Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
05 квітня 2012 р. № 2-а- 3490/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко О.В. при секретарі судового засідання Кузьменко Ю.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Московського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову Харківського міського управління юстиції
про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд зобов'язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції внести зміни до актового запису про народження №2087, скл. 15.06.2004 року на ОСОБА_2, а саме:
-вказати прізвище дитини «ОСОБА_2»,
-змінити ім'я дитини з «ОСОБА_2» на «ОСОБА_2»,
-вказати прізвище батька «ОСОБА_3»,
-змінити ім'я батька з «ОСОБА_3» на «ОСОБА_3»,
-вказати прізвище матері «ОСОБА_1»,
-змінити ім'я матері з «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1».
В обґрунтування позову позивач - громадянка В'єтнаму ОСОБА_1, яка є матір'ю неповнолітнього ОСОБА_2, зазначила, що 22.02.2012 року вона звернулася за місцем проживання із заявою до відповідача - Московського відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, про внесення змін (виправлення помилок) та доповнень до актового запису про народження № 2087, складеного 15.06.2004 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану № 3 Харківського обласного управління юстиції (сучасна назва органу: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову). На своє звернення остання отримала висновок про відмову у внесенні змін, доповнень до актового запису цивільного стану від 17.03.2012 року. Свою відмову відповідач обґрунтував тим, що для встановлення вірності написання прізвищ та власних імен матері та батька дитини необхідно витребовувати копії їхніх актових записів про народження з компетентних органів В'єтнаму, що є неможливим через відсутність відповідного двостороннього договору між В'Єтнамом та Україною. Враховувати те, що при перекладі паспортних даних батьків дитини у 2004 р. (за якими було проведено реєстрацію народження) було допущено помилки й внести зміни до запису про народження на підставі нових перекладів є недопустимим, оскільки переклад з іноземного документу містить суб'єктивні знання перекладача. Не погодившись із вказаним висновком відповідача про відмову у внесенні змін до актового запису, позивач звернулася за захистом своїх прав до суду та просила суд ухвалити рішення про задоволення позову.
Позивач та її представник про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, в порядку, передбаченому ст. ст. 33 - 35 КАС України. Представник позивача надав через канцелярію суду заяву, в якій просив суд розглядати справу в порядку письмового провадження.
Представники відповідачів: Московського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції та Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову Харківського міського управління юстиції у судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, в порядку, передбаченому ст. ст. 33 - 35 КАС України.
Відповідач - Московський відділ ДРАЦС, в заяві від 27.03.2012р., яка надійшла до суду 03.04.2012р., просив розглядати справу за відсутності представника відповідача та вважав за можливе прийняття рішення по справі на розсуд суду в частині внесення змін.
Відповідач - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, через канцелярію суду надав заяву, в якій просив розглядати справу в порядку письмового провадження.
Оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норми процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів:
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 3 Закону України "Про органи реєстрації актів громадянського стану" визначено, що правову основу діяльності органів реєстрації актів громадянського стану визначають Конституція України, цей Закон та інші акти законодавства України.
Згідно зі ст. 21, зазначеного Закону про кожний факт реєстрації акту громадянського стану органами реєстрації актів громадянського стану видаються відповідні свідоцтва про народження, смерть, одруження, розірвання шлюбу, встановлення батьківства, переміну прізвища, імені та по батькові на бланках суворої звітності, виготовлених за єдиними зразками.
Відповідно до ч.1 статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" №2398-VІ від 01.07.2010 року, відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Згідно ч.1 ст.22 Закону, внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Частиною 3, 4 статті 22 Закону передбачено, що заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану. Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.
Відповідно до пункту 2.13 "Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання", затверджених наказом Міністерства юстиції України №96/5 від 12.01.2011р., підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: постанова адміністративного суду.
За матеріалами справи судом встановлено, що 15.06.2004 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану № 3 Харківського обласного управління юстиції в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено актовий запис під номером 2087 про народження 19 листопада 2003 року ОСОБА_2 та видано Свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 (а.с.12).
Як вбачається з даного Свідоцтва про народження, в графах "прізвище", "прізвище батька", "прізвище мати" відсутні прізвища дитини, батька та матері, а у графах "ім'я, по батькові" разом зазначено ім'я та прізвища вказаних осіб, а саме: дитини - ОСОБА_2, батька - ОСОБА_3, мати - ОСОБА_1.
