05 квітня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/11294/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Молодецького Р.І.,
при секретарі - Пшенишному В.С.,
за участю:
представника позивача - Чепільченко В.М., Боряк І.М.,
представника відповідача - Мурич Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Полтава-Авто" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -
27 грудня 2011 року Публічне акціонерне товариство "Полтава-Авто" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0010532301/3559 від 13.12.2011 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що Кременчуцькою ОДПІ при винесенні податкового повідомлення-рішення № 0010532301/3559 від 13.12.2011 року, пропущено строки для його винесення, оскільки акт перевірки № 8181/23-2/03118340 від 19.10.2011 року, на підставі якого прийнято оскаржуване рішення, отримано позивачем 19.10.2011 року, рішення прийнято 13.12.2011 року, а отже відповідачем не дотримано строків визначених п.86.8 статті 86 Податкового кодексу України, а саме десяти робочих днів з дня наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки. Крім того, договір оренди земельної ділянки укладено в 2007 році. В 2011 році Кременчуцькою міською радою договори оренди землі з ПАТ "Полтава-Авто" не укладались, зміни до існуючого договору не вносились. Отже позивачем дотримано вимоги статті 286 Податкового кодексу України.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позові вимоги не визнав та просив у задоволені позову відмовити, посилаючись на те, що Кременчуцькою ОДПІ дотримано строків для винесення ППР, а також, що проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 286.1, пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, а саме заниження задекларованої суми орендної плати за землю за травень - червень 2011 року в розмірі 13 111,50 грн., з них за основним платежем 13 110,50 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 грн.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Полтава-Авто" зареєстроване виконавчим комітетом Полтавської міської ради 30.07.1993 року, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 791679, ідентифікаційний код 03118340.
Позивачем 29.01.2011 року подано до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 3234 за 2011 рік.
Реалізація державного контролю за своєчасністю та достовірністю сплати податків, зборів інших обов'язкових платежів всіма суб'єктами господарювання та громадянами здійснюється державою через систему нормативно - правових актів, що є невід'ємною частиною національного законодавства, шляхом делегування уповноваженим органам держави відповідних функцій.
Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року №509-XII визначено, що завданнями органів державної податкової служби є, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-VI органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові: виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно із підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншою законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Згідно із пунктом 77.4 статті 77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом. Порядок проведення документальної виїзної перевірки визначений статтями 77, 81 цього Кодексу.
Керуючись статтею 77 Податкового кодексу Країни, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, на підставі направлень від 05.09.2011 року №3988/003988, 3989/003989, 3990/003990 Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією з 06.09.2011 року по 19.09.2011 року проведено планову виїзну перевірку Філії "Кременчукавтосервіс" ПАТ "Полтава-Авто" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2011 року. У цей же період ДПІ у м. Полтаві проведено планову виїзну перевірку ПАТ "Полтава-Авто" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2011 року.
За результатами перевірок складено акт № 8181/23-2/03118340 від 19.10.2011 року та довідку № 6794/23-209/34411824 від 26.09.2011 року, якими зафіксовано порушення позивачем пункту 286.1, пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, що полягає у заниженні задекларованої суми орендної плати за землю за 2011 рік, в тому числі: за травень 2011 року - 6555,25 грн. та червень 2011 року - 6555,25 грн.
За наслідками проведених перевірок, на підставі вказаних довідки та акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомленні-рішення від 13.12.2011 № 0010532301/3559, яким ПАТ "Полтава-Авто" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на суму 13111,5 грн., в тому числі за основним платежем 13110,5 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 1,00 грн.
Позивач не погоджуючись із визначеною сумою податкового зобов'язання звернувся до суду із вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до п.п. 3.1.1 п.3.1 Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків затверджених наказом ДПС України від 14.04.2011 року № 213 при організації документальної перевірки платника податків, який має філії (відокремлені підрозділи), вживаються заходи щодо одночасного проведення перевірки такого платника податків - юридичної особи та їх незнятих з обліку відокремлених підрозділів.
Згідно п.п. 3.1.2 п. 3.1 Методичних рекомендацій органи ДПС, на обліку в яких перебувають філії та відокремлені підрозділи (не залежно від форми сплати податків) або у яких юридична особа перебуває за неосновним місцем обліку (за місцем розташування рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність), забезпечують проведення перевірок відокремлених підрозділів такого платника податків або перевірки з питань дотримання цим платником податків вимог законодавства щодо повноти та своєчасності сплати окремих податків та зборів, на обліку щодо сплати яких він перебуває у такому органі ДПС. Ці ж органи ДПС забезпечують своєчасне інформування і надання матеріалів такої перевірки до закінчення перевірки платника податків - юридичної особи органу ДПС, що провадить його перевірку, у визначений цим органом термін, але не пізніше, ніж за 3 дні до завершення перевірки.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач листом від 29.09.2011 року № 10988/8/23-210 направив на адресу ДПІ у м. Полтаві довідку № 6794/23-209/34411824 від 26.09.2011 року з результатами перевірки Філії "Кременчукавтосервіс" ПАТ "Полтава-Авто", в якому також просив надати інформацію щодо закриття акту перевірки щодо ПАТ "Полтава-Авто".
