Копія
Справа № 2270/1937/12
30 березня 2012 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіПетричковича А.І.
при секретарі Лоборчук Л.М.
за участі:позивача ОСОБА_3 і його представника ОСОБА_4, представників відповідача Кундиловської М.М., Верника С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
21.02.2012 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому вказує, що з 07 грудня 2011 року по 19 січня 2012 року у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 була проведена планова виїзна перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) за період з 1 жовтня 2008 року по 31 грудня 2010 року та складено акт № 623/17-1/3132816212 від 26 січня 2012 року.
За результатами перевірки відповідачем складено податкові повідомлення-рішення: форми "Р" №0000191702/498 від 08 лютого 2012 року, яким позивачу визначено зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 3616,00 грн. за порушення ст. 13, 14 Декрету Кабінету міністрів України від 26.12.1992 року №13-92 "Про прибутковий податок з громадян"; форми "Р" №0000221702/500 від 08 лютого 2012 року, яким позивачу визначено зобов'язання із податку на додану вартість в сумі 224340,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 56085,00 грн. за порушення пп.3.1.1 п.3.1 ст. 3, пп.7.3.1 п. 7.3, пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"; форми "С" №0000251702/495 від 08 лютого 2012 року, яким до позивача застосовано штрафну фінансову санкцію в сумі 8820,00 грн. за порушення п.1 ст. 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності"; форми "С" №0000261702/496 від 08 лютого 2012 року, яким до позивача застосовано штрафну фінансову санкцію в сумі 1,00 грн. за порушення п.1 ст. 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності"; форми "С" №0000241702/497 від 08 лютого 2012 року, яким до позивача застосовано штрафну фінансову санкцію в сумі 9109570,00 грн. за порушення п.п. 2.2, п.п. 2.6 п.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637.
Обгрунтовуючи в акті перевірки порушення вищеозначених нормативних актів відповідач зазначив, що позивач перебуваючи в статусі платника єдиного податку у ІІ кварталі 2010 року допустив перевищення максимально допустимого рівня (500 тис. грн.) обсягу виручки від реалізації, а тому починаючи з 01.07.2010 року зобов'язаний перейти на загальну систему оподаткування, зареєструватися платником податку на додану вартість, отримати торгові патенти та проводити операції через зареєстровані реєстратори розрахункових операцій.
Вважає, що упродовж 2008 - 2010 років він правомірно перебував на спрощеній системі оподаткування, а тому не є платником податку з доходів фізичних осіб, у нього не виникало обов"язку реєстрації платника ПДВ та відповідно сплати цього податку і подання звітності та він був не зобов"язаний застосовувати реєстратор розрахункових операцій, сплачувати плату за патент і оприбутковувати готівку в касі відповідно до прибуткових касових ордерів.
У позові, посилаючись на Конституцію України, ПК України, ГК України, КУпАП, Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою НБУ №637 від 15.12.2004 року, постанову Національного банку України від 05.03.2008 № 53 "Про врегулювання питань здійснення операцій із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування", постанову КМ України №576 від 27.04.1998 року "Про затвердження послуг, що належать до побутових та підлягають патентуванню", Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою КМ України №1269 від 26.09.2001 року, Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", просить визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення №0000191702/498, №0000221702/500, №0000231702/499, №0000251702/495, №0000261702/496, №0000241702/497 від 08.02.2012 року.
Позивач і його представник в суді позовні вимоги підтримали, покликаючись на ті ж докази, що у позовні заяві.
Представники відповідача надали суду письмове заперечення і пояснення, які підтвердили у суді.
Заслухавши учасників судового розгляду і дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Податковим повідомленням - рішенням №0000191702/498 від 08.02.2012 року на підставі акту перевірки встановлено порушення ст.13, стю14 Декрету КМ України «Про прибутковий податок з громадян» у зв»язку з чим збільшено суму грошового зобов»язання за основним платежем на 3616 гривень.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000221702/500 від 08.02.2012 року на підставі акту перевірки встановлено порушення п.п.7.3.1, п.7.3, п.п.7.7.1, п.7.7 ст.7, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» у зв»язку з чим збільшено суму грошового зобов»язання за основним платежем на 224340 гривень, а за штрафними (фінансовими) санкціями - 56085 гривень.