Згідно згаданого Свідоцтва, батько ОСОБА_3 та мати ОСОБА_1 є громадянами В'єтнаму.
При реєстрації актового запису та при видачі Свідоцтва про народження гр. ОСОБА_2, міським відділом реєстрації актів цивільного стану № 3 невірно зазначені прізвище та імена дитини та батьків.
Згідно паспортного документу НОМЕР_2, виданого посольством СРВ в Україні, прізвище мати вказано як - ОСОБА_1, ім'я -ОСОБА_1 (а.с. 8).
З паспортного документу НОМЕР_3, виданого посольством СРВ в Україні вбачається, що прізвище батька вказано як - ОСОБА_3, ім'я - ОСОБА_3 (а.с. 10).
Відповідно до посвідки на постійне місце проживання серії НОМЕР_4 (а.с.13) - прізвище батька дитини - «ОСОБА_3», ім'я - " ОСОБА_3 " та посвідки на постійне місце проживання серії НОМЕР_5 (а.с.14) - прізвище матері дитини - «ОСОБА_1», ім'я - "ОСОБА_1", по-батькові - відсутнє.
Таким чином, із вказаних вище документів вбачається чітко вказані прізвища, ім'я дитини, батька та матері, без зазначення по-батькові.
Звернувшись до Московського відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції із заявою про виправлення помилок в актовому записі, позивачем отримано висновок про відмову у внесенні змін до актового запису про народження №2087, в якому зазначено, що на момент народження дитини та внесення запису до актового запису, позивач та батько дитини мали паспортні документи, які на теперішній час змінено. Для встановлення вірності написання прізвищ та власних імен дитини, матері та батька необхідні витребувати копії їхніх актових записів про народження з компетентних органів В'єтнаму, що є неможливим через відсутність відповідного двостороннього договору між В'єтнамом та Україною. Враховуючи, що при перекладі паспортних даних батьків дитини у 2004 році (за якими було проведено реєстрацію народження було допущено помилки й внести зміни до запису про народження на підставі нових перекладів є недопустимим, оскільки переклад з іноземного документу містить суб'єктивні знання перекладача.
Розв'язуючи спір по даній справі, суд виходить з того, що статтею 7 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина з моменту народження має право на ім'я та громадянство. Місце і порядок реєстрації народження дитини визначаються сімейним законодавством, реєстрацію актів цивільного стану, а підстави і порядок набуття та зміни громадянства визначаються Законом України "Про громадянство України", іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті (ч.1 ст.9); державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану (ч.2 ст.9); актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану (ч.3 ст.9).
З положень наведеної норми закону слідує, що кожна фізична особа об'єктивно має матеріальний інтерес у тому, щоб документи актів цивільного стану містили достовірну інформацію про цю фізичну особу.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 201 Цивільного кодексу України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є ім'я (найменування).
Згідно ст. 294 ЦК України фізична особа має право на ім'я. Фізична особа має право на транскрибований запис її прізвища та імені відповідно до своєї національної традиції. У разі перекручення імені фізичної особи воно має бути виправлене. Якщо перекручення імені було здійснене у документі, такий документ підлягає заміні.
Таким чином, оскільки ім'я є особистим немайновим благом та дає можливість набувати прав та створювати для себе цивільні обов'язки, а також здійснювати ці права та виконувати цивільні обов'язки під своїм іменем, то перекручення імені є порушенням прав дитини позивача та підлягає виправленню.
Враховуючи, що відповідно до присів ч. 4 ст. 22 Закону "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, суд вважає за необхідне зобов'язати внести зміни до актового запису про народження №2087, складеного 15.06.2004 року на гр. ОСОБА_2, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції.
На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача документально та нормативно обґрунтовані, а тому є такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Московського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову Харківського міського управління юстиції про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов'язати відділ державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції внести зміни до актового запису про народження №2087, складеного 15.06.2004 року на ОСОБА_2, в наступному:
-вказати прізвище дитини «ОСОБА_2»,
-змінити ім'я дитини з «ОСОБА_2»на «ОСОБА_2»,
-вказати прізвище батька «ОСОБА_3»,
-змінити ім'я батька з «ОСОБА_3»на «ОСОБА_3»,
-вказати прізвище матері «ОСОБА_1»,
-змінити ім'я матері з «ОСОБА_1»на «ОСОБА_1».
Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.В. Панченко