Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
30 березня 2012 р. № 2-а- 14810/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бартош Н.С.,
при секретарі судового засідання Островській М.О.,
за участю прокурора -Якимчук О.О., представника позивача -Шабас Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Украсварка" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова, за участю прокуратури Київського району міста Харкова про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, -
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Укрсварка», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив: скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача, Державної податкової інспекції у Київському районі Харкова Харківської області Державної податкової служби, від 16.06.2011 року №0000552307, яким визначено податкові зобов'язання з ПДВ на суму 2 598 503,00 грн. та штрафні санкції на суму 649 625,75 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача, Державної податкової інспекції у Київському районі Харкова Харківської області Державної податкової служби, від 16.06.2011 року №0000572307, яким визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 823,00 грн. та штрафні санкції на суму 625,75 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав наступне. Висновки акту перевірки від 18.03.2011 р. №907/23-3/35245578 є помилковим, викладених в цьому акті порушень позивач не вчиняв, у спірних правовідносинах ПДВ обраховував правильно, митна вартість імпортованого товару хибно ототожнена податковим органом із звичайною ціною.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.
Відповідач, Державна податкова інспекція у Київському районі Харкова Харківської області Державної податкової служби, з поданим позовом не погодився.
В обґрунтування заперечень проти позову відповідач указав наступне. За висновками акта перевірки від 18.03.2011 р. №907/23-3/35245578 податковим органом встановлено, що ціна придбання ТОВ «ТД Укрсварка» асфальтозмішувальної установки Justblack 120 quick у ТОВ «Домострой» відрізняється від звичайної ціни (ціни ввезення на митну територію України ТОВ «Домострой» у розмірі більш, ніж 20% та в порушення п.4.1 ст.4, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97- ВР від 03.04.1997 із змінами та доповненнями підприємством ТОВ «ТД Укрсварка» завищено податковий кредит за період з 03.07.2007 р. по 31.12.2010 р. на суму 2 598 503,00 грн. (3 675 229,72 - 1 076 726,65) в тому числі за вересень 2010 року в сумі 2 598 503,00 грн. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.
Суд, вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини.
На підставі направлень від 18.02.2011 р. №306 та від 04.03.2011 р. №340, виданих ДПІ у Київському районі м. Харкова, згідно наказу ДПІ у Київському районі м. Харкова від 18.02.2011 р. №402 «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «ТД Укрсварка» код ЄДРПОУ 35245578» та на підставі 78.2 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями) проведена позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ «ТД Укрсварка» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 03.07.2007 по 31.03.2010 року.
За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт від 18.03.2011 р. №907/23-3/35245578 на підставі якого Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова прийняті податкові повідомлення - рішення від 16.06.2011 року №0000552307, яким визначено податкові зобов'язання з ПДВ на суму 2 598 503,00 грн. та штрафні санкції на суму 649 625,75 грн. та від 16.06.2011 року №0000572307, яким визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 823,00 грн. та штрафні санкції на суму 625,75 грн. були винесені з посиланням на акт від 18.03.2011 р. №907/23-3/35245578..
Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень є викладені в акті від 18.03.2011 р. №907/23-3/35245578 висновки ДПІ про порушення ТОВ «Торговий дім Укрсварка» п.4.1 ст.4, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року за №334/94-ВР донараховано податок на прибуток в сумі 1 823,00 грн. у тому числі за перше півріччя 2010 року в сумі 1 823,00 грн. та п.4.1 ст.4, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97- ВР від 03.04.1997 із змінами та доповненнями підприємством ТОВ «ТД Укрсварка» занижено податок на додану вартість всього у сумі 2 598 503,00 грн., в тому числі за вересень 2010 року у сумі 2 598 503,00 грн., у тому числі за рахунок звичайних цін у сумі 2 598 503,00 грн. за вересень 2010 року.
Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.
На момент виникнення спірних правовідносин правила визначення звичайної ціни були передбачені ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", абз.1 п.п.1.20.1 п.120 якої передбачено що, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.
