Справа № 2а/2570/1245/2012
10 квітня 2012 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Баргаміної Н.М.,
при секретарі Хоботні Є. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України до ОСОБА_1 про примусове видворення за межі території України, -
Чернігівський прикордонний загін Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач), в якому просить видворити за межі території України в примусовому порядку громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1; постанову про примусове видворення за межі території України громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 звернути до негайного виконання.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 27 жовтня 2011 року Відділом ГІРФО Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві прийнято рішення про видворення в добровільному порядку за межі території України громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, та скорочено термін перебування до 01 листопада 2011 року, з подальшою забороною в'їзду терміном п'ять років - до 01 листопада 2016 року. Однак у встановлений термін відповідач територію України не залишив.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав повністю та просив суд видворити його за межі території України.
Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прибув в Україну 03 червня 2011 року.
27 жовтня 2011 року у відношенні відповідача Відділом ГІРФО Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві прийнято рішення про видворення в добровільному порядку та скорочено термін перебування до 01 листопада 2011 року, з подальшою забороною в'їзду терміном п'ять років - до 01 листопада 2016 року. Відповідні штампи були проставлені у паспорті відповідача.
Проте, як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, відповідач у встановлений термін територію України не залишив, рішення про видворення за межі території України від 27 жовтня 2011 року не оскаржив.
23 лютого 2012 року відповідач був затриманий прикордонним нарядом відділу прикордонної служби «Добрянка» в межах контрольованого прикордонного району під час спроби незаконного перетинання державного кордону України з Республікою Білорусь.
Згідно постанови Ріпкінського районного суду Чернігівської області від 27 лютого 2012 року (а.с. 15) відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 204-1 КУпАП і застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді п'яти діб адміністративного арешту, зарахувавши йому у строк відбуття стягнення період адміністративного затримання з 23 лютого 2012 року.
Згідно статті 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземцю або особі без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, може бути продовжено строк перебування (за наявності законних підстав). Документи про продовження строку перебування в Україні оформляються на підставі письмових звернень іноземця або особи без громадянства та приймаючої сторони, які подаються не пізніш як за три робочих дні до закінчення встановленого строку їх перебування на території України.
В судовому засіданні з'ясовано, що відповідач для продовження терміну перебування на території України до відповідних органів не звертався, тобто відповідачем не дотримано правил перебування на території України, встановлених чинним законодавством України.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Враховуючи, що громадянин Республіки Азербайджан ОСОБА_1 в порушення вимог Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ухиляється від виїзду після прийнятого рішення про видворення, проживає на території України без реєстрації, відсутні визначені законодавством та міжнародними договорами України підстави для перебування в Україні, відсутні законні джерела для існування, через що є обґрунтовані підстави вважати, що відповідач буде ухилятися від виїзду з України, суд приходить до висновку, що вимога позивача про видворення за межі території України в примусовому порядку є обґрунтована та підлягає задоволенню.
Щодо звернення постанови про примусове видворення до негайного виконання, то дана вимога не підлягає задоволенню, оскільки це не передбачено статтями 1835, 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 183-5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги Чернігівського прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України - задовольнити в повному обсязі.
Видворити за межі території України в примусовому порядку громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Чернігівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня її проголошення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі її оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя Баргаміна Н.М.