Згідно податкового повідомлення-рішення №0000231702/499 від 08.02.2012 року на підставі акту перевірки встановлено порушення п.п.2.6.1, п.2.6 ст.2 Порядку заповнення податкової звітності з ПДВ затвердженого наказом №166 від 30.05.1997 року, п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у зв»язку з чим збільшено суму грошового зобов»язання за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1190 гривень.
Податковим повідомленням-рішенням №0000251702/495 від 08.02.2012 року на підставі акту перевірки встановлено порушення п.1 ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» та на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України та п.125.1 ст.125 ПК України застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 8820 гривень.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000261702/496 від 08.02.2012 року на підставі акту перевірки встановлено порушення п.1 ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» та на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України та п.58.1 ст.58 ПК України застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 1 гривня.
Згідно податкового повідомлення-рішення №0000241702/497 від 08.02.2012 року на підставі акту перевірки встановлено порушення п.2.2, п.2.6 ст.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою НБУ №637 від 15.12.2004 року та на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України і згідно з п.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки» №436/95 від 12.06.1995 року застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 9109570 гривень.
З Свідоцтв про сплату єдиного податку серії НОМЕР_1 від 01.04.2008 року, серії НОМЕР_2 від 01.01.2009 року, серії НОМЕР_3 від 01.01.2010 року вбачається, що ФОП ОСОБА_3 був платником єдиного податку з 2008 по 2010 роки, а вид його діяльності: « 51.19.0 Посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; 93.05.0 Надання інших послуг».
Свій висновок, наслідком якого стали податкові повідомлення-рішення, які є предметом оскарження, податковий орган зробив даючи оцінку взаємовідносинам позивача з ТОВ «ОСМП», які виникли на підставі заяви про приєднання до Агенського договору з реалізації «prepaid» продукції №0910/04-16 від 16.10.2009 року, заяви про приєднання до Агенського договору з прийому платежів №0910/04/1-16 від 16.10.2009 року і Правил роботи об»єднаної системи моментальних платежів, затверджених наказом генерального директора ТОВ «ОСМП» №1 від 01.03.2008 року.
Відповідно до ст.1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі Указ) встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва: фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень; юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень. Середньооблікова чисельність працюючих для суб'єктів малого підприємництва визначається за методикою, затвердженою органами статистики, з урахуванням усіх його працівників, у тому числі тих, що працюють за договорами та за сумісництвом, а також працівників представництв, філіалів, відділень та інших відособлених підрозділів. Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Згідно ст.6 Указу, суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких видів податків і зборів (обов'язкових платежів): податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична особа обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 6 відсотків; податку на прибуток підприємств; податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб'єктів малого підприємництва); плати (податку) за землю; збору на спеціальне використання природних ресурсів; збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення; збору до Державного інноваційного фонду; збору на обов'язкове соціальне страхування; відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України; комунального податку; податку на промисел; збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів; внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення; плати за патенти згідно із Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності". Суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи - платники єдиного податку мають право не застосовувати електронні контрольно-касові апарати для проведення розрахунків із споживачами.
Відповідно до п.1 1 постанови Національного банку України від 05.03.2008 № 53 "Про врегулювання питань здійснення операцій із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування", операції (приймання готівки для подальшого переказу, операції за допомогою спеціальних платіжних засобів та інші операції, пов'язані з рухом коштів (далі - операції), а також отримання інформації щодо стану рахунків) із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), до яких згідно з їх функціональними можливостями належать банківські автомати самообслуговування, депозитні банкомати, платіжні термінали, термінали самообслуговування тощо, можуть здійснювати банки і небанківські фінансові установи, які відповідно до законодавства України отримали відповідну ліцензію/дозвіл щодо переказу коштів органів державної влади, що здійснюють державне регулювання відповідних ринків фінансових послуг, і є платіжними організаціями та/або членами платіжної системи (далі - небанківські фінансові установи), а також суб'єкти господарювання, які уклали агентські договори з банками.
