Іменем України
18 квітня 2012 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/496/12
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Спіжавки Г.Г.,
при секретарі судового засідання: Червоняк У.С.
за участю сторін:
від позивача - Романіка О.В.,
від відповідача - Чокан М.Ю. ,
від відповідача - Боднар І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області до Чернівецької обласної лабораторії ветеринарної медицини про виконання вимог, -
ДФІ в Чернівецькій області звернулося до суду з адміністративним позовом з проханням зобов'язати Чернівецьку обласну державну лабораторію ветеринарної медицини виконати вимоги позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами проведеної ревізії Позивача, встановлено ряд фінансових порушень, які зафіксовані в акті ревізії від 12.09.2011 року №24-07-242, зокрема встановлено незаконних витрат бюджетних коштів на загальну суму 23477,52 грн., з яких залишаються невідшкодованими кошти в сумі 5734,65 грн.
Відповідно до п.10 ст.10 Закону України від 26.01.1993 року №2939-ХІІ "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні ", органам державної фінансової інспекції надається право звертатись до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
На підставі п.7 ст.10 Закону України від 26.01.1993 року №2939-ХІІ "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні ", листом ДФІ в області від 17.10.2011 року відповідачу направлено вимоги про усунення виявлених ревізією недоліків та порушень, в тому числі щодо фінансових порушень, які є предметом позову.
Однак, в повному обсязі відповідачем вимоги від 17.10.2011 року № 24-07-10-14/6746 не виконано.
Згідно із ч.2 ст.15 Закону України, законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби (від 30.12.2011року державна фінансова інспекція) є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.
Відповідно до п.10 ст.10 Закону України від 26.01.1993 року №2939-ХІІ "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", органам державної фінансової інспекції надається право звертатись до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, зазначені в позові.
Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав, проти задоволення позовних вимог не заперечив.
Суд зазначає, що згідно ст. 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
У частинах 3, 4 статті 112 КАС України передбачено, що у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Оскільки позов задоволено на користь позивача, який звільнений від сплати державного мита, з врахуванням положень ч. 4 ст. 94 КАС України суд не стягує судові витрати з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Чернівецьку обласну державну лабораторію ветеринарної медицини виконати вимоги ДФІ в Чернівецькій області від 17.10.2011 року № 24-07-10-14/6746, а саме шляхом:
- відшкодування Лабараторії за рахунок винних осіб незаконних видатків бюджетних коштів за виконання робіт з державної реєстрації права власності та проведення незалежної оцінки майна в сумі 3098,00 грн.
- відшкодування до Державного бюджету за рахунок винних осіб зайво оплачених Лабараторією послуг з водопостачання та водовідведення спожитих Обласною державною лікарнею ветеринарної медицини, на загальну суму 2636,65 грн.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова складена у повному обсязі 18 квітня 2012 року.
Суддя Г.Г. Спіжавка