29 березня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/1465/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Удовіченка С.О.,
при секретарі - Авдєєнко Є.В.,
за участю:
представників позивача - Теймуразян Л.Ф., Рудь Л.В.,
представника відповідача - Куришко О.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним і скасування рішення, -
16 березня 2012 року Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (по тексту -позивач, ПАТ "Укрнафта") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (по тексту - відповідач, Гадяцька МДПІ) про визнання протиправним і скасування рішення №4484/10/15-072 від 19.12.2011 про невизнання як податкової декларації податкового розрахунку з рентної плати за нафту, природний газ та газовий конденсат за листопад 2011 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19 грудня 2011 року Договором № 5/56 подано до Гадяцької МДПІ податковий розрахунок з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат за листопад 2011 року. Проте, листом №4484/10/15-072 від 19.12.2011 Гадяцька МДПІ повідомила позивача, що платниками рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат є винятково юридичні особи і лише на таких осіб розповсюджується право подання податкової звітності, а за договором № 5/56 не є юридичною особою та не має коду за ЄДРПОУ, спеціальний дозвіл на користування надрами на Глинсько - Розбишівському родовищі № 2139 з терміном дії з 21.02.2000 по 21.02.2020 видано ПАТ "Укрнафта". Рішення про відмову у прийнятті податкового розрахунку, оформлене письмовим повідомленням №4484/10/15-072 від 19.12.2011, яке позивач вважає прийнятим з порушенням положень статей 48, 49 Податкового кодексу України.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.
У письмових запереченнях на позов відповідач зазначив, що платниками рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат є виключно юридичні та фізичні особи, які у встановленому законодавством порядку отримали спеціальні дозволи на користування надрами, і лише на таких осіб розповсюджується обов'язок щодо подачі податкової звітності до органів державної податкової служби. Податковий розрахунок з даного виду податків має у якості обов'язкового реквізиту включати у себе код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ, у даному випадку ж, позивачем не дотримано існуючих вимог до податкової звітності, оскільки у розрахунках замість коду за ЄДРПОУ позивачем вказано податковий номер, що є невірним.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 21 грудня 2000 року між ВАТ "Укрнафта" в особі відокремленого підрозділу - Нафтовидобувного управління "Полтаванафтогаз" (Підприємство), ТОВ "Укрнафтогазтрейдинг" та ТОВ "Надраінвест" (Інвестори) укладено договір №5/56 про спільну діяльність з освоєння та розробки нафтоконденсатних родовищ в Полтавському нафтогазопромисловому районі без створення юридичної особи.
Відповідно до пунктів 4.1, 9.1 Договору №5/56 сторони уповноважили ВАТ "Укрнафта" на ведення результатів спільної діяльності.
Згідно з пунктами 1.1, 1.2 Угоди про внесення змін та доповнень до Договору №5/56 СД від 21 грудня 2000 року про спільну діяльність з освоєння та розробки нафтогазоконденсатних родовищ в Полтавському нафтогазопромисловому районі без створення юридичної особи від 07 липня 2005 року термін "Учасники" викладено у наступній редакції "НГВУ "Полтаванафтогаз" ВАТ "Укрнафта" та ТОВ "Надра-Інвест", а в подальшому будь-яка інша юридична особа, яка приєдналася до Договору", а термін "Підприємство" викладено як "НГВУ "Полтаванафтогаз" ВАТ "Укрнафта".
28 квітня 2011 року між сторонами Договору №5/56 укладено угоду про внесення змін у зв'язку зі зміною назви Підприємства з ВАТ "Укрнафта" на ПАТ "Укрнафта".
19 січня 2001 року Договір №5/56 взято на податковий облік в Державній податковій інспекції у м. Полтаві за №380 та присвоєно реєстраційний (обліковий) номер платника податків - 403742696, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 22 січня 2001 року №8118.
12 травня 2005 року у зв'язку зі зміною облікових даних платника податків Державною податковою інспекцією у м. Полтаві видано нову довідку про взяття на облік платника податків Договору №5/56, реєстраційний (обліковий) номер платника податків 403742696, копія якої наявна у матеріалах справи.
Судом встановлено, що 19.12.2011 Договором № 5/56 подано до Лохвицької МДПІ податковий розрахунок з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат за листопад 2011 року, про що свідчить штамп Гадяцької МДПІ з відміткою про реєстрацію вхідної кореспонденції за №19912.