При цьому, згідно з п.п.1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.
Судом встановлено, що у спірних правовідносинах для визначення рівня звичайної ціни відповідач, замість інформації про укладені договори з ідентичними товарами у співставних умовах, керуючись п.4.3 ст.4 Закону України "Про ПДВ", використовував інформацію про митну вартість імпортованого ТОВ «Домострой» товару, яка зазначена у вантажних митних деклараціях, що перелічені на стор.25 акту від 18.03.2011 р. №907/23-3/35245578.
При цьому, відповідачем не було враховано того факту, що ТОВ «Домострой» було ввезено на територію Україні не асфальтозмішувальну установку Justblack 120 quick, а складові частини асфальтозмішувальної установкі Justblack 120 quick, отже при визначенні рівня звичайної ціни ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби не вивчала та не отримувала інформацію про рівень звичайних цін на товар (асфальтозмішувальну установку Justblack 120 quick), який був проданий позивачем.
Судом встановлено, що при визначенні рівня звичайних цін відповідач діяв не у спосіб, визначений підпунктом 1.20.2 пункту 1.20. статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки не використовував інформацію про укладені на момент продажу такого товару договори з ідентичними (однорідними) товарами у співставних умовах. Позиція відповідача про те, що митна вартість товару є його звичайною ціною не ґрунтується на приписах законодавства, жодною нормою якого не передбачено, що митна вартість товару, яка визначається для товарів, що ввозяться на митну територію України, є звичайною ціною для такого товару, який реалізується на території України. Застосування для визначення рівня звичайних цін інших правил не передбачено чинним законодавством.
Виходячи з наведеного, митна вартість раніше імпортованих в Україну товарів не може бути визнана достатнім обґрунтуванням звичайного рівня цін таких товарів для визначення бази оподаткування операцій з їх подальшої поставки на митній території України. За таких обставин, не може вважатися доведеним податковим органом той факт, що ціна товарів, реалізованих позивачем на митній території України, є нижчою за звичайні ціни.
Проаналізувавши зміст п.4.3 ст.4 Закону України "Про ПДВ", де указано, що для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування, суд приходить до висновку, що приписи цієї норми матеріального права присвячені виключно регламентуванню правовідносин, які складаються при імпорті товарів на митну територію України і в силу специфіки визначення митної вартості товару згідно з Митним кодексом України об'єктивно не можуть бути поширені на правовідносини з поставки товарів на митній території України.
За таких обставин, відсутні правові підстави для ототожнення митної вартості товару зі звичайною ціною.
Оскільки стосовно фактичних обставин спірних правовідносин між сторонами по справі спору не має, а юридична обґрунтованість тверджень про відповідність рівня звичайної ціни рівню митної вартості імпортованого товару відповідачем в ході розгляду справи за правилами ч.2 ст.71 КАС України не доведена, то висновок ДПІ про наявність даного епізоду порушення слід визнати помилковим.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість судження суб'єкта владних повноважень про порушення ТОВ «Торговий дім Укрсварка п.4.1 ст.4, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року за №334/94-ВР, суд зазначає таке.
Згідно висновків акту перевірки: перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 03.07.2007 року по 31.12.2010 року встановлено його заниження всього у сумі 7 292,00 грн. в тому числі за 2 квартал 2010 року в сумі 7 292,00 грн.
Вказане заниження валового доходу виникло внаслідок наступного: ТОВ «ТД «Укрсварка» відповідно до наданих до перевірки документів в порушення п.4.1 ст.4, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року за №334/94-ВР із змінами та доповненнями не включило до складу доходу від продажу товарів (робіт, послуг) дохід, отриманий від операцій з поставки товарів (робіт, послуг) з підприємствами, зазначеним на стор.4, 5 акту перевірки.
Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 03.07.2007 року по 31.12.2010 року, внаслідок порушень, викладених у п.п.3.1.1 п.3.1 розділу 3 акту перевірки встановлено його заниження всього у сумі 1 823,00 грн., у тому числі за 2 квартал 2010 року».
