05 квітня 2012 року Справа № 2а/2370/1020/2012
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гаращенка В.В.,
при секретарі -Бондар Т.П.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1 - особисто,
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації»про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 до комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації»про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач просить:
- скасувати рішення комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації»№81579рс від 28 грудня 2011 року про відмову ОСОБА_1 в державній реєстрації права власності на незавершене будівництво медико-генетичного центру готовністю 5% під літ «А», гараж для службового транспорту незавершене будівництво готовністю 66% під літ. «Б», огорожа 100% готовністю №1-3, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1,
- зобов'язати комунальне підприємство «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації»провести державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на незавершене будівництво медико-генетичного центру готовністю 5% під літ «А», гараж для службового транспорту незавершене будівництво готовністю 66% під літ. «Б», огорожа 100% готовністю №1-3, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що відповідач -комунальне підприємство «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації»незаконно відмовив позивачу в державній реєстрації нерухомого майна, оскільки перелік підстав для відмови в державній реєстрації прав викладений в Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року №1952-IV (далі -Закон № 1952-IV ) і посилання відповідача на відсутність документів, які не є правовстановлюючими не відповідає положенням зазначеного закону.
В судовому засіданні позивач зазначив, що норми наказу Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 «Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно»зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (далі -Положення № 7/5) які встановлюють, що реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію в установленому законом порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, суперечать пункту 3 статті 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» від 25 грудня 2008 року №800-VI і не повинні застосуватись в частині, що суперечить Закону № 800-VI, оскільки звужують права позивача на реєстрацію нерухомого майна.
Також, позивач зазначає, що вищенаведеними нормативними документами та законодавчими актами визначений перелік підстав, за якими відповідач наділений повноваженнями про відмову в оформленні документів для проведення реєстрації нерухомого майна, але відповідачем не доведено наявності законних підстав для відмови позивачу в реєстрації права власності на об'єкти незавершеного будівництва та наданні витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно. В зв'язку з викладеним, позивач просив адміністративний позов задовольнити повністю.
Представник відповідача до суду не з'явився, направив до суду заяву з проханням розглядати справу без його участі, вирішення даного спору поклав на розгляд суду.
Заслухавши пояснення позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
22 грудня 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу незавершеної будівництвом медико-генетичного центру готовністю 5% під літ. «А»гараж для службового транспорту незавершене будівництво готовністю 66% під літ. «Б», огорожа 100% готовністю №1-3, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
У зв'язку з цим 26.12.2011 року позивач звернувся до відповідача з заявою про здійснення державної реєстрації вказаного договору купівлі-продажу нерухомого майна, проте отримав відмову у здійсненні реєстрації.
Судом встановлено, що рішенням реєстратора комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації»Клімовою Л.М. № 81579рс від 26.12.2011 року відмовлено в реєстрації незавершеного будівництва, а саме: медико-генетичного центру готовністю 5% під літ «А», гараж для службового транспорту незавершене будівництво готовністю 66% під літ. «Б», огорожа 100% готовністю №1-3, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Відмова мотивована тим, що згідно пунктів 3.5.4 Положення № 7/5 документи, які подані відповідачем не відповідають вимогам установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства. Згідно пункту 4.2 Тимчасового положення, у разі проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності на об'єкт незавершеного будівництва до заяви про державну реєстрацію прав заявником (заявниками) додаються документи, що посвідчують право на земельну ділянку, та дозвіл на виконання будівельних робіт, їх копії, а також документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав, видачу витягу про державну реєстрацію прав та надання витягу з Реєстру прав, а також інші документи, визначені Положенням; у разі проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності на об'єкт незавершеного будівництва, для будівництва якого не вимагається дозвіл на виконання будівельних робіт, до заяви про державну реєстрацію прав заявником (заявниками) додаються документи, що посвідчують право на земельну ділянку, затверджена проектна документація на будівництво об'єкта містобудування, їх копії, копія документа, що відповідно до законодавства засвідчує факт повідомлення заявником (заявниками) інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про початок виконання будівельних робіт, на які не вимагається дозвіл на виконання будівельних робіт, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав, видачу витягу про державну реєстрацію прав та надання витягу з Реєстру прав, а також інші документи, визначені Положенням. Позивач вказаних документів не надав, а тому відповідач відмовив йому у державній реєстрації права власності на нерухоме майно.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з того, що частиною 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»від 1 липня 2004 року № 1952-IV (далі -Закон № 1952-IV) визначено виключний перелік підстав для відмови в державній реєстрації прав, а саме: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заявлене право вже зареєстровано.
Згідно частини 4 статті 24 Закону № 1952-IV відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
Як свідчать матеріали справи, позивач подав до державного реєстратора всі отримані від ОСОБА_2 документи під час купівлі-продажу вказаного майна та надав їх для проведення державної реєстрації права власності відповідачу, в тому числі нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу від 22 грудня 2011 року, який в даному випадку є правовстановлюючим документом, а тому, суд встановив, що відповідач відмовив позивачеві в реєстрації прав на нерухоме майно з інших підстав ніж ті, що передбачені частиною 4 статті 24 Закону № 1952-IV, чим порушив вимоги зазначеної частини статті.
Суд критично оцінює посилання відповідача на пункти 4.2, 4.3 Положення № 7/5 тому, що вони суперечать положенням частини 4 статті 24 Закону № 1952-IV.
Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
В силу положень статті 5 Закону № 1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються права на такі об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення: житлові будинки, квартири, будівлі, в яких розташовані приміщення, призначені для перебування людини, розміщення рухомого майна, збереження матеріальних цінностей, здійснення виробництва тощо; споруди (інженерні, гідротехнічні тощо) - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій; приміщення - частини внутрішнього об'єму житлових будинків, будівель, квартир, обмежені будівельними елементами.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 17, 86, 94, 159, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Скасувати рішення комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації»№81579рс від 28 грудня 2011 року про відмову ОСОБА_1 в державній реєстрації права власності на незавершене будівництво медико-генетичного центру готовністю 5% під літ «А», гараж для службового транспорту незавершене будівництво готовністю 66% під літ. «Б», огорожа 100% готовністю №1-3, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Зобов'язати комунальне підприємство «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації»провести державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на незавершене будівництво медико-генетичного центру готовністю 5% під літ «А», гараж для службового транспорту незавершене будівництво готовністю 66% під літ. «Б», огорожа 100% готовністю №1-3, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (18000, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 32 (тридцять дві) грн. 19 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 10 квітня 2012 року.
Суддя В.В. Гаращенко