Іменем України
19.03.12Справа №2а-448/12/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Гавури О.В.;
при секретарі - Плаксіній О.С.,
представник позивача -не з'явився,
представника відповідача -не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Севастопольської міської державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Севастопольської міської державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 24.02.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-448/12/2770.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 24.02.2012 року по справі № 2а-448/12/2770 закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Севастопольська міська державна адміністрація, приймаючи оскаржувані розпорядження, перевищила повноваження, надані їй Законом України «Про місцеві державні адміністрації» та Конституцією України.
Представник позивача у судові засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, позов підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача - Севастопольської міської державної адміністрації у судове засідання не з'явився, у минулих судових засіданнях проти позову заперечував, посилаючись на те, що у нормах Закону України «Про місцеві державні адміністрації» немає прямої заборони адміністрації видавати розпорядження щодо регулювання земельних відносин, просив суд у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Севастопольською міською державною адміністрацією 02.04.2010 року винесено розпорядження № 978-р «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_2, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» (далі по тексту розпорядження № 978-р) та 06.04.2010 Севастопольською міською державною адміністрацією винесено друге розпорядження № 1154-р «Про передачу у власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої в АДРЕСА_2» (далі по тексту розпорядження № 1154-р).
Як стало відомо позивачу, 20.10.2010 року Севастопольською міською державною адміністрацією було видано розпорядження № 2089-р «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 06.04.2010 року № 1154-р» (далі по тексту розпорядження № 2о89-р).
22.07.2009 року Севастопольською міською державною адміністрацією прийнято розпорядження за № 582-р «Про здійснення повноважень з питань регулювання земельних правовідносин», яким визначене наступне: Головному управлінню Держкомзему у м. Севастополь доручено здійснювати підготовку проектів розпоряджень міської державної адміністрації з питань регулювання земельних правовідносин відповідно до компетенції міської державної адміністрації, у тому числі розглядати заяви (клопотання) осіб щодо вибору місця розташування земельних ділянок з відповідними додатками; забезпечити у тижневий термін з дня реєстрації заяв (клопотань) направлення їх копій на розгляд органів, визначених частиною 7 статті 151 Земельного кодексу України, для подальшого узагальнення висновків цих органів про можливість відведення земельних ділянок для цілей, зазначених у заявах (клопотаннях), то формування матеріалів вибору земельних ділянок; забезпечити підготовку відповідних проектів розпоряджень голови міської державної адміністрації про можливість затвердження зазначених матеріалів та надання дозволу з вказівкою вимог до розроблення проекту відведення земельних ділянок або мотивованого рішення про відмову у задоволенні заяви (клопотання). Пізніше, 21.08.2009 року Севастопольською міською державною адміністрацією було видане розпорядження № 640-р «Про заходи щодо регулювання повноважень з питань земельних правовідносин».
Оскільки, Севастопольська міська державна адміністрація, як представник Держави займалася безоплатною передачею земельних ділянок громадянам у власність (розпорядження № 1154-р), то позивач звернувся саме до Севастопольської міської державної адміністрації для того щоб скористатися своїм конституційним правом на безоплатне отримання від Держави у власність земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Тобто, позивачу було передано Державою в особі Севастопольської міської державної адміністрації земельну ділянку, яка розташована в АДРЕСА_2 у власність.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 118 Конституції України виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.
На даний час окремий закон, який регулює здійснення виконавчої влади у місті Севастополі, не прийнятий, суд під час розгляду цієї справи керувався загальними нормами права, що регулюють діяльність місцевих державних адміністрацій. Такими нормами є Конституція України та Закон України «Про місцеві державні адміністрації» № 586-XIV від 09.04.1999 (надалі Закон № 586)
Відповідно до ст. 6 Закону України № 586 на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
Відповідно до п. 3 ст. 16 цього Закону України, місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за використанням та охороною земель, лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів.
Статтею 6 Закону України № 586 встановлено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
Згідно з п.10.1 Регламенту Севастопольської міської державної адміністрації, затвердженого розпорядженням Севастопольською міської державної адміністрації № 1050-р від 27.11.2007 року, голова міської державної адміністрації на виконання актів законодавства, доручень Президента України, доручень Прем'єр-міністра України, за власною ініціативою видає одноособово в межах повноважень міської держадміністрації розпорядження.
Частинами 1 та 3 ст.43 Закону України № 586 встановлено, що акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.
Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
Відповідно до ст. 3 Закону України № 586, яка закріплює принципи діяльності місцевих державних адміністрацій, вони діють, у тому числі, на засадах: відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність; верховенства права; законності та пріоритетності прав людини.
Враховуючи зазначені норми права суд вважає, що місцеві державні адміністрації, у тому числі відповідач, не можуть скасовувати чи іншим чином припиняти виконання своїх попередніх рішень, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами влади і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в у пункті 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно із приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-1V суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При виданні розпорядження № 1154-р від 06.04.2010 року, не встановлено будь-яких фактів, які підтверджують допущення порушень закону з боку позивача. Позивачем дотримано всі, передбачені законодавством процедури відведення земельної ділянки, яку він отримав у власність.
Оскаржуване розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 2089-р від 20.10.2010 року, направлене на позбавлення прав позивача на законне володіння приватизованої (отриманої) від держави земельної ділянки (майна).
Згідно вимог земельного законодавства позивачем використано право приватизації, яке за законом надається кожному громадянину тільки один раз за одним цільовим призначенням. Законодавцем в діючих законах України не передбачено повернення вже використаного права приватизації на земельну ділянку, якщо Держава вважає, що приватизація вказаної земельної ділянки була проведена безпідставно.
З огляду на зазначене право власності у даному випадку у позивача виступає невід'ємної частиною в відносинах між позивачем та Державою. Таке право неможливо скасовувати без згоди позивача.
Підставою для набуття права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності фізичними особами є прийняття рішень органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування чи державними органами приватизації.
Одержання громадянами земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації передбачає так звану повну процедуру приватизації, що на відміну від інших процедур включає формування земельної ділянки як об'єкта права. Норми безкоштовної приватизації визначені у ст. 121 Земельного кодексу України і стосуються конкретного цільового призначення земельної ділянки.
Отже, з огляду на те, що порушення умов земельного законодавства органом місцевої виконавчої влади, який міг діяти поза межами власної компетенції, не повинно впливати на правомірні очікування його контрагента, та покладати на останнього негативні наслідки допущеного порушення неприпустимо.
В Конституції України закріплено принцип, за яким людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність (ст.3 Конституції України).
Відповідно до ст.3 Конституції України, яка закріплює принцип діяльності місцевих державних адміністрації, вони діють, у тому числі, на засадах: відповідальності перед людиною і держаною за свою діяльність; верховенства права; законності та пріоритетності прав людини.
Оскільки на підставі розпоряджень № 978-р та № 1154-р, вже виникли правовідносини щодо права власності на землю та
вони вже породили певні правові наслідки (отримання у власність земельної
ділянки), суб'єкт владних повноважень - Севастопольська міська державна
адміністрація не мала права їх скасовувати самостійно.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.09.2011 року по справі К/9991/20060/11 за позовом ОСОБА_2 до Севастопольської міської державної адміністрації, головного управління Держкомзему у м. Севастополі, державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Держкомітеті України по земельним ресурсам» про визнання дій протиправними, скасування розпорядження, ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15.11.2011 року по справі К/9991/27231/11 за позовом ОСОБА_3 до Севастопольської міської державної адміністрації, треті особи: прокуратура м. Севастополя, ОСОБА_4 та ін. про визнання дій протиправними, скасування розпоряджень, ухвалі Севастопольського адміністративного суду по справі № 2а-3300/11/2770 за позовом ОК "ЖБК «Мегастрой» до Севастопольської міської державної адміністрації, треті особи: прокуратура м. Севастополя, Севастопольська міська Рада, ОСОБА_5 та ін., про визнання протиправними дій та скасування розпоряджень.
Таким чином, дії Севастопольської міської державної адміністрації по виданню розпорядження № 2089-р від 20.10.2010 року, не ґрунтуються на законі, здійснені з порушенням встановленої процедури, у зв'язку з чим вказане розпорядження підлягає визнанню протиправними та скасуванню, як таке, що видане з перевищенням наданих відповідачу повноважень.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19.03.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова у повному обсязі складена та підписана 23.03.2012 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 2089-р від 20.10.2010 року «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 06.04.2010 № 1154-р» протиправним та скасувати.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) судовий збір у сумі 32,19 грн. шляхом безспірного списання суми з рахунків Севастопольської міської державної адміністрації (вул. Леніна, буд. 2, м. Севастополь, 99011).
Постанова може бути оскаржена у строки і порядку, встановлені частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.В. Гавура
Суддя О.В. Гавура