У зв'язку з ненаданням ДПІ у м. Полтаві інформації щодо закриття акту перевірки ПАТ "Полтава-Авто" відповідачем 29.11.2011 року листом № 19950/8/23-210 повторно направлено запит щодо надання такої інформації.
Згідно листа про надання інформації № 13959/7/23-237 від 06.12.2011 року, який міститься в матеріалах справи, ДПІ у м. Полтаві опрацьовано та враховано у висновку акту перевірки головного підприємства ПАТ "Полтава-Авто" матеріали проведеної Кременчуцькою ОДПІ перевірки його Філії "Кременчукавтосервіс". Саме з вищевказаного листа відповідач дізнався про закриття акту і на виконання вимог закону, та з урахуванням строків передбачених ним, виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0010532301/3559 від 13.12.2011 року.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд не бере до уваги доводи позивача, щодо пропуску строків Кременчуцькою ОДПІ щодо винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, оскільки вони є необґрунтованими та непідтвердженими матеріалами справи.
Щодо правомірності винесення податкового повідомлення - рішення № 0010532301/3559 від 13.12.2011 року та збільшенням ним грошового зобов'язання з орендної плати за землю позивачу суд зазначає наступне.
Як слідує із матеріалів справи 12.04.2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Полтава-Авто" та Кременчуцькою міською радою укладено договір оренди землі, згідно якого Відкрите акціонерне товариство "Полтава-Авто" орендує земельну ділянку несільськогосподарського призначення для експлуатації і обслуговування станції технічного обслуговування автомобілів по вул. Московській, 10 в м. Кременчуці, загальною площею 10488 кв.м. Орендна плата вноситься у грошовій формі в розмірі 10 % від грошової оцінки землі за земельну ділянку площею 198 кв.м (мийка); 5 % від грошової оцінки землі за земельну ділянку площею 2621 кв.м. (автомайстерня, автосалон, магазин); 2% від грошової оцінки землі за земельну ділянку площею 1956 кв. м (складські майданчики) та 1,5% від грошової оцінки землі за земельну ділянку площею 5713 кв. м (прилегла територія) щорічно. Нормативна грошова оцінка станом на 14.03.2007 рік становить 1 255 413,60 грн.
Судом встановлено, що зміни до існуючого договору оренди земельної ділянки від 12.04.2007 року не вносилися, позивачем сплачується орендна плата за земельну ділянку розташовану за адресою: вул. Московська, 10, м. Кременчук у відповідності до умов вказаного договору оренди і при подачі декларації з плати за землю позивач керувався вказаним Договором та відсотковими ставками, зазначеними в п.9 Договору.
Згідно із статтею 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
У статті 270 Податкового кодексу України зазначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Згідно із статтею 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
У пункті 2 статті 286 Податкового кодексу України зазначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Згідно із статтею 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Відповідно до вимог підпункту 288.5.1, пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.
Разом з тим, статтею 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII Податкового кодексу України, а у разі, якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.
Згідно з підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XIII Податкового кодексу України - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначені Законом України "Про оцінку земель" від 11.12.2003 №1378-IV
Відповідно до абзацу 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, заінтересовані у проведенні оцінки земельних ділянок (стаття 6 Закону України "Про оцінку земель").
Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (стаття 15 Закону України "Про оцінку земель").
Згідно зі статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.
Відповідно до статті 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною і міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Рішенням ХLVII сесії Кременчуцької міської ради V скликання від 24.11.2009 року "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кременчука Полтавської області" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Кременчука з базовою вартістю одного квадратного метра земель у розмірі 154,11 грн. станом на 01.01.2008 року та вказано дату її введення в дію з 1 січня 2011 року.
Рішенням IV сесії Кременчуцької міської ради VІ скликання від 22 лютого 2011 року "Про внесення змін до рішення Кременчуцької міської ради від 24 листопада 2009 року "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кременчука Полтавської області" рішення Кременчуцької міської ради від 24.11.2009 року "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кременчука Полтавської області" доповнено підпунктом 2.1 наступного змісту "Встановити, що з 01.03.2011 року до 30.06.2011 року нормативна грошова оцінка земель орендарям розраховується з коригуючим коефіцієнтом 0,65".
