Іменем України
26.03.12Справа №2а-84/12/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Гавури О.В.;
при секретарі: Плаксіній О.С.,
за участю:
представника позивача -ОСОБА_1, довіреність ВРО № 612613 від 26.01.2012 року ;
представники відповідачів -не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна» Севастопольської міської Ради про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради та комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна» Севастопольської міської Ради про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 16.01.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-84/12/2770.
Ухвалою суду від 16.01.2012 року закінчено підготовче провадження у справі, справа призначена до судового розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просила їх задовольнити, вважають відмову Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради в оформленні права власності з наданням свідоцтва про право власності позивачу на об'єкт нерухомості протиправною та такою, що не відповідає діючому законодавству. Позовні вимоги обґрунтовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» 1 липня 2004 року № 1952-IV (далі по тексту Закон України № 1952), Цивільним кодексом України, та Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 року № 615, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 січня 2003 року № 66/7387 (далі по тексту Положення 7/5).
Представник відповідача Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради в судове засідання не з'явився, надав заперечення на адміністративний позов, відповідно до якого просив у задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі з підстав, що викладені у запереченні. Відмову Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради в оформленні права власності з наданням свідоцтва про право власності позивачу на об'єкт нерухомості вважають правомірною та такою, що відповідає нормам діючого законодавства.
Представник комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна» Севастопольської міської Ради у судове засідання не з'явився, ухвали Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 16.01.2012 року не виконав, письмового відзиву на позовну заяву з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень суду не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив.
Розглянувши документи і матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно з пунктом 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Предметом позову у даній справі є визнання права позивача на реєстрацію об'єкту нерухомості та зобов'язання Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради та комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна» Севастопольської міської Ради провести реєстрацію права власності з видачею відповідного свідоцтва.
Порядок реєстрації речових прав власності на нерухоме майно визначений Законом України № 1952, Цивільним кодексом України та Положенням 7/5.
Так, відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно зі частиною першою статті 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Частиною другою зазначеної статті встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Статтею 182 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Закон України № 1952 визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.
Відповідно до статті 2 вказаного Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Обов'язковій державній реєстрації відповідно до статті 4 Закону № 1952 підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
Пунктом 1 частини першої статті 18 Закону № 1952 встановлено, що фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна видається свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Відповідно до статті 19 вказаного Закону, підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є: договір, укладений у порядку, встановленому законом; свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане відповідно до вимог цього Закону; свідоцтво про право власності, видане органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державні акті на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішення судів, що набрали законної сили; інші документі, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Частиною першою статті 24 Закону № 1952, визначений вичерпаний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав, а саме, в разі, якщо: заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі; із заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб'єктом права власності на даний об'єкт нерухомого майна або представником такого суб'єкта; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна; заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону відмова у державній реєстрації прав з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
Порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні визначений Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07 лютого 2002 року та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 за N 157/6445.
Відповідно до пункту 1.2 розділу І зазначеного Положення державна реєстрація прав -це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Згідно з пунктом 1.3 розділу І Положення державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Відповідно до пункту 1.6 цього Положення реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку.
Розділом VIII Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно визначені особливості оформлення права власності на нерухоме майно.
Так, підпунктом а) пункту 8.1 Положення № 7/5 встановлено, що оформлення права власності на нерухоме майно з видачею свідоцтва про право власності здійснюється органами місцевого самоврядування.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування», виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Відповідно до підпункту 10 пункту б) статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: делеговані повноваження, зокрема, облік відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.
При цьому, статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування», визначено поняття делегованих повноважень, яким є повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад.
Відповідно до пунктів 2, 5, 8 Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, затвердженого Рішенням Севастопольської міської Ради від 12 листопаду 2002 року № 339 (далі - Положення від 12 листопаду 2002 року № 339), Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (далі - Фонд) є виконавчим органом Севастопольської міської Ради (далі - Рада) з управлінням майном. Фонд в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, нормативними актами Президента України і Кабінету Міністрів України, а також даним Положенням. Фонд діє в межах повноважень, визначених радою і даним Положенням, підпорядкований, підзвітний і підконтрольний раді.
Відповідно до пункту 9, підпункту 10.43 пункту 10 Положення від 12 листопаду 2002 року № 339 основними завданнями Фонду є, зокрема, організація підготовки і оформлення документів, необхідних для реєстрації об'єктів нерухомості відповідно до чинного законодавства. Фонд відповідно до покладених на нього завдань і в межах своїх повноважень: оформляє документи, необхідні для реєстрації права власності на об'єкти нерухомості відповідно до чинного законодавства.
Крім того, підпунктом а) пункту 8.1 Положення № 7/5 встановлено, що оформлення права власності на нерухоме майно проводиться органами місцевого самоврядування за заявою про оформлення права власності фізичних та юридичних осіб на оформлення права власності на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності документа, що посвідчує право на земельну ділянку, та документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Механізм та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів встановлені Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 923.
