Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
05 квітня 2012 р. № 2-а- 880/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого -судді Зінченка А.В.,
при секретарі -Воронові М.А.
за участі представників сторін:
Позивача -Грінченко С.В.
Відповідача -Калініної О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Валківський завод продтоварів «ГАЛС»до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю «Валківський завод продтоварів «ГАЛС», звернувся до суду з позовом до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення №0000202310/0 від 31.08.2012 року; №0000202310/1 від 26.11.2010 року; №0000012310 від 27.01.2011 року; №0000212310/0 від 31.08.2010 року; №0000212310/1 від 26.11.2010 року; №0000212310/2 від 28.01.2011 року.
Свій позов позивач обґрунтував тим, що Нововодолазькою МДПІ на підставі висновків по акту планової перевірки №1917/23-0-33/23324461 від 17.08.2010 року надіслала підприємству податкові повідомлення-рішення 31.08.2010 року №0000202310/0 по донарахованому зобов'язанню по податку на прибуток сумі 187935,50 гривень, в тому числі за основним платежем у сумі 35854 грн. та штрафними санкціями у сумі 152081,50 грн. та №0000212310/0 по податку на додану вартість у розмірі 10215,00 грн., у т.ч. за основним платежем у сумі 6810,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 3405,00 грн.
Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями -рішеннями , позивач зі скаргою звернувся до Нововодолазької МДПІ. За результатами розгляду первинна скарга підприємства залишена без задоволення, а податкові повідомлення -рішення -без змін.
Підприємство звернулось зі скаргою до ДПА у Харківській області, за результатами розгляду якої ДПА у Харківській області скасовує податкове повідомлення -рішення Нововодолазької МДПІ № 0000202310/0 від 31.08.2010 року від 26.11.2010 року №0000202310/1) в частині застосування штрафних санкцій у сумі 3018,00 грн. та в цій частині рішення від 08.11.2010 року №4545/10/25-010 про результати розгляду первинної скарги та залишає без змін податкове повідомлення-рішення від 31.08.2010 року №0000212310/0 (від 26.11.2010 року №0000212310/1) залишено без змін, а скаргу підприємства без задоволення. Видано нові податкові повідомлення-рішення від 27.01.2011 року №0000012310 по податку на прибуток на суму 184917,50 грн. та від 28.01.2011 року№0000212310/2 з податку на додану вартість на суму 10215,00 грн.
Підприємство не згодне із висновками та рішеннями Новововодолазькоі МДПІ та Харківської ДПА і вважає їх такими, що суперечать чинному податковому законодавству.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив у його задоволенні відмовити, надавши суду свої письмові заперечення та зазначив, що зазначені податкові повідомлення -рішення повністю відповідають вимогам діючого податкового законодавства, є обґрунтованими та законними.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Валківський завод продтоварів «ГАЛС»пройшло державну реєстрацію та взято на податковий облік як платник податків у Нововодолазькій МДПІ у Харківській області.
Судом встановлено, що фахівцями Нововодолазької МДПІ проведено планову виїзну перевірку підприємства -позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 31.03.2012 року .
За результатами перевірки складено акт № 1917/23-0-33/23324461 від 17.08.2010 року, згідно якого підприємством порушено п.п.7.2.1, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.5.1, п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 6810,0 грн. та п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у розмірі 35854,0 грн., у тому числі за 4 квартал 2007 року в сумі 34534,0 грн., за 4 квартал 2008 року завищено в сумі 11730,0 грн., за 4 квартал 2009 року в сумі 7896,0 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 5154,0 грн.
На підставі вказаного акту перевірки, Нововодолазькою МДПІ винесені податкові повідомлення - рішення 31.08.2010 року №0000202310/0 по податку на прибуток сумі 187935,50 гривень, в тому числі за основним платежем у сумі 35854,0 грн. та штрафними санкціями у сумі 152081,50 грн. та №0000212310/0 по податку на додану вартість у розмірі 10215,00грн., у т.ч. за основним платежем у сумі 6810,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 3405,00 грн.
Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями -рішеннями, позивач зі скаргою звернувся до Нововодолазької МДПІ. За результатами розгляду первинна скарга підприємства залишена без задоволення, а податкові повідомлення -рішення -без змін.
Підприємство звернулось зі скаргою до ДПА у Харківській області, за результатами розгляду якої ДПА у Харківській області скасовує податкове повідомлення -рішення Нововодолазької МДПІ №0000202310/0 від 31.08.2010 року (від 26.11.2010 року №0000202310/1) в частині застосування штрафних санкцій у сумі 3018,00 грн. та в цій частині рішення від 08.11.2010 року №4545/10/25-010 про результати розгляду первинної скарги та залишає без змін податкове повідомлення-рішення від 31.08.2010 року №0000212310/0 (від 26.11.2010 року №0000212310/1) залишено без змін, а скаргу підприємства без задоволення. Видано нові податкові повідомлення-рішення від 27.01.2011 року №0000012310 по податку на прибуток на суму 184917,50 грн. та від 28.01.2011 року№0000212310/2 з податку на додану вартість на суму 10215,00 грн.
Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями -рішеннями, позивач зі скаргою звернувся до ДПА України. Скарга підприємства до ДПА України залишена без задоволення, а винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення -без змін.
Щодо правомірності винесення податкового повідомлення-рішення № 0000212310/0 від 31.08.2010 року (від 26.11.2010 року № 0000212310/1, від 28.01.2011 року №0000212310/2) по податку на додану вартість суд зазначає наступне.
В ході проведення перевірки встановлено, що підприємством порушено п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.5.1, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 6810,0 грн., так як підприємством до складу податкового кредиту за лютий 2008 року віднесено податкову накладну від 01.02.2008 року б/н, виписану ВАТ «Красноградські продтовари», не зазначено номеру податкової накладної.
Судом встановлено, що податковий кредит по операції з придбанням у ВАТ «Красноградські продтовари»відображено у декларації по ПДВ за березень 2008 р., про що свідчить запис у реєстрі податкових накладних за березень 2008 р. До матеріалів справи надана копія податкової накладної, згідно якої у ній вказано такі реквізити - №2 від 01.02.2008р., тобто,підприємством під час складання реєстру податкових накладних було допущено описку, замість №2 вказано №0. Підстава - податкова накладна №2 від 01.02.2008р., що була отримана від постачальника у березні 2008 року, замість податкової накладної №0 від 01.02.2008 року.
Суд зазначає, що відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;
и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Суд також вважає за необхідним зазначити, що відповідно до підпункту 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Згідно з приписами п.п. 7.2.8 Закону про ПДВ за наявності оригіналу податкової накладної не включення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку. Тобто, норма передбачає, що навіть за відсутності запису у реєстрі, ще при наявності оригіналу податкової накладної, платник має право на податковий кредит.
Підпунктом 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо говірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з мстою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.7.5. Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: 7.5.1. дата здійснення першої з подій:або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);
Згідно п.п. 7.4.5. вищезазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідно до п.п. 7.2.6 п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що тільки податкова накладна, видана платником податку, який надає товари (послуги) є підставою для нарахування податкового кредиту, оскільки містить відомості про продавця товару, про проданий товар, його вартість, суму ПДВ.
Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Згідно з цими правилами формування податкового кредиту залежить від наступних факторів: документальне підтвердження нарахування (сплати) податку; напрямок використання придбаних товарів (послуг).
Відтак, суд приходить до висновку, що підприємство отримало і має оригінал вказаної податкової накладної.
Крім того Відповідачем не ставиться під сумнів фактичність здійснення цієї поставки.
Таким чином, позбавлення підприємства -позивача права на податковий кредит по вказаній податковій накладній є неправомірним, а тому винесенні податкові повідомлення - рішення по податку на додану вартість підлягають скасуванню.
Щодо правомірності винесення податкового повідомлення-рішення Нововодолазької МДПІ від 31.08.2010 року №0000202310/0, від 26.11.2010 року № 0000202310/1, від 27.01.2011 року № 0000012310 по податку на прибуток.
В ході проведення перевірки встановлено, що підприємством -позивачем порушено п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у розмірі 35854,0 грн., у тому числі за 4 квартал 2007 року в сумі 34534,0 грн., за 4 квартал 2008 року завищено в сумі 11730,0 грн., за 4 квартал 2009 року в сумі 7896,0 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 5154,0 грн.
Судом встановлено, що підприємство, як платник податку на прибуток в 2007-2010 роках відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»при формуванні фінансових показників «Декларації про прибуток»проводив розрахунок приросту (убутку) вартості товарів, сировини, матеріалів комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, незавершеного виробництва та залишках готової продукції (у частині матеріалів;, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідно до вказаної норми платник податку веде податковий облік приросту (убутку) вартості товарів, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до склад) валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
Податок на прибуток, на думку суду, донараховано Нововодолазькою МДПІ усупереч вказаній вище нормі закону, оскільки витрати по операціях з придбання олії-сирцю, здійснені підприємством у грудні 2007 року, та відображені .у бухгалтерському обліку (Д-т 201 к-т 631), на суму 177151,00 грн.. а у 1 кв.2008р. на суму 20617,00 грн., не були відображені підприємством у складі валових витрат, відповідно, 4-го кварталу 2007 року та 1-го кварталу 2008 року. Тобто, у повній відповідності до п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»підприємство не включило вартість придбаної сировини до розрахунку приросту балансової вартості, оскільки не включало її до складу валових витрат.
На підтвердження того, що підприємство не включало вартість вищевказаної придбаної сировини до складу валових витрат та не відобразило їх у суму у деклараціях по податку на прибуток по рядках 04.1 та 04.13, позивачем до матеріалів справи надано копії первинних документів на придбані запаси у 2007-2008 роках та довідки №9 то №10, які свідчать про те, що за умови віднесення до валових витрат усієї суми понесених (нарахованих) витрат, згідно п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», сума валових витрат по рядку 04 декларації складала б 1 778 250,00 грн., а не 1 388 603,00 грн., як враховано податковим органом. Тобто, підприємством не враховано витрат, що підлягали включенню до валових витрат згідно закону за 2007 рік на суму 389 647,00 грн., в тому числі і витрат по придбанню олії - сирця на підставі видаткових накладних №РН-0000035 від 25.12.2007р. та №0000031 від 06.12.2007р.
