Харківський окружний адміністративний суд
м. Харків
04 квітня 2012 р. справа № 2а- 1658/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді - Сагайдак В.В.
за участю:
секретаря судового засідання - Шевченка І.С.,
представника позивача - Митніка В.С.,
представника відповідача - Іхненко Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Харківхолодмаш" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Харківхолодмаш", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова №0000892320 від 30.11.2011 року.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2012 р. клопотання представника відповідача задоволено, замінено первинного відповідача Державну податкову інспекцію у Комінтернівському районі м. Харкова на належного відповідача -правонаступника Основ'янську міжрайонну державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі акту перевірки №2065/23-206/14307966 від 31.10.2011 року "Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки по ВАТ "Харківхолодмаш", код ЄДРПОУ 14307966 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з TOB "ЕКО- Комуненерго" код ЄДРПОУ 34754224 за липень 2011 року" відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0000892320 від 30.11.2011 р.
Позивач вважає висновки акту перевірки неправомірними, а вказане податкове повідомлення - рішення № 0000892320 від 30.11.2011 р. таким, що підлягає скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на суперечність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства.
Відповідач проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на законних підставах та відповідає чинному законодавству, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача в судове засідання прибув, підтримав доводи, викладені в запереченні, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ВАТ "Харківхолодмаш" зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 17.12.1991 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 48), має код за ЄДРПОУ 14307966 (а.с.50).
Позивач є платником ПДВ згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 29006731, індивідуальний податковий номер 143079620327 (а.с. 49).
Статтями 75, 76 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Пунктом 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Згідно підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Аналізуючи положення ст.78 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1) направлення на адресу платника податків обов'язкового письмового запиту, 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків, 3) сплив строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.
При цьому, в силу ч.1 ст.42 та ст.73 Податкового кодексу України обов'язок платника податків щодо надання письмових пояснень та документального підтвердження виникає лише в разі фактичного отримання належно складеного податковим органом запиту, а саме: у письмовій формі, відповідним чином підписаного та завіреного печаткою відповідного податкового органу.
Фахівцями ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова була проведена документальна невиїзна позапланова перевірка ВАТ "Харківхолодмаш" код ЄДРПОУ 14307966 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ "Еко-Комуненерго" код ЄДРПОУ 34754224 за липень 2011 р.
Результати перевірки оформлені актом № 2065/23-206/14307966 від 31.10.2011 року (а.с. 13-19).
Акт перевірки не містить посилань на факт надання запиту на адресу ВАТ "Харківхолодмаш", а також доказів його отримання представником підприємства та ненадання на нього відповіді на нього протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Таким чином, дії органу державної податкової служби по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки ВАТ "Харківхолодмаш" є такими, що суперечать положенням Податкового кодексу України.
В акті зазначено про порушення: п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України ВАТ "Харківхолодмаш" код ЄДРПОУ 14307966 включено до складу податкового кредиту суми ПДВ за отриманий товар (надані послуги) від ТОВ "Еко-Комуненерго" код ЄДРПОУ 34754224 за липень 2011 року відповідно до податкових накладних від 22.07.2011 року № 6, № 7 на загальну суму ПДВ 81269,45 грн., які виникли від виконання угод, які визнані нікчемними та в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків і як наслідок не пов'язані з власною господарською діяльністю (а.с. 18-19).
Позивач не погодився з зазначеними в акті порушеннями, про що склав заперечення та звернувся в межах адміністративного оскарження з запереченнями на акт (а.с. 20-23). Процедуру адміністративного оскарження завершено отриманням позивачем рішення ДПС України №1618/6/10-2115 від 25.01.2012 р. про результати розгляду скарги (а.с. 45-47).
На підставі висновків акту відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення №0000892320 від 30.11.2011 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 121904,18 грн., з яких: за основним платежем 81269,45 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 40634,73 грн. (а.с. 29).
Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова про порушення контрагентом позивача ТОВ "Еко-Комуненерго" своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад).
В основу висновку ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова було покладено відомості довідки № 2055/23-206/34754224 від 31.10.2011 р. про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Еко-Комуненерго" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником ВАТ "Харківхолодмаш", їх реальності та повноти відображення в обліку за липень 2011 р. Згідно висновків, які викладені у довідці, перевіркою встановлено, ТОВ "Еко-Комуненерго" є посередником. Постачальником реалізованої продукції (наданих послуг) є ТОВ "Промтехноопт", код ЄДРПОУ 37092055. ТОВ "Еко-Комуненерго" укладено договір підряду № 15/07-11 від 15.07.2011 р. з ТОВ "Промтехноопт" про постачання товарів (надання послуг). Наведені в акті про неможливість проведення зустрічної звірки № 111/23-02-05/37092055 від 21.10.2011 р. обставини свідчать, що за липень 2011 року діяльність ТОВ "Промтехноопт" має ознаки нереальності здійснення фінансово -господарської діяльності.
Таким чином, відповідач дійшов висновку, що правочини, укладені ВАТ "Харківхолодмаш" з ТОВ "Еко-Комуненерго" за липень 2011 р. по придбанню продукції (наданню послуг) є нікчемними.
