Копія
Справа № 2270/1664/12
27 березня 2012 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіПетричковича А.І.
при секретарі Лоборчук Л.М.
за участі:представників позивача Богуша І.А., Паштеряна А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Агропасвіта" до Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області, про визнання незаконними дій і зобов'язання утриматись від вчинення дій, -
06.02.2012 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому вказує, що відповідач 19.10.2011 року провів перевірку за наслідками якої склав акт №257/09 та протокол №011097, а також виніс постанову №398/09/11 якою притягнув його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 238 гривень. Він отримав лист - вимогу №6374/03 від 06.12.2011 року, згідно якого на підприємство покладено обов"язок відшкодувати шкоду за самовільне використання підземних вод у сумі 31654 гривень. Це рішення і розрахунок збитків від 15.11.2011 року він вважає незаконними, посилаючись на Кодекс України про надра.
У позові просив: визнати рішення Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області, щодо стягнення шкоди згідно з розрахунком від 15.11.2011 року та листом вимогою №6374/03 від 06.12.2011 року протиправним; зобов"язати відповідача утриматись від вчинення дій направлених на стягнення нарахованих збитків навколишньому природньому середовищу.
16.03.2012 року позивач надіслав суду заяву про зміну позовних вимог в якій просить: визнати незаконними дії Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області, щодо здійснення проведення розрахунків стягнення шкоди згідно Методики №389 від 20.07.2009 року із змінами та доповненнями затвердженими наказом №220 від 30.06.2011 року з розрахунком від 15.11.2011 року та листом - вимогою №6374/03 від 06.12.2011 року незаконними; зобов"язати відповідача утриматись від вчинення дій направлених на стягнення нарахованих збитків навколишньому природньому середовищу.
У суді представники позивача уточнені позовні вимоги підтримали, посилаючись на ті ж докази, що у заявах.
Відповідач до суду не з"явився і не повідомив про причину цього, хоч належно був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Заслухавши учасників судового розгляду і дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Актом №257/09 від 19.10.2011 року перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства сверджено, що перевіркою встановлено, що СТОВ "Оберіг" у зв"язку із припиненням своєї господарської діяльності передає на баланс ПП "Агропасвіта" артсвердловину і водонапірну башту, які розташовані на земельній ділянці, яка надана в оренду ПП "Агропасвіта". ПП "Агропасвіта" здійснює спеціальне водокористування, а саме забір підземних вод із застосуванням технічних засобів - глибинних насосів із 2 свердловин глибиною 120 м та 135 м, дебітом 5 м куб./год. і 6 м куб./год. Підприємство здійснює видобування прісних підземних вод та постачає їх населенню с. Стуфченці та приватним підприємствам за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, що є порушенням ст.19 і ст.21 Кодексу України про надра.
З дозволів на спеціальне водокористування №001989 від 27.08.2008 року і №003000 від 16.01.2012 року вбачається, що ПП "Агропасвіта" використовує 2 свердловини глибиною 120 м і 135 м та продуктивністю відповідно 5 м куб./год. і 6 м куб./год. Тобто, продуктивність першої свердловини за добу складає 120 м куб. (5 м куб. х 24 год.), а другої - 144 м куб. (6 м куб. х 24 год.), що разом становитиме 264 м. куб. за 1 добу.
Довідкою Стуфчинецької сільради №103 від 15.03.2012 року стверджується факт використання води із свердловин позивачем для задоволення потреб жителів с. Стуфченці, власних потреб і використання при гасінні пожеж, тобто не має факту надання послуг водопостачання іншим суб"єктам підприємницької діяльності, що свідчить про неправомірність дій відповідача, який не встановив протилежного, але це зафіксував це у акті перевірки від 19.10.2011 року.
Відповідно до пункту 8 підпункту 6 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМ України від 30.05.2011 № 615, без проведення аукціону дозвіл надається у разі геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки та видобування підземних вод для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого господарсько-питного водопостачання (крім виробництва фасованої питної води), за умови, що обсяг видобування підземних вод з водозаборів перевищує 300 куб. метрів на добу.
Частиною 1 ст.19 Кодексу України про надра визначено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
Згідно ч.1 ст.23 Кодексу України про надра, землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.
Таким чином, на думку суду, позивач не порушив ст.ст. 19, 21 Кодексу України про надра, так як відповідач не встановив факту видобування підземних вод з водозаборів більше 300 куб. м на добу, адже середньодобове видобування води із свердловин становить 264 м куб. на добу і це видобування було для задоволення власних потреб і водопостачання жителів села Стуфчинці, що повністю кореспондує з вимогами ст.23 Кодексу України про надра, тому у цій частині дії відповідача є незаконними.
Щодо листа відповідача №6374/03 від 06.12.2011 року та розрахунку розміру відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів ПП "Агропасвіта" від 15.11.2011 року, суд вважає, що вони не є рішеннями суб"єкта владних повноважень в розумінні КАС України, але помилковий висновок відповідача, що встановлено судом вище, не може свідчити про неправомірність дій щодо їх написання, тому у цій частині позов не підлягає задоволенню.
Друга позовна вимога, про зобов"язання відповідача утриматись від вчинення дій направлених на стягнення нарахованих збитків навколишньому природньому середовищу по суті не може бути позовною вимогою, адже це є забезпечення позову, яке регулюється статтями 117 - 118 КАС України, тому вона не може бути задоволена. Крім цього, суд вважає що підстав для забезпечення позову з урахуванням встановленого судом жодних не має.
Згідно частин 1 та 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач частково довів свої позовні вимоги, так як судом встановлено, що суб"єкт владних повноважень не дотримався у повному обсязі вимог Кодексу України про надра, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, що підтверджено доказами, які перевірено судом.
На підставі викладеного, керуючись Кодексом України про надра і ст.ст. 4-15, 70-71, 86, 94, 98, 99, 122, 158-163, 167, 186 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати незаконними дії Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області, щодо встановлення факту порушення Приватним підприємством "Агропасвіта" статей 19 і 21 Кодексу України про надра і відповідно збитків, заподіяних Державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання природних ресурсів за результатом перевірки від 19.10.2011 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Копії постанови надати сторонам, повний текст якої виготовлено 30.03.2012 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Постанова не набрала законної сили.
Суддя/підпис/А.І. Петричкович
"Згідно з оригіналом" Суддя А.І. Петричкович