09 квітня 2012 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/534/12
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянувши адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Вижницькому районі Чернівецької області до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 відповідача податковий борг в сумі 928,46 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності не сплачує до бюджету заборгованість по податках і зборах (обов'язкових платежах) встановлених законодавством.
Відповідно до розрахунку заборгованості за відповідачем рахується податковий борг по збору на провадження торгівельної діяльності в сумі 928,46 грн., який виник відповідно до торгових патентів № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України відповідачу було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано подати заперечення на позов, або заяву про визнання позову, яке було вручено йому особисто. Але на момент винесення рішення по справі відповідач заперечення на позовну заяву не наддав, позов не визнав.
Дослідивши матеріали справи суд встановив, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрований Вижницькою районною державною адміністрацією в Чернівецькій області, як фізична особа - підприємець 23.02.2000 року код ЄДРПОУ НОМЕР_1.
Заборгованість по збору на провадження торгівельної діяльності в сумі 928,46 грн. підтверджується розрахунком податкового боргу, а також розрахунком пені.
ДПІ у Вижницькому районі Чернівецької області з метою стягнення заборгованості на адресу відповідача була направлена податкова вимога про сплату боргу форми «Ф» № 37 від 27.12.2011 року. Зазначена вимога оскаржена відповідачем не була, самостійно боржником не сплачена.
Дослідивши письмові докази, перевіривши матеріали адміністративної справи суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно ч.4 ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності від 23.03.1996 року № 98/96 (чинного на дату отримання торгових патентів та виникнення податкового боргу) вартість торгового патенту на здійснення торгівельної діяльності встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження пунтку продажу товарів та ассортиментного переліку товарів.
Відповідно до ч.5 ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності від 23.03.1996 року № 98/96 оплата вартості торгового патенту для здійснення торгівельної діяльності провадиться до 15 числа місяця який передує звітному.
Однак, відповідач ФОП ОСОБА_1 не сплатив вартість двох торгових патентів за період 14.07.2010 року та 14.12.2010 року.
Відповідно до п.п. 20.1.18 п.20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби України, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Виходячи з встановлених обставин та норм права, що регулюють спірні правовідносини суд приходить до висновку про те, що позивачем доведені обставини на які він посилається.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Оскільки позов задоволено на користь позивача, який звільнений від сплати судового збору, з врахуванням положень ч. 4 ст. 94 КАС України суд не стягує судові витрати з відповідача.
Керуючись статтями 11, 71, 79, 86, 94, 158-163, 167, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (59233, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) податковий борг до місцевого бюджету в сумі 928,46 грн. (дев'ятсот двадцять вісім грн. сорок шість коп.).
Порядок та строки набрання судовим рішенням законної сили передбачено ст. 254 КАС України.
Порядок та строки оскарження постанови передбачені ст.ст. 185-186 КАС України.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя П.Д. Дембіцький