визнання незаконними та скасування актів касаційну скаргу Кабінету Міністрів України задоволено. Скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2008 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2009 р. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
На думку заявника, постанова Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.05.2010 р. в справі № 2а-1189/10/2470 підлягає розгляду за нововиявленими обставинами, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій у свої рішеннях посилались на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2008 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2009 р., які скасовані постановою Вищого адміністративного суду України від 13.04.2011 р.
Також заявник посилався на те, що під час прийняття Чернівецьким окружним адміністративним судом постанови у справі № 2а-1189/10/2470, йому не було відомо про існування рішення Вищого адміністративного суду України від 13.04.2011 р.
В судовому засіданні представник заявника заяву підтримав у повному обсязі.
Крім того, в судовому засіданні представник заявника послався на судові рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.07.2011 р. та Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 р., якими заяву Державної судової адміністрації України про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2007 р. в частині визнання протиправними та скасування пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 р. № 865 «Про оплату праці суддів» задоволено, скасовано постанову Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2007 р. в частині визнання протиправними та скасування пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 р. № 865 «Про оплату праці суддів» та відмовлено ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Вказував, що судове рішення, яке скасоване за нововиявленими обставинами, було взято за основу під час розгляду та прийняття Чернівецьким окружним адміністративним судом 21.05.2010 р. постанови в справі № 2а-1189/10/2470, а тому це є підставою для провадження за нововиявленими обставинами.
ОСОБА_4 подано до суду письмові заперечення, в яких просив залишити без задоволення заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, у зв'язку з її безпідставністю та відсутністю нововиявлених обставин.
Вважає, що оцінка постанов Кабінету Міністрів України, яку Вищий адміністративний суд України зробив у своїй постанові від 13.04.2011 р. не належить до істотних для справи обставин, в розумінні ч. 2 ст. 245 КАС України. Дані обставини, на думку позивача, виключають можливість перегляду рішення за нововиявленими обставинами.
Апеляційний суд Чернівецької області стосовно поданої заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами пояснень або ж заперечень до суду не подавав.
В судове засідання призначене на 09.04.2012 р. ОСОБА_4 та представник апеляційного суду Чернівецької області не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про дату, час і місце судового розгляду заяви, що підтверджується розписками про вручення судових повісток.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви і перегляду судового рішення.
За таких обставин, суд вважає, що судовий розгляд даної заяви можливо здійснити без участі ОСОБА_4 та апеляційного суду Чернівецької області за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заслухавши пояснення представника заявника, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами врегульовано главою 4 розділу IV КАС України.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 245 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Таким чином, нововиявлені обставини за своєю юридичною сутністю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу рішення. Іншими словами, якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона б обов'язково вплинула на остаточні висновки суду. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.
Такі юридичні факти характеризуються тим, що вони одночасно повинні бути передбачені нормами права, спричиняють виникнення, зміну або припинення правовідносин, мають істотне значення для вирішення справи, тобто такі фактичні дані, які спростовують факти, покладені в основу судового рішення, існували на момент звернення до суду з позовом і під час розгляду справи судом, не могли бути відомі ані особі, яка заявила про це, ані суду, в провадженні якого перебувала справа. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами глави 4 розділу IV КАС України.
У своїх поясненнях представник заявника посилався на те, що оскільки постановою Вищого адміністративного суду України від 13.04.2011 р. постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2008 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2009 р. скасовано і ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_5 до Кабінету Міністрів України, треті особи - Конституційний суд, Верховний Суд України, Вищий адміністративний суд України, Вищий господарський суд України про визнання незаконними та скасування актів, відтак вказана обставина не була відома під час розгляду справи № 2а-1189/10/2470 за позовом ОСОБА_4 до апеляційного суду Чернівецької області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Як вбачається з матеріалів справи постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.05.2010 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2011 р., в справі № 2а-1189/10/2470 за позовом ОСОБА_4 до апеляційного суду Чернівецької області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, позов задоволено частково, зобов'язано апеляційний суд Чернівецької області нарахувати ОСОБА_4 заробітну плату на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 р. № 865 без врахування положень п. 4-1 цієї постанови. В решті позову відмовлено.