Вказані рішення, у встановленому Законом порядку опубліковано в офіційному виданні, що підтверджується наданим на запит суду листом Кременчуцької міської ради від 03.04.2012 року.
Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки розташованої за адресою м. Кременчук, вул. Московська, 10 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 664,23 грн. за 1 метр квадратний. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 6 966 444,24 грн.
Враховуючи викладене орендна плата за землю за січень - червень 2011 року становить 80114 грн. (січень - лютий 2011 року по 17416,11 грн., з урахуванням коригуючого коефіцієнта 0,65 - за березень - червень місяці - по 11320,47 грн.).
Судом встановлено, що сума нарахованої позивачем орендної плати за 2011 рік згідно податкової декларації складає 57183,24 грн. Зокрема за період з травня по червень 2011 року позивачем нараховано орендну плату за землю в розмірі 9530 грн., у тому числі: за травень 2011 року - 4765 грн., за червень 2011 року - 4765 грн.
Таким чином ПАТ "Полтава-Авто" занизило орендну плату за землю за травень - червень 2011 року всього на суму 13110,5 грн., в тому числі за травень 2011 року - 6555,25 грн., червень 2011 року - 6555,25 грн.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем обґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення № 0010532301/3559 від 13.12.2011 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата за землю в розмірі 13110,5 грн. за основним платежем та 1 грн. штрафними (фінансовими) санкціями.
Посилання позивача на розмір орендної плати, визначеної у договорі оренди земельної ділянки, є безпідставним, виходячи з наступного.
Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.
Відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Згідно із статтею 13 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 №161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 654 Цивільного кодексу України від 16.01.2003, № 435-IV встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Істотні умови договору оренди землі визначені статтею 15 Закону України "Про оренду землі", однією з яких є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Порядок зміни орендної плати встановлено статтею 23 цього Закону, відповідно до якої орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.
Типовий договір оренди землі затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 220 від 03.03.2004 року.
Форми розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких не проведена, і розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2006 № 1724.
Пунктом 9 Типового договору оренди землі встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності вноситься у грошовій формі з зазначенням відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки або розміру земельного податку.
Розмір орендної плати переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом (пункт 13 Типового договору оренди землі).
Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Тобто, у разі зміни нормативної грошової оцінки землі, яка є базою оподаткування для плати за землю, змінюється річна сума податкового зобов'язання по земельному податку та орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Отже, у зв'язку із зміною розміру орендної плати за земельну ділянку згідно ПАТ "Полтава-Авто" повинно було самостійно розрахувати розмір орендних платежів на поточний рік з урахуванням вимог, встановлених чинним Податковим кодексом України.
Проте, як вбачається із матеріалів справи та не заперечується позивачем, при самостійному нарахуванні орендної плати на 2011 рік у податковій декларації позивач виходив із розміру орендної плати згідно укладених договорів оренди землі.
Однак, в даному випадку, твердження позивача про те, що на початку 2011 року не укладалися нові договори оренди землі та не вносилися зміни в існуючі, суд вважає неслушними, оскільки орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності належить до загальнодержавних податків і зборів, порядок нарахування та сплати якої встановлений положеннями спеціальних законів та інших нормативно-правових актів прийнятих на їх виконання, а тому положення договорів оренди земельної ділянки, які суперечать чинному законодавству України в частині визначення розміру орендної плати є неправомочними.
До цього суд, зазначає, що у статті 67 Конституції України встановлено обов'язок кожного громадянина сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Крім того, звертаючи увагу на помилковість міркувань позивача, необхідно звернути увагу, що договір оренди земельної ділянки за своєю суттю являється законною підставою для користування переданою земельною ділянкою та визначає основні умови її використання тощо і, найголовніше, будь-які умови договору не можуть суперечити встановленим законодавством вимогам та не можуть змінювати розміри податків чи встановлювати, в даному випадку, не обумовлені Законом пільги щодо їх сплати.
До того ж, в даному випадку умови договору оренди землі не змінюються, а приводяться у відповідність до вимог чинного законодавства, і стосуються всіх орендарів, на яких поширюється дія закону яким внесено зміни до розмірів орендної плати.
Все це свідчить про непереконливість доводів позивача.
Твердження позивача про порушення порядку проведення перевірки, не беруться до уваги судом в якості обставин, які тягнуть за собою скасування спірного рішення, оскільки вказані порушення самі по собі не впливають на законність його прийняття та не звільняють від конституційного обов'язку, встановленого статтею 67 Конституції України.
Отже, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування № 0010532301/3559 від 13.12.2011 року є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Полтава-Авто" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 10 квітня 2012 року.
Суддя Р.І. Молодецький