13 квітня 2012 року Справа № 2а/2370/949/2012
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаращенко В.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків,
До суду з позовною заявою звернулося управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області, до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків.
На підставі вимог ч. 4 статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку скороченого провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Відповідач у встановлений судом строк письмових заперечень проти адміністративного позову не подав.
Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем рахується заборгованість зі сплатити страхових внесків за період з липня по грудень 2010 року в сумі 1714 грн. 80 коп.
Оскільки сума страхових внесків у строки, встановлені п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, відповідачем не сплачена, позивач просив стягнути її у судовому порядку.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа -підприємець 25.08.1993 року виконавчим комітетом Уманської міської ради Черкаської області, за №2 025 017 0000 000544 перебуває на спрощеній системі оподаткування, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
Відповідно до п. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності»№727/98 від 03.07.1998 року (далі - Указ), суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.
Відповідно до п. 6 Указу суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 3 Указу передбачено, що відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до місцевого бюджету - 43 відсотки; до Пенсійного фонду України - 42 відсотки; на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків.
В той же час, спеціальним законом щодо правовідносин, які є предметом розгляду у цій справі є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі -Закон №1058).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 14 Закону №1058 встановлено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) є страхувальниками.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону №1058 платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.
За статтею 18 Закону №1058 страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.
Згідно зі ст. 5 Закону №1058, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Відповідно до чинного на час виникнення спору п. 4 ч. 8 Прикінцевих положень Закону № 1058 фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
За приписами ст. 1 Закону № 1058 мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).
Відповідно до ст. 53 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 року № 2154-VI від 27.04.2010 року мінімальний розмір заробітної плати становить з 1 липня 2010 року - 888 грн., з 1 жовтня 2010 року -907 грн., з 1 грудня 2010 року -922 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 року № 400/97-ВР на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокатів, їх помічників, приватних нотаріусів, інших осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу - 33,2 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного п. 2 ст. 2 цього Закону.
Таким чином відповідач повинен сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду України з липня по вересень 2010 року в сумі 294 грн. 82 коп. (888х33,2%), з жовтня 2010 року по 30 листопада 2010 року в сумі 301 грн. 12 коп. (907х33,2%) за кожен місяць, в грудні 2010 року розмір страхових внесків становить 306 грн. 10 коп. (922х33,2%).
Відповідно до п. 5 ст. 14 Закону №1058 базовим звітним періодом є квартал. Згідно ч. 12 ст. 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Згідно акту перевірки №53 від 01.10.2011 року УПФУ в м. Умані та Уманському районі Черкаської області відповідач суму страхових внесків не сплатив.
УПФУ в м. Умані та Уманському районі Черкаської області направило на адресу відповідача вимогу про сплату боргу від 23.02.2011 р. №Ф-833 вимога отримана відповідачем 01.03.2011 року не оскаржена в судовому порядку та залишена відповідачем без виконання.
Таким чином, у відповідача утворилася недоїмка у сумі 1714 грн. 80 коп.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно статті 106 Закону № 1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
За цих обставин, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 17, 86, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (20300, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Тельмана, 4, ідентифікаційний код 37908064) заборгованість зі сплати страхових внесків за період з липня по грудень 2010 року в сумі 1714 (одна тисяча сімсот чотирнадцять) грн. 80 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо постанову прийнято в порядку скороченого провадження, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання копії постанови.
Суддя В.В. Гаращенко