По коду рядка 04.1 та 04.13 відображалась вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, для подальшого використання в виробничому процесі.
У бухгалтерському обліку придбання товарно-матеріальних цінностей на підприємстві ведеться у відповідності із Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 (П(С)БО). А використані товарно-матеріальні цінності на виробництво, відповідно до П(С)БО16 «Витрати». Різниця між придбаними та використаними товарно-матеріальними цінностями у бухгалтерському обліку і є приріст (убуток) по податковому обліку.
Розбіжності за даними акту перевірки і даними підприємства виникли в основному із-за витрат по операціях з придбанням олії сирцю в грудні 2007 року на 201317,91 грн., по видаткових накладних №РН-0000031 від 6 грудня 2007 року та видаткової накладної №РН-0000035 від 25 грудня 2007 року, отриманої від ТОВ «НВП «Обчислювальна техніка та інформатика». За даними бухгалтерського обліку олія-сирець оприбуткована і проведена записом в грудні 2007 року (Дт201 Кт 631) на суму 201317,91 грн. Олія-сирець отримана 06 грудня 2007року була частково використана в виробництві і тому залишок на 01 січня 2008 року становив 177151 грн., про що свідчить запис в головній книзі рахунок 201 (сальдо на 01.01.2008 року) в «Деклараціях про прибуток»2007 рік код рядка 04.1 та код рядка 04.13 підприємством не були включено дані витрати по придбанню сирцю-олії в валові витрати, а також не включена в приріст товарно-матеріальних цінностей в сумі залишку оліі-сирцю 177151 грн.
Нововодолазькою МДПІ планова перевірка проводилась за даними бухгалтерського обліку і відповідності формування податкової звітності. Але виявивши придбання олії-сирцю за даними бухгалтерського обліку і наявності первинних документів було донараховано по податковому обліку залишок олії сирцю на суму 177151 грн. до приросту товарно-матеріальних цінностей, а отже і збільшення податкового зобов'язання по сплаті податку на прибуток, без врахування даного виду сировини на суму придбання 201317,91 в валові витрати.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем до матеріалів справи надано копії первинних документів на придбані запаси у 2007-2008 роках та додатки №7 та №8, які свідчать про те, що за умови віднесення до валових витрат усієї суми придбаних (нарахованих) витрат згідно п. 5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»сума валових витрат порядку 04 декларації складала б 1 625 665,00 грн., а не 1 236 018,00 грн.
Таким чином, сума донарахованого податку на прибуток 35854,0 грн., тобто 25% від суми збільшеного під час перевірки зобов'язання не відповідає дійсності і є порушенням п.п. 5.2.2 п 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181. Тому і штрафна (фінансова) санкція в сумі 149063,50грн. (з урахуванням зменшення штрафної санкції на суму 3018 грн.) застосована з порушенням Закону України №2181, зокрема п. 17.1.3 статті 17, якою встановлено штраф не більше п'ятдесяти відсотків донарахованої суми, та не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів ,що минули.
Таким чином, судом в судовому засіданні встановлено, що до висновок Нововодолазької МДПІ у Харківській області по податку на прибуток, згідно якого підприємство донараховано податку в сумі 35854,0 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 149063,5 грн. суперечить вимогам діючого законодавства.
Проте позивач у своєму позові просить суд скасувати податкові повідомлення -рішення від 31.08.2010 року №0000202310/0 та від 26.11.2010 року № 0000202310/1.
Але суд вважає за необхідним вказати, що за результатами розгляду повторної скарги позивача ДПА у Харківській області своїм рішенням від 17.01.2011 року №140 /10/25-103 скасував вищевказані податкові повідомлення -рішення та Нововодолазькою МДПІ було винесено рішення № 0000012310 від 27.01.2011 року. Тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині. А вважає за необхідне скасувати лише податкове повідомлення-рішення № 0000012310 від 27.01.2011 року
Суд також зазначає, що відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості ухвалених відповідачем податкових повідомлень-рішень до суду не надано.
Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.
При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача частково правомірними та такими, що частково ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином частково обґрунтовані, частково підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають частковому задоволенню, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 160-163, 167, 254 КАС України , суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Валківський завод продтоварів «ГАЛС»до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити частково.
Скасувати податкові повідомлення-рішення винесені Нововодолазькою міжрайонною державною податковою інспекцією в Харківській області від 31.08.2010 року №0000212310/0, від 26.11.2010 року №0000212310/1 та від 28.01.2011 року №0000212310/2 і від 27.01.2011 року №0000012310.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Постанова в повному обсязі виготовлена 10 квітня 2012 року.
Суддя А.В. Зінченко