Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
15.03.2012 р. Справа № 2а-416/12/1470
м.Миколаїв
10:10
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мавродієвої М.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу
за позовомЮжноукраїнський міський центр зайнятості Миколаївської області, вул. Комсомольська, 3,Южноукраїнськ,Миколаївська область,55000
доОСОБА_1, АДРЕСА_1,Южноукраїнськ,Миколаївська область,55000
простягнення заборгованості в сумі 2385,32 грн.,
15.03.2012 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження, в якому він підтримав позицію викладену в адміністративному позові (а.с.24).
На підставі п.10 ч.1 ст.3 та ч.4 ст.122 КАС України, враховуючи клопотання осіб, які беруть участь у справі, суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача надміру виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 2385,32 грн.
Ухвала суду від 16.02.2012 направлена за юридичною адресою відповідача, повернулась в зв'язку із закінченням терміну зберігання (а.с.20-23).
Відповідач відповідно до ст.ст.19,22 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»змін до відомостей про фізичну особу-підприємця не вніс, про що свідчить довідка з ЄДРПОУ (а.с.13). Приписи Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають з'ясування судом або стороною по справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.
Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.
У відповідності з ст.8 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991 №803-XII громадяни мають право на працевлаштування і вибір місця роботи шляхом звернення до підприємства, установи, організації, особистого селянського господарства, фермерського господарства, іншого роботодавця або при безплатному сприянні державної служби зайнятості.
Згідно припису ст.18 Закону України «Про зайнятість населення»для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування і соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці і соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Одним з обов'язків Державної служби зайнятості є надання допомоги громадянам у підборі підходящої роботи і власникам підприємств, установ, організацій або уповноваженим ними органам у підборі необхідних працівників; організація при потребі професійної підготовки і перепідготовки громадян у системі служби зайнятості або направлення їх до інших навчальних закладів, що ведуть підготовку та перепідготовку працівників, сприяє підприємствам у розвиткові та визначенні змісту курсів навчання та перенавчання; надання послуг по працевлаштуванню та професійній орієнтації працівникам, які бажають змінити професію або місце роботи, вивільнюваним працівникам і незайнятому населенню (ст.19 вказаного Закону).
Відповідно до ст.2 Закону України «Про зайнятість населення»безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
11.01.2011 до Южноукраїнського міського центру зайнятості в пошуках роботи звернувся громадянка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець м.Южноукраїнська з заявою про надання статусу безробітного (а.с.11).
Згідно з наказом Южноукраїнського МЦЗ ОСОБА_1 18.01.2011 був наданий статус безробітного, з 18.01.2011 призначена допомога по безробіттю на підставі п. 1, 3, 4 ст.22 та п.1 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
В той же час, громадянин ОСОБА_2, перебуваючи на обліку в Южноукраїнському міського центру зайнятості, маючи статус безробітного, та отримуючи матеріальну допомогу по безробіттю, не повідомила позивача про те, що з 17.01.2006 відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ (а.с.13), чим порушила вимоги ч.2 ст.36 Закону №1533-ІІІ, в частині обов'язку своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до ст.1 Закону України №803-ХІІ, в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.
Тобто, у період з 18.04.2011 по 26.07.2011 відповідач був працевлаштований і в той же час був зареєстрований як безробітний, і отримував матеріальне забезпечення та соціальні послуги від служби зайнятості, що передбачені ст.7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а саме: допомогу по безробіттю, тому, згідно з ст.36. зазначеного Закону, та Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, який затверджений наказом Міністерства праці та соціального захисту населення №307 від 20.11.2000 (п.5.5, 6.14), не мав права на зазначене матеріальне забезпечення та соціальні послуги.
Між тим, відповідач за період з 18.04.2011 по 26.07.2011 отримав матеріальне забезпечення та соціальні послуги від позивача (допомогу по безробіттю) на суму 2385,32 грн., про що свідчить довідка позивача (а.с.15).
У відповідності з ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати її забезпечення та надання соціальних послуг.
01.08.2011 Южноукраїнським МЦЗН був прийнятий наказ №121 про повернення матеріальних виплат по безробітній ОСОБА_1 (а.с.14). Однак зазначену вимогу відповідач не виконав.
Таким чином, станом на час звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача перед Южноукраїнським міським центром зайнятості склала 2385,32 грн.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості, станом на час розгляду справи, не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.71, ч.4 ст.94, ст.ст. 98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 55000 (відомості про банківські реквізити відсутні, ІНН НОМЕР_1) на користь Южноукраїнського міського центру зайнятості Миколаївської області, вул.Комсомольська, 3, м.Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000 (р/р 37172003000460 в ГУДКУ в Миколаївській області, МФО 826013, одержувач: Южноукраїнський МЦЗ, код ЄДРПОУ 20911399) 2385,32 грн. незаконно отриманої допомоги по безробіттю за період 18.04.2011 по 26.07.2011.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя М.В. Мавродієва