Іменем України
06.03.12Справа №2а-4236/11/2770
Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І.,
при секретарі Маненковій А.І.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 19.12.2011 року);
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СендІнтерМарин»до Сакської об'єднаної Державної податкової адміністрації Автономної Республіці Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «СендІнтерМарин»звернулось до суду з адміністративним позовом до Сакської об'єднаної Державної податкової адміністрації Автономної Республіці Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Вказує, що 17.05.2011 року Сакською об'єднаною державною інспекцією в АР Крим було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «СендІнтерМарин»з питань правомірності нарахування податкового кредиту по декларації з ПДВ за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року. За результатами перевірки складено акт № 527/23-01/31004974 від 24.05.2011 року. На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000582301 від 02.06.2011 року про нарахування податкового зобов'язання у загальній сумі 25 121,49 грн., з яких 20 097,19 грн. за основним платежем та штрафних санкцій на суму 5 024,30 грн. Вважає, вказане рішення протиправним.
Просить визнати протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення.
Ухвалою від 20 грудня 2011 року відкрито провадження по адміністративній справі. Ухвалою суду від 20 грудня 2011 року закінчено підготовче провадження і призначено адміністративну справу до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просить задовольнити. Вказує, що 17.05.2011 року Сакською об'єднаною державною інспекцією в АР Крим було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «СендІнтерМарин» з питань правомірності нарахування податкового кредиту по декларації з ПДВ за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року. За результатами перевірки складено акт № 527/23-01/31004974 від 24.05.2011 року. На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000582301 від 02.06.2011 року про нарахування податкового зобов'язання у загальній сумі 25 121,49 грн., з яких 20 097,19 грн. за основним платежем та штрафних санкцій на суму 5 024,30 грн. Вважає, вказане рішення протиправним..
Відповідач, явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до початку судового засідання надав клопотання про розгляду справи за відсутності представника, проти позову заперечує в повному обсязі (а.с.97).
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам на підставі пункту 2 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому, з огляду на вказане, спір належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Судом встановлено наступне: Товариство з обмеженою відповідальністю «СендІнтерМарин»зареєстровано Ленінською районною державною адміністрацією у м. Севастополі 23.12.2010 року (а.с.83), знаходиться на податковому обліку в Сакській об'єднаній Державній податковій інспекції Автономної Республіки Крим та є платником податку на додану вартість.
24 травня 2011 року Сакською об'єднаною державною податкової інспекцією в Автономної Республіки Крим було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «СендІнтерМарин»з питань правомірності нарахування податкового кредиту по декларації з ПДВ за період з 01.12.2010 року. За результатами перевірки було складено акт перевірки № 527/23-01/31004974 від 24.05.2011 року (а.с.11-25). Перевіркою було зафіксовано Товариство з обмеженою відповідальністю «СендІнтерМарин»: п. 21 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджену наказом ДПА України від 01.03.2000 року № 79, п.п. 7.2.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.1997 року ; 165 та ст. 93 Цивільного кодексу України ТОВ «СендІнтерМарин»в податкових накладних виписаних та отриманих з 24.12.2010 року вказана адреса, яка не підтверджена даними державного реєстратора, а саме: АР Крим, Сакський район, с. Штормове, вул. Леніна, буд. 3; п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п.7.5.1, п.п.7.5.2 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість всього у сумі 20 097,19 грн., в тому числі: за грудень 2010 року в сумі 20 097,19 грн.
На підставі акту перевірки керівництвом Сакською об'єднаною державною податкової інспекцією в Автономної Республіки Крим 02 червня 2011 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000582301 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 25 121,49 грн., з яких: 20 097,19 грн. -за основним платежем, 5 024,30 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.8).
Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням № 0000582301 від 02.06.2011 року ТОВ «СендІнтерМарин»було подано скаргу до Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим (а.с.26-28).
06.07.2011 року за вих. № 2551/10/25-023 заступником голови Державної податкової адміністрації АР Крим на адресу позивача було направлено рішення про результати розгляду скарги, яким податкове повідомлення-рішення Сакською об'єднаною державною податкової інспекцією в Автономної Республіки Крим № 0000582301 від 02.06.2011 року залишено без змін, а первинну скаргу ТОВ «СендІнтерМарин»- без задоволення (а.с.29-32).
11.07.2011 року ТОВ «СендІнтерМарин»на адресу Державної податкової адміністрації України направила повторну скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0000582301 від 02.06.2011 (а.с.33-36).
15.09.2011 року за вих. № 248/6/10-2315 заступником голови Державної податкової служби України на адресу позивача було направлено рішення про результати розгляду повторної скарги, яким податкове повідомлення-рішення Сакською об'єднаною державною податкової інспекцією в Автономної Республіки Крим № 0000582301 від 02.06.2011 року та рішення Державної податкової адміністрації в Автономної Республіці Крим від 06.07.2011 року № 2551/10-25-023 залишено без змін, а скаргу ТОВ «СендІнтерМарин»- без задоволення (а.с.37-39).