Пунктом 2 зазначеного Порядку встановлено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, що видається Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекція) за встановленою формою. Сертифікат відповідності -це документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
З аналізу наведених норм діючого законодавства вбачається, що Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради є виконавчим органом міської ради, до делегованих повноважень якого віднесено облік відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності, а саме: організація підготовки і оформлення документів, необхідних для реєстрації об'єктів нерухомості, шляхом оформлення документів, необхідних для реєстрації права власності на нерухоме майно, зокрема на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна. Реєстраційним органом права власності на нерухоме майно є відповідне бюро технічної інвентаризації. При цьому законодавством встановлений вичерпаний перелік документів, які необхідні для оформлення Фондом комунального майна свідоцтва на право власності та здійснення Бюро технічної інвентаризації реєстрації права власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна. Витребування додаткових документів, які не передбачені законодавством, заборонено. Документами, які необхідні для проведення зазначених дій Фондом комунального майна та Бюро технічної інвентаризації щодо реєстрації права власності на реконструйовану квартиру, є правовстановлюючий документ на цю квартиру та сертифікат, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта (квартири) проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтверджує його готовність до експлуатації.
Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 21.11.1997 року, нотаріально посвідченого та зареєстрованого в реєстрі за № 2-3275, ОСОБА_2 є власником квартирі АДРЕСА_1 (жила площа 39,2 кв.м., загальна площа - 64,8 кв.м. (а.с. 9).
Рішенням загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Велика Морська-17» ОСОБА_2 дана згода на перебудову частини горищного приміщення, площею 64 кв.м., розташованого над квартирою АДРЕСА_1, у жилу мансарду (для використання її для особистих нужд).
Позивачем була зроблена реконструкція квартири АДРЕСА_1 шляхом влаштування мансарди над зазначеною квартирою, що підтверджується актом технічного догляду державною організацією «Архітектурно-будівельний та технічний нагляд» про здійснення робіт щодо технічного нагляду за реконструкцією квартири, висновком Севастопольської міської СЕС, висновком управління містобудування і архітектури севастопольської міської державної адміністрації, експертним висновком управління з питань НПД ГУ МНС в м. Севастополі, висновком по робочому проекту СМФ державного підприємства «центральна служба української державної будівельної експертизи», дозволом на виконання будівельних робіт Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Севастополі.
31.05.2011 року об'єкт реконструювання був введений до експлуатації та засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта (квартири) проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельним нормам, що підтверджується Декларацією готовності об'єкта до експлуатації № СТ 14211001555 від 31.05.2011 року.
23.11.2011 позивач звернулась до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради шляхом подання заяви встановленої форми з долученою до неї технічною документацією про реконструювання та введення до експлуатації об'єкту нерухомого майна, з метою оформлення та видачі свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.17).
Отже, встановлені судом факти свідчать про відповідність дій позивача нормам діючого законодавства. ОСОБА_2 надані всі необхідні документи для оформлення свідоцтва про право власності та здійснення його реєстрації, які вимагає законодавство, а саме: правовстановлюючий документ на квартиру, технічну документацію про реконструкцію та введення об'єкту нерухомого майна до експлуатації, докази про надання згоди на реконструкцію.
Проте, листом від 22.12.2011 року № 01-15/4382 Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради було відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право власності у зв'язку з не представленням згоди усіх власників квартир житлового будинку АДРЕСА_2, засвідченої у нотаріальному порядку. У свою чергу комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна» Севастопольської міської Ради також було відмовлено позивачеві у проведенні реєстрації права власності реконструйованої квартири на підставі того, що заявлене право вже було зареєстровано.
Такі дії відповідачів не відповідають вимогам норм діючого законодавства, яке забороняє витребування при здійсненні оформлення та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна додаткових документів, не передбачених законодавством.
Згідно зі статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачі не надали суду доказів того, що відмовляючи у оформленні свідоцтва про право власності та проведенні реєстрації цього права на реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 на підставі відсутності нотаріально засвідчених документів, підтверджуючих згоду усіх мешканців будинку АДРЕСА_2, вони діяли у спосіб, що передбачений законодавством, яке регламентує порядок реєстрації речових прав власності на нерухоме майно.
За таких обставин, дії Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради та комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна» Севастопольської міської Ради щодо відмови ОСОБА_2 у оформленні права власності з видачею відповідного свідоцтва та у проведенні реєстраційних дій на право власності на квартиру АДРЕСА_1, не можуть бути визнані судом законними, а тому позов підлягає задоволенню.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 26 березня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова складена у повному обсязі 30.03.2012 року.
Керуючись ст. 6, 17, 69 - 71, 94, 98, 139, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправною відмову Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради в оформленні права власності з наданням свідоцтва про право власності ОСОБА_2 на об'єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_1 після проведеної реконструкції.
3. Визнати протиправною відмову комунального підприємство «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна» Севастопольської міської Ради щодо проведення реєстрації права власності ОСОБА_2 на об'єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_1.
4. Зобов'язати Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради оформити право власності та видати свідоцтво про право власності ОСОБА_2 на об'єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_1.
5. Зобов'язати комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна» Севастопольської міської Ради провести державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на об'єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_1.
6. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 32 грн.19 грн.
Постанова набирає законної сили у порядку та строки відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя О.В. Гавура
Суддя О.В. Гавура