Судом встановлено, що в перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Еко-Комуненерго".
16.05.2011 року між позивачем, ВАТ "Харківхолодмаш" (покупець) та ТОВ "Еко-Комуненерго" (продавець) було укладено договір купівлі - продажу № 16/05-11, предметом якого є матеріали та будівельні матеріали, загальна кількість яких визначається у накладних, які є невід'ємною частиною договору (а.с. 64).
На виконання умов договору купівлі-продажу ТОВ "Еко-Комуненерго" було поставлено товар, що підтверджується товаро -транспортними накладними: № 1 від 04.07.2011 р., № 2 від 11.07.2011 р., № 3 від 18.07.2011 р., № 4 від 25.07.2011 р. (а.с. 66-69).
ТОВ "Еко-Комуненерго" 22.07.2011 р. була виписана податкова накладна №7 від 22.07.2011 р. (а.с 65).
Крім того, з наданих до матеріалів справи документів вбачається, що за отримані товари позивач розраховувався шляхом перерахування безготівкових коштів на поточні рахунки постачальника, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями: № 285 від 19.08.2011 р., № 44325 від 26.08.2011 р., № 309 від 20.09.2011 р., № 325 від 29.09.2011 р., № 44326 від 29.09.2011 р., № 440 від 11.08.2011 р., № 159 від 31.01.2012 р., № 151 від 31.01.2012 р., № 273 від 28.02.2012 р., № 296 від 01.03.2012 р. (а.с. 72-81).
04.07.2011 р. між позивачем, ВАТ "Харківхолодмаш" (замовник) та ТОВ "Еко-Комуненерго" було укладено договір підряду № 4/07-11 (а.с.82-83). На виконання умов договору ВАТ "Харківхолодмаш" отримана податкова накладна № 7 від 22.07.2011 р. (а.с. 87).
Позивачем була здійснена оплата, що підтверджується платіжним дорученням, наявним в матеріалах справи: № 44324 від 26.08.2011 року (а.с. 88).
Підтвердженням виконання договору є акт приймання - передачі виконаних робіт від 22.07.2011 р. (а.с. 86).
Суд не погоджується з позицією відповідача, що правочини між ВАТ "Харківхолодмаш" та ТОВ "Еко-Комуненерго" здійснені без мети настання реальних наслідків з огляду на таке.
Проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.
Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Податковим кодексом України. Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.
Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України).
Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Водночас, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
З огляду на встановлені обставини у справі, враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України, суд зазначає, що у разі порушення контрагентами платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків (в даному випадку, ВАТ "Харківхолодмаш") права на віднесення сум до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови його отримання (сплатив ПДВ у ціні замовлених та фактично виконаних робіт, отриманих послуг) та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.
З наведених норм законодавства та досліджених матеріалів справи, суд зазначає; що ВАТ "Харківхолодмаш" виконало вимоги законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні товару та послуг контрагента ТОВ "Еко-Комуненерго", який, в свою чергу, виконав вимоги діючого законодавства, видавши ВАТ "Харківхолодмаш" належним чином оформлені податкові накладні на сплачені суми податку.
Відповідно до ст.202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин повинен відповідати вимогам зазначеним у ст.203 Цивільного Кодексу України.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).
Слід відмітити, що притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст.228 Цивільного кодексу України та ст.ст.207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.
Обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати ПДВ покладається на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення додаткового законодавства контрагентами.
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Таким чином, суд приходить до висновку, що досліджені первинні документи в сукупності свідчать про реальність виконання укладених між ВАТ "Харківхолодмаш" та ТОВ "Еко-Комуненерго" угод, та як наслідок, правомірність віднесення позивачем сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
Сторонами за договорами погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їх виконання. Виконання договорів підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, тобто договори між позивачем і контрагентами мали реальний характер.
Судом не встановлені факти, які б свідчили, що зміст договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Отримані позивачем від контрагента зазначені податкові накладні не мають недоліків, відповідно ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88), що спричиняють втрату нею статусу первинного документа.
Оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, то суд приходить до висновку, що правочини відповідають положенням чинного законодавства України. А отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентом і правомірність включення до складу податкового кредиту у відповідному звітному періоді сум ПДВ по отриманим податковим накладним.
З огляду на викладене, доводи відповідача про посилання на нікчемність угод є безпідставними і судом до уваги не приймаються, оскільки укладені договори схвалені з боку ВАТ "Харківхолодмаш" шляхом виконання своїх договірних зобов'язань в повному обсязі, на момент розгляду справи є чинними і в установленому законодавством порядку судом недійсними не визнавалися, а податкові накладні в установленому законодавством порядку недійсними не визнані, є чинними на момент розгляду справи і в сукупності з іншими доказами у справі дають суду підстави для висновку про достовірність підтвердження фактичності здійснення господарських операцій, сплати податку на додану вартість та його сум.
Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення. За таких умов, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення № 0000892320 від 30.11.2011 р. не відповідає вимогам закону, що є підставою для його скасування.
Враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Харківхолодмаш" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000892320 від 30.11.2011 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
У повному обсязі постанову складено 09.04.2012р..
Суддя Сагайдак В.В.