Постановою Апеляційного суду Хмельницької області по справі №33/2290/78/2012 від 19.03.2012 року встановлено, що відповідно до заяв №№0910/04-16, 0910/04/1-16 від 16.10.2009 року ФОП ОСОБА_3 приєднався до Агенського договору з прийому платежів та реалізації «prepaid» продукції у відповідності до ст.634 ЦК України та 300 ГК України, які передбачають право агента передавати свої права, якими він володіє в інтересах банку, третім особам. З матеріалів цієї справи вбачається, що ФОП ОСОБА_3 лише приймав платежі від імені та за рахунок банку із зарахуванням коштів на рахунок банку, тому в його діях відсутній склад правопорушення передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП. З урахуванням вимог ч.4 ст.72 КАС України ці обставини встановлені судовим рішенням в справі про адміністративний проступок , яке набрало законної сили є обов»язковими і не потребують доказування у цій справі.
У акті перевірки №623/17-1/3132816212 від 26.01.2012 року податковий орган констатує, що встановив факти: використання позивачем у період з 01.10.2008 року по 31.12.2010 року у підприємницькій діяльності платіжних терміналів і отримання валового доходу у розмірі 1821914 гривень; у період з 01.01.2010 по 30.06.2010 року позивач, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування перевищив граничний рівень валового доходу на 240298 гривень; платник не зареєстрував та не провів виручку через реєстратор розрахункових операцій (стор. 22 акту перевірки), чому суд дає критичну оцінку, так як це спростовується : згаданою Постановою Апеляційного суду Хмельницької області по справі №33/2290/78/2012 від 19.03.2012 року; листом ТОВ «ОСМП» №494 від 21.12.2011 року направленому ДПІ у м. Хмельницькому; актами приймання-здачі робіт (надання послуг), які укладені позивачем із ТОВ «ОСМП»; звітами агента банку про виконання доручення згідно договору 0910/04-16 від 26.10.2009 року; звітами суб»єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку ФОП ОСОБА_3 за 2009 - 2010 роки; книгою обліку доходів і витрат ФОП ОСОБА_3 Тобто, суд вважає, що відповідач безпідставно включає у виручку позивача всі кошти, які позивач вносив на рахунок банку не розмежувавши їх з коштами, які належать ТОВ «ОСМП» в рамках виконання Агентського договору, адже останні є по суті транзитними і не є виручкою у розумінні ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб»єктів малого підприємництва».
Згідно ст.1 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», об'єктом правового регулювання згідно з цим Законом є торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг.
Додатками до рішення Хмельницької міської ради №10 від 22.08.2007 року встановлені розміри вартості торгових патентів на здійснення торговельної діяльності та надання побутових послуг
Судом встановлено, що податковий орган при розрахунку штрафу по податковому повідомленні-рішенні №0000251702/495 від 08.02.2012 року допустив помилку при його розрахунку вказавши суму 8820 гривень, а повинно бути за встановлених відповідачем у акті обставин - 7560 гривень (90 грн. х 7 періодів х подвійний розмір х 6 місяців), тобто помилково розраховано з 7 місяців. Поряд з цим, суд вважає, що позивач не допустив порушення ст.1 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», що підтверджується постановою КМ України №576 від 27.04.1998 року «Про затвердження послуг, що належать до побутових та підлягають патентуванню», яка була чинною на момент спірних правовідносин, щодо діяльності по Агентському договору з ТОВ «ОСМП» (6 точок реалізації «prepaid» продукції), що у сукупності вказує на незаконність цього рішення.
Статтею 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" визначено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (редакція на момент спірних правовідносин), реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Пунктами 5 - 6 ст.9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (редакція на момент спірних правовідносин) визначено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких від такої діяльності здійснюється за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту відповідно до законодавства з питань оподаткування прибутковим податком з громадян, якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив); при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.