Зі змісту акту перевірки вбачається, що у TOB «СендІнтерМарин»за період з 20.10.2010 року по 29.11.2010 року включно, свідоцтво платника ПДВ від 06.02.2010 року № 00266656 було анульовано 20.10.2010 року у зв'язку з внесенням до єдиного державного реєстру запису про відсутність позивача за місцезнаходженням. 30.11.2010 року ТОВ «СендІнтерМарин»отримало нове свідоцтво платника ПДВ від 30.11.2010 року №100312031 за місцезнаходженням: 96550, Сакський район, с. Штормове, вул. Леніна, 3 (а.с.88).
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 04.01.2011 року, 23.12.2010 року була проведена заміна свідоцтва про державну реєстрацію TOB «СендІнтерМарин», та вказане місцезнаходження останнього (юридична адреса), а саме: 99014, м. Севастополь, вул. Суворова, 22-А (а.с.83-85).
Відповідно до п.п. 1-3 розділу ІV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 року № 79 (далі -Положення № 79) (що діяло за період, що перевірявся) перереєстрація платника ПДВ проводиться та Свідоцтво підлягає заміні у разі виникнення змін у даних платника ПДВ, які стосуються ідентифікаційного коду ЄДРПОУ, реєстраційного (облікового) номера із ТРДПАУ та/або найменування (прізвища, імені, по батькові), та/або місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ, і якщо зміни не пов'язані із припиненням платника ПДВ, крім випадків, визначених підпунктом 16.1 пункту 16 розділу III цього Положення.
Для заміни Свідоцтва платник ПДВ зобов'язаний у двадцятиденний строк після виникнення змін подати до податкового органу, в якому перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву з позначкою "Перереєстрація". До такої заяви мають бути додані Свідоцтво та всі засвідчені копії Свідоцтва. Податковий орган видає платнику ПДВ нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого в такому самому порядку, як і при реєстрації. При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є останній день десятиденного строку від дня отримання додаткової реєстраційної заяви з позначкою "Перереєстрація".
У період перереєстрації до початку дії нового Свідоцтва платник ПДВ використовує реквізити старого Свідоцтва. За потреби податковий орган повертає платнику ПДВ на цей період старе Свідоцтво та необхідну кількість засвідчених копій старого Свідоцтва із спеціальними записами про термін дії.
Проте, в порушення вимог Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 року № 79 TOB «СендІнтерМарин»не було подано до Сакської об'єднаної державної податкової інспекцією в Автономної Республіки Крим у строк передбачений діючим законодавством України додаткової реєстраційної заяви з позначкою «Перереєстрація». Також, позивачем , не було подано заяву щодо переоформлення свідоцтва про сплату податку на додану вартість.
Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168) (що діяв на період, який перевірявся) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Зі змісту податкових накладних, виданих TOB «СендІнтерМарин»ПП «Кримтрансбуд»30.12.2010 року (а.с.41), ТОВ «Снабсудосервіс»24.12.2010 року, 26.12.2010 року та 29.12.2010 року (а.с.45, 47), ТОВ «СТК «Акватранс»27.12.2010 року (а.с.46) вбачається, що позивачем в порушення п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 року №79 у вищевказаних накладних вказана адреса, яка на той період вже була змінена.
Відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Суб'єкти підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплати податку або передбачає його нарахування за ставками, іншими, ніж визначені пунктом 6.1 статті 6 цього Закону, втрачають право на нарахування податку, податковий кредит та складання податкової накладної, а також на отримання відшкодування за податковий період, в якому відбувся такий перехід. Це правило поширюється також на підприємства, звільнені від сплати податку до бюджету за рішенням суду.
Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.
У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).
Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.
Підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної також є: транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, в яких форма встановлена міжнародними стандартами; касові чеки, які містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на додану вартість).
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Відповідно до п.7.5 ст. 7 Закону № 168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг); для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.
Зі змісту акту перевірки Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономної Республіки Крим вбачається, що TOB «СендІнтерМарин»в декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року до податкового кредиту було включені податкові накладні за листопад 2010 року на суму 15 666,67 грн., проте поштові повідомлення та конверти для перевірки до податкової інспекції, останнім надано не було.
З урахуванням вищевикладених нормативно-правових актів, суд дійшов висновку про те, що відповідач при прийнятті податкового повідомлення-рішення № 0000582301 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 25 121,49 грн., з яких: 20 097,19 грн. -за основним платежем, 5 024,30 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, діяв на підставі, у межах повноважень так у спосіб, передбачений Конституцією України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення, та з дотриманням принципу рівності перед законом.
Постанову складено у повному обсязі 12 березня 2012 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.І. Майсак