Із змісту постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.05.2010 р. в справі № 2а-1189/10/2470 вбачається, що підставою для прийняття вказаного рішення були не тільки постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2008 р., залишена без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 19.08.2009 р. Приймаючи вказане судове рішення Чернівецький окружний адміністративний суд керувався Конституцією України, нормами Кодексу законів про працю, Законів України «Про судоустрій України» «Про оплату праці», «Про Державний бюджет», які регулюють питання оплати праці суддів, Рішеннями Конституційного Суду України.
Таким чином, наведені заявником обставини, на думку суду, не входять до вказаних в п. 1 ч. 2 ст. 245 КАС України підстав, оскільки за змістом даної норми під нововиявленими обставинами слід розуміти ті, які не були і не могли бути відомі особі, проте, вже об'єктивно існували на час розгляду справи.
На час вирішення справи № 2а-1189/10/2470 за позовом ОСОБА_4 до апеляційного суду Чернівецької області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, об'єктивно не існувало рішення Вищого адміністративного суду України від 13.04.2011 р. у справі № К - 37929/09 за позовом ОСОБА_5 до Кабінету Міністрів України, треті особи - Верховний суд України, Вищий адміністративний суд України, Вищий господарський суд України про визнання незаконними та скасування актів, відтак ця обставина виключає перегляд судового рішення з підстав передбачених п. 1 ч. 2 ст. 245 КАС України.
Наведена заявником обставина про скасування постановою Вищого адміністративного суду України від 13.04.2011 р. у справі № К - 37929/09 преюдиційного по відношенню до розглядуваної справи судового рішення також не відноситься до підстав встановлених ст. 245 КАС України для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з таких міркувань.
Однією із підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, згідно п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України є скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути, тобто скасування преюдиційного рішення.
Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (ч. 1 ст. 72 КАС України). Такі обставини при розгляді іншої справи вважається встановленими на підставі преюдиційного рішення.
Отже, скасування преюдиційного рішення в апеляційному чи касаційному порядку є підставою для перегляду ухваленого на його основі судового рішення. Поряд з цим, при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами обставина, яка раніше була встановлена іншим судовим рішенням, через його скасування, підлягає доведенню чи спростуванню.
В даному випадку, суд вважає, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2008 р., залишена без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 19.08.2009 р. по відношенню до постанови Чернівецьким окружним адміністративним судом від 21.05.2010 р. в справі № 2а-1189/10/2470 не є преюдиційним рішенням, оскільки у ній брали участь інші особи, щодо яких встановлено певні обставини.
Таким чином, прийняття Вищим адміністративним судом України 13.04.2011 р. постанови у справі № К - 37929/09, якою скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2008 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2009 р., на думку суду, не є обставиною для перегляду постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.05.2010 р. в справі № 2а-1189/10/2470.
При цьому, суд зазначає, що визнання судовим рішенням, в порядку ст. 171 КАС України, нормативно-правового акту незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в його частині, не є обставиною по справі, яку суд повинен встановити, дослідити по справі та надати оцінку, а є нормою матеріального права, яку суд зобов'язаний застосовувати під час вирішення спору у спірних правовідносин. Адміністративний суд під час вирішення спору застосовує норми (приписи) нормативно-правового акту, а не надає їм правову оцінку.
Згідно ч. 3 ст. 245 КАС України, перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
В даному випадку суд вважає, що вказану норму можна застосовувати і у випадку скасування судового рішення, яким було визнано нормативно-правові акти незаконними, повністю або в його частині.
Таким чином, прийняття Вищим адміністративним судом України 13.04.2011 р. судового рішення в справі № К - 37929/09 виключає можливість перегляду постанови Чернівецького окружного адміністративного суду в справі № 2а-1189/10/2470 за позовом ОСОБА_4 до апеляційного суду Чернівецької області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій та зобов'язати вчинити певні дії.
Не є нововиявленою обставиною, на думку суду, також скасування постанови Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2007 р., переглянутої за нововиявленими обставинами.