Листом №4484/10/15-072 від 19.12.2011 Гадяцька МДПІ повідомила позивача, що платниками рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат винятково є юридичні особи, які у встановленому порядку отримали спеціальні дозволи на користування надрами, і лише на таких осіб розповсюджується право подання податкової звітності, а за договором № 5/56 не є юридичною особою та не має коду за ЄДРПОУ.
Рішення у формі листа №4484/10/15-072 від 19.12.2011 оскаржувалося позивачем у адміністративному порядку до Державної податкової служби України. Однак, рішенням Державної податкової служби України від 17.02.2012 №2962/6/15-2116 скаргу залишено без задоволення, оскільки, на думку Державної податкової служби України, відповідачем правомірно, відповідно до норм чинного законодавства України, відмовлено Договору №5/56 у прийнятті податкового розрахунку.
Не погоджуючись діями відповідача позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування рішення №4484/10/15-072 від 19.12.2011 про відмову у прийнятті податкового розрахунку з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат за листопад 2011 року.
Згідно із частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Судом встановлено, що Гадяцька МДПІ, як на підставу відмови Договору №5/56 у прийнятті податкових розрахунків з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні, посилалася на те, що Договір про спільну діяльність не може бути платником рентної плати, оскільки він не є юридичною особою, у нього відсутній код за ЄДРПОУ. У поданому розрахунку замість коду за ЄДРПОУ вказано податковий номер, чим порушено форму Податкового розрахунку з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні, затверджену наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 №1012.
Згідно з підпунктом 153.14.1 пункту 153.14 статті 153 Податкового кодексу України, спільна діяльність без створення юридичної особи провадиться на підставі договору про спільну діяльність.
Відповідно до частини першої статті 1130 Цивільного кодексу України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить закону.
Відповідно до пункту 64.6 статті 64 Податкового кодексу України, на обліку в органах державної податкової служби повинні перебувати угоди про розподіл продукції та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на яких поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені цим Кодексом.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що "Договір №5/56 про спільну діяльність з освоєння та розробки нафтогазоконденсатних родовищ в Полтавському нафтопромисловому районі" взято на облік платника податків Державною податковою інспекцією у м. Полтаві 19 січня 2001 року, реєстраційний номер 403742696.
Таким чином, Договір №5/56 у встановленому законодавством порядку зареєстровано як окремого платника податків з присвоєнням реєстраційного (облікового) номера платника податків.
Правовідносини по нарахуванню та сплати рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні врегульовані розділом Х Податкового кодексу України.
Так, відповідно до пункту 256.1 статті 256 Податкового кодексу України, платниками рентної плати є суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини на підставі спеціальних дозволів на користування надрами, отриманих в установленому законодавством порядку.
В силу статті 260 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному місяцю. Платник самостійно складає розрахунок податкових зобов'язань з рентної плати, у якому визначає та/або уточнює суму податкового зобов'язання з рентної плати, за формою, затвердженою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
Платник протягом 20 календарних днів після закінчення податкового (звітного) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби за місцезнаходженням ділянки надр, межі якої визначені в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, у разі розміщення такої ділянки в межах території України.
Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на наказ Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 №1012 "Про затвердження форм податкових розрахунків з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні" як на підставу для невизнання поданого розрахунку як податкової декларації з огляду на наступне.
Згідно вказаного наказу розділи 2 та 4 податкового розрахунку повинні містити наступні відомості: найменування платника та код за ЄДРПОУ, або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія, номер паспорта.
Таким чином, вищезазначений наказ передбачає можливість зазначення платником податків у розділах 2 та 4 податкового розрахунку реєстраційного номеру облікової картки платника податків.
Крім того, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 серпня 2011 року, залишеною без зміни ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2012 року, ухвалено рішення у справі №2a-9070/11/2670, відповідно до якого:
- визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року №1012 "Про затвердження форм податкових розрахунків з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні" в частині визначення реквізиту "код за ЄДРПОУ, або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія, номер паспорта" розділів другого та четвертого Податкового розрахунку;
- визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року №1012 "Про затвердження форм податкових розрахунків з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні" в частині включення до Податкового розрахунку розділу четвертого;
- зобов'язано Державну податкову адміністрацію України включити до форми Податкового розрахунку з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні, замість реквізиту "код за ЄДРПОУ, або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія, номер паспорта" реквізит "код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті)" відповідно до того, як останній реквізит визначений пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що оскільки Договір №5/56 про спільну діяльність з освоєння та розробки нафтогазоконденсатних родовищ в Полтавському нафтопромисловому районі у встановленому законодавством порядку зареєстровано як окремого платника податків, то даний суб'єкт господарювання несе обов'язки, передбачені законом, щодо подання податкової звітності, у тому числі з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні, до відповідного контролюючого органу.
Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Порядок складення податкової декларації (розрахунку) визначено статтею 48 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до пункту 48.1 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.
Згідно з пунктом 48.3 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Згідно з пунктом 2 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 №118, суб'єктами Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України є юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, що знаходяться на території України та провадять свою діяльність на підставі її законодавства.
Договір №5/56 не є юридичною особою чи її відокремленим структурним підрозділом, а тому не може бути внесений як окремий суб'єкт до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Разом з тим, суд наголошує, що пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України в якості обов'язкового реквізиту податкової декларації (розрахунку) передбачено код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер.
В ході судового розгляду справи встановлено, що Договір №5/56 про спільну діяльність з освоєння та розробки нафтогазоконденсатних родовищ в Полтавському нафтопромисловому районі у встановленому законодавством порядку зареєстровано як платника податків з присвоєнням індивідуального реєстраційного номера, який є податковим номером платника податків.
Судом досліджено копію податкового розрахунку з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат за листопад 2011 року, що поданий Договором № 5/56 до Лохвицької МДПІ та встановлено його повну відповідність вимогам Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Таким чином суд відхиляє доводи відповідача про те, що Договір №5/56 про спільну діяльність з освоєння та розробки нафтогазоконденсатних родовищ в Полтавському нафтопромисловому районі невірно заповнив обов'язкові реквізити податкової звітності.
Посилання відповідача на те, що виходячи із сутності плати за користування надрами та рентної плати їх платниками можуть бути виключно юридичні особи та фізичні особи-підприємці, тому договір про спільну діяльність № 5/56 не може бути їх платником, суд вважає необґрунтованими.
У разі використання надр у межах договору про спільну діяльність, платником податку є зареєстрований у встановленому законом порядку суб'єкт господарювання, якому таким договором було надано повноваження сплачувати податкові зобов'язання, які виникають у зв'язку із здійсненням спільної діяльності. Проте, об'єктом оподаткування у такому випадку будуть результати спільної діяльності.
Тобто, у разі використання надр у межах спільної діяльності платником відповідної плати в будь-якому випадку буде суб'єкт господарської діяльності, проте в цілях відмежування результатів господарської діяльності, яка здійснюється в межах договору спільної діяльності, від результатів діяльності такого суб'єкта господарювання у цілому, податковий облік буде здійснюватися за окремим податковим номером.
Відповідно до пункту 3.1.статті 3 Договору № 5/56 ліцензія на експлуатацію родовища належить позивачу та використовується в інтересах спільної діяльності.
Вказаний договір у встановленому законом порядку недійним не визнавався. Фактична діяльність, передбачена Договором № 5/56, здійснюється. Реєстрація зазначеного договору в податковому органі -не скасовувалася. У зв'язку з цим податкові зобов'язання, які виникають у зв'язку із виконанням договору про спільну діяльність, підлягають декларуванню та сплаті.
Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач доказів в спростування вищевикладеного та правомірності свого рішення не довів, доказів та пояснень позивача по суті справи, не спростував.
За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" і, відповідно, про протиправність і необхідність скасування рішення Гадяцької МДПІ №4484/10/15-072 від 19.12.2011 про відмову у прийнятті податкового розрахунку з рентної плати за нафту, природний газ та газовий конденсат за листопад 2011 року.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Отже, понесені позивачем витрати у вигляді сплати судового збору (в розмірі 32,19 грн.), які згідно з статтею 87 вказаного Кодексу відносяться до судових витрат, підлягають стягненню на його користь.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області від 19 грудня 2011 року №4484/10/15-072 про невизнання як податкової декларації податкового розрахунку з рентної плати за нафту, природний газ та газовий конденсат за листопад 2011 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" витрати зі сплати судового збору у розмірі 32,19 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 03 квітня 2012 року.
Суддя С.О. Удовіченко