05 квітня 2012 року Справа № 2а/2370/700/2012
10 год. 45 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого -судді: Паламар П.Г.,
при секретарі: Овсієнко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси, адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області про скасування та визнання вимоги незаконною, -
Звернувшись до суду, фізична особа -підприємець ОСОБА_1 (далі -позивач) просить суд скасувати та визнати незаконною вимогу управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області (далі -відповідач) № Ф-63 від 06.02.2012 року про сплату боргу зі сплати страхових внесків в сумі 1 698 грн. 23 коп.
Свій позов позивач обґрунтовує тим, що вимогою від 06.02.2012 року № Ф-63 управлінням Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області зобов'язано позивача сплатити додаткову суму єдиного внеску в сумі 1 698 грн. 23 коп. Дане рішення відповідача позивач вважає неправомірним, у зв'язку із тим, що пенсійне страхування є одним із видів соціального страхування, а тому правовідносини, які виникають під час пенсійного страхування, перш за все регулюються основами законодавства України про обов'язкове державне соціальне страхування. Вона є пенсіонером за віком, а відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» звільнена від сплати єдиного внеску за себе.
Позивач надала суду клопотання про підтримання позовних вимог, а також просила суд провести розгляд справи за її відсутності.
Начальник управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області надала суду заперечення на адміністративний позов та просила суд перенести розгляд справи, в зв'язку із неможливістю забезпечити явку свого представника. Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець 18.02.2005 року Катеринопільською районною державною адміністрацією Черкаської області та є платником єдиного податку згідно свідоцтва про сплату єдиного податку серії НОМЕР_3.
Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010р. (далі по тексту -Закон № 2464), що набрав чинності з 01.01.2011 року.
Відповідно до статті 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування -це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно статті 4 Закону № 2464 є, зокрема:
2) фізичні особи -підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;
3) особи, які забезпечують себе роботою самостійно -займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями.
З огляду на викладені вище норми Закону № 2464 відповідач є страхувальником, в розумінні цього Закону, та зареєстрований як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до управлінні Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області.
Судом встановлено, що позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець 18.02.2005 року Катеринопільською районною державною адміністрацією та є платником єдиного податку згідно свідоцтва про сплату єдиного податку серії НОМЕР_3.
На підставі ст. 25 Закону України № 2464 управлінням Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області направлено вимогу про сплату боргу від 06.02.2012 року № Ф-63, а також повідомлення-розрахунок як додаток до даної вимоги, в якому зазначено, що враховуючи розмір мінімального страхового внеску у 2011 році та дані, які були заявлені позивачем у звіті про нарахування сум єдиного внеску за 2011 рік, заборгованість становить 1 698 грн. 23 коп.
Суд вважає необґрунтованими дії відповідача щодо нарахування позивачу недоїмки в сумі 1 698 грн. 23 коп., виходячи з наступного.
Статтею 1 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-VI «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі -Закон України № 1058) передбачає чітке визначення поняття «пенсіонер»- особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Частиною 1 ст. 26 Закону України № 1058 визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,
які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-XII (далі - Закон України № 796) особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.
Частиною 2 ст. 55 Закону України № 796 визначено, що потерпілі від Чорнобильської катастрофи - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років - 2 роки та 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 14 Закону України № 796 для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.
Таким чином, спеціальним законом встановлені умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.
Відповідно до наданого посвідчення серії НОМЕР_2 позивач є громадянином , який постійно проживає, або постійно працює на території посиленого радіологічного контролю (категорія 4).
Позивач 19.09.2007 року звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії по віку. Відповідно до протоколу 808 від 27.09.2007 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком.
Позивачу видане пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1, у якому зазначено вид пенсії - за віком.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України № 2464 особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає доведеним право позивача вважати протиправною вимогу № Ф-63 від 06.02.2012 року.
Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 -163 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати вимогу №-63 від 06.02.2012 року про сплату боргу в сумі 1 698 грн. 23 коп.
Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України у Черкаській області на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судові витрати в сумі 140 (сто сорок) грн. 00 коп.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у порядку ст.186 КАС України.
Суддя П.Г. Паламар