Згідно п.п.2 п.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ №637 від 15.12.2004 року, підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.
У податковому повідомленні - рішенні №0000241702/497 від 08.02.2012 року відповідач суму штрафу визначає виходячи з виручки 1821914 гривень помноженій на 5, що становитиме 9109570 гривень (стор. 23 акту перевірки), що не відповідає вимогам пунктів 5 і 6 ст.9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (редакція на момент спірних правовідносин), Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" і обставин встановлених у суді, адже позивач перебував на спрощеній системі оподаткування, так як був платником єдиного податку, що не викликає у суду сумніву і описано судом вище. Щодо висновку податкового органу про порушення позивачем п.п.2.2, п.п.2.6 п.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі Положення), суд вважає його недоведеним, адже відповідач не дотримався п.п. 7.4 п.7 цього Положення, яким визначено, що якщо перевіркою підприємства (підприємця) було виявлено порушення, то за її результатами складається акт про перевірку дотримання порядку ведення операцій з готівкою (далі - акт про перевірку) (додаток 9) у трьох примірниках, у якому викладається зміст порушення з відповідним обґрунтуванням і акт про перевірку має містити висновки про результати перевірки, а також рекомендації керівництву підприємства (підприємцю) щодо усунення виявлених недоліків, так як у цьому випадку акт складено не за формою додатку №9, дані не чіткі висновки і не має рекомендацій підприємцю про усунення недоліків. Суд вважає, що при умові усунення вищенаведених недоліків і встановлення фактичних обсягів не оприбуткованої готівки позивачем, виходячи не тільки з його пояснень і даних банку, а даних ТОВ «ОСМП» (згідно листа №494 від 21.12.2011 року і реєстрів платіжних доручень ФОП ОСОБА_3), останнім перераховано 1796967,75 гривень (1519897,07 гривень + 277070,68 гривень), а за даними податкового органу 1821914 гривень (ДПІ отримало дані 23.12.2011 року, а акт перевірки склало 26.01.2012 року), тобто усунення цих розбіжностей з відповідним обґрунтуванням (більше 1 місяця мав дані ТОВ «ОСМП», але не дав їм жодної оцінки у акті перевірки), відповідач при умові дотримання п.п.7.4. п.7 Положення, повинен відповідно відреагувати на встановлене. Суд обмежений строком розгляду справи і він не повинен підміняти компетентний орган, яким є податковий орган у встановлені і належній фіксації порушень, якщо такі мають місце, тому це податкове повідомлення-рішення з урахуванням встановленого у суді підлягає скасуванню. Підтвердженням недоведеності факту порушення ведення касових операцій позивачем, на думку суду є також відсутність у висновку акті перевірки №623/17-1/3132816212, вирішення питання притягнення ФОП ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.164-1 КУпАП, яка передбачає відповідальність за неведення обліку чи неналежне ведення обліку доходів і витрат, якщо податковий орган вважає, що встановив факт не оприбуткування позивачем 1821914 гривень у Книзі обліку доходів і витрат форми №10.
Згідно частин 1 - 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що суб»єкт владних повноважень, який заперечує проти позову не довів, що він діяв у межах Закону, так як не довів вчинення ФОП ОСОБА_3 порушень за які винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись Указами Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ №637 від 15.12.2004 року, Декретом КМ України "Про прибутковий податок з громадян", ПК України, ГК України, Законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про податок на додану вартість", "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» і ст.ст. 4-15, 70-71, 122, 167 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення №0000191702/498, №0000221702/500, №0000231702/499, №0000251702/495, №0000261702/496, №0000241702/497 від 08.02.2012 року, визнавши їх протиправними.
Копії постанови надати сторонам, повний текст якої виготовлено 04.04.2012 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Постанова не набрала законної сили.
Суддя/підпис/А.І. Петричкович
"Згідно з оригіналом" Суддя А.І. Петричкович