Правові відносини з приводу справляння податку на прибуток передбачені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до п.3.1 ст.3 якого об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
За визначенням п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»під валовим доходом розуміється загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не містять визначення доходу. Однак, оскільки згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, слід керуватись визначенням доходу, що міститься в актах законодавства з питань бухгалтерського обліку.
Під доходами в силу приписів Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»(затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1997р. №87, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.06.1999р. за №391/3684; далі за текстом -Положення) розуміється збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників). Активами згідно з приписами цього Положення є ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому, а зобов'язаннями - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.
За таких обставин, отримання суб'єктом права певних активів від здійснення операцій з поставки належного іншим особам товару, що відбувається при виконанні договорів комісії на продаж товару, не призводить до збільшення доходів саме такого суб'єкта права, позаяк отримані комісіонером ресурси належать іншим особам і об'єктивно здатні збільшити надходження економічних вигод лише таких інших осіб - комітентів.
Окрім того, даючи визначення терміну «продаж товарів» законодавець в п.1.31 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачив, що не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.
Положення п.1.31 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» знаходяться в кореспонденції з приписами п.п.7.9.1 п.7.9 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з якими з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно, з урахуванням положень підпункту 7.9.6 цього пункту.
Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Отже, активи, одержані суб'єктом права -комісіонером внаслідок проведення господарських операцій з поставки товару на виконання договорів комісії, не підлягають включенню до складу валових доходів цього суб'єкта з метою оподаткування податком на прибуток, так як в розумінні норм чинного законодавства не є доходом комісіонера.
З акту перевірки слідує, що висновок відповідача про порушення позивачем п.4.1 ст.4 та п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» шляхом заниження суми податку на прибуток зумовлений виключно судженням про заниження показника валового доходу від продажу товарів. Інших мотивів в обґрунтування наявності факту заниження податку на прибуток акт перевірки від 18.03.2011 р. №907/23-3/35245578 не містить.
При цьому, в обґрунтування своєї позиції, відповідач на стор.11-12 акту перевірки наводить зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум податку на прибуток, які наведені у таблиці №8.
Як вбачається з цієї таблиці, за даними перевірки відхилення вищезазначених даних містяться у рядку 14 (об'єкт оподаткування - 7 292 грн., прибуток, що підлягає оподаткуванню - 7 292 грн., нарахована сума податку - 1 823 грн.). З цієї ж таблиці вбачається, що рядку 14 припадає звітний період - півріччя 2009 року, декларація за даний період за даними таблиці не надана.
Згідно зведених даних щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум податку на прибуток, які наведені у таблиці №8, заниження ТОВ «ТД Укрсварка» податку на прибуток відбулося у півріччі 2009 року.
Але, згідно висновків акту перевірки, наведених у розділі 4 акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова донараховано ТОВ «ТД Укрсварка» податок на прибуток за перше півріччя 2010 року.
Крім того, як вбачається з акту перевірки (стор.5) відповідачем дана оцінка порушення позивачем п.4.1 ст.4 та п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та зазначено, що дане порушення не призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ за квітень-травень 2010 року.
Таким чином, висновки акту перевірки в цій частині є такими, що суперечать одне одному, а отже податкове повідомлення - рішення від 16.06.2011 року №0000572307, яке прийнято на підставі цих висновків є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.
Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевою самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Таким чином, в даному випадку відповідна сторона - ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її рішення як суб'єкта владних повноважень є неправомірними, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Украсварка" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова, за участю прокуратури Київського району міста Харкова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова від 16.06.2011 р. №0000552307, яким визначено податкові зобов'язання з ПДВ на суму 2598503,00 грн. та штрафні санкції на суму 649625,75 грн., та від 16.06.2011 р. №0000572307, яким визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1823,00 грн. та штрафні санкції на суму 625,75 грн.
Стягнути з державного бюджету на користь позивача судовий збір в сумі 28.23 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.
Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.
Постанову у повному обсязі виготовлено 04 квітня 2012 р.
Суддя Бартош Н.С.