Судовим розглядом встановлено, що постановою Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2007 р. в справі № 2-а-84/07р. за позовом ОСОБА_4 до Держави Україна, Кабінету Міністрів України, за участю третіх осіб Державного казначейства України, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності та окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 р. № 1310, стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2007 р., позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 4 -1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 р. № 865 «Про оплату праці суддів». В решті вимог відмовлено.
Додатковою постановою Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2008 р. в справі № 2-а-84/07р. за заявою ОСОБА_4 про постановлення додаткового рішення, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2009 р., допущено поворот виконання постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 р. № 865 «Про оплату праці суддів», визнавши, що постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 р. № 865 «Про оплату праці суддів» в частині встановлення посадових окладів, виходячи з кількості розмірів мінімальної заробітної плати, підлягає застосуванню з 01.01.2006 р. без обмеження мінімальної заробітної плати, яке було встановлене п. 4-1 вказаної постанови.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.10.2009 р. в справі № К-1058/08, касаційні скарги ОСОБА_4, Кабінету Міністрів України, Державної судової адміністрації України задоволено частково. Постанову Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2007 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2007 р. в частині відмови у позові скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В решті зазначені судові рішення залишені без змін. Додаткову постанову Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2008 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2009 р. скасовано. У задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення відмовлено.
Також судом встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2010 р. в справі № 2а-14613/09/2670 за позовом ОСОБА_4 до Кабінету Міністрів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне казначейство України, Державна судова адміністрація України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання виплатити заробітну плату, за письмовим клопотанням ОСОБА_4 про відкликання позовної заяви в частині, яка направлена на новий розгляд до суду першої інстанції, позовну заяву залишено без розгляду.
Отже, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.10.2009 р. в справі № К-1058/08 постанову Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2007 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2007 р. в частині визнання протиправним та скасуванні пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 р. № 865 «Про оплату праці суддів» залишено без змін.
Крім того, судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.07.2011 р. в справі № 7271/11/2670 за заявою Державної судової адміністрації України про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2007 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 р., заяву про перегляд за нововиявленими обставинами Державної судової адміністрації України про скасування постанови Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2007 р. в частині визнання протиправними та скасування пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 р. № 865 «Про оплату праці суддів» задоволено. Скасовано постанову Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2007 р. в частині визнання протиправними та скасування пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 р. № 865 «Про оплату праці суддів». В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 в частині визнання протиправними та скасування пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 р. № 865 «Про оплату праці суддів» відмовлено.
Таким чином, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.10.2009 р. в справі № К-1058/08 постанову Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2007 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2007 р. в частині визнання протиправним та скасуванні пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 р. № 865 «Про оплату праці суддів» не скасовано, відтак посилання представника заявника на положення п. 4 ч. 1 ст. 245 КАС України про скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.05.2010 р. в справі № 2а-1189/10/2470 є безпідставними та необґрунтованими.
Також суд звертає увагу, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.10.2009 р. в справі № К-1058/08 в частині визнання протиправними та скасування пункту 4- постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 р. № 865 «Про оплату праці суддів» судові рішення Печерського районного суду м. Києва та Київського апеляційного адміністративного суду залишено без змін. Дана ухвала набрала законної сили з моменту проголошення та підлягає виконанню на всій території України .
Згідно ч.1 ст. 253 КАС України за наслідками провадження за нововиявленими обставинами суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.
За наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що заява Державної судової адміністрації України про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.05.2010 р. у справі № 2а-1189/10/2470 за позовом ОСОБА_4 до апеляційного суду Чернівецької області про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити певні дії є необґрунтованою та безпідставною, а тому її слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 245-253 КАС України, суд, -
1. Заяву Державної судової адміністрації України про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.05.2010 р. у справі № 2а-1189/10/2470 за позовом ОСОБА_4 до апеляційного суду Чернівецької області про визнання протиправним дій та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без задоволення.
Порядок та строки набрання ухвалою законної сили та оскарження.
Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 254 КАС України ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в п'ятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Оскільки, закінчення строку виготовлення та підписання повного тексту ухвали припало на вихідний (святковий) день, повний текст ухвали виготовлено та підписано судом 17.04.2012 р., тобто в перший робочий день після нього.
Головуючий суддя В.К. Левицький
Судді О.П. Скакун
Т.М. Брезіна