Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
28.02.2012 р. Справа № 2а-7556/11/1470
м. Миколаїв
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об'єднання "Біологічні технології", м. Миколаїв
до відповідача: Миколаївської обласної санітарно-епідеміологічної станції, м. Миколаїв
Головуючий суддя Середа О. Ф.
Секретар судового засідання Чайкіна М.С.
представники:
від позивача: Пономаренко В.В., Куценко Ю.А.
від відповідача: відсутній
Суть спору: про скасування рішень органу власних повноважень.
14.09.11 р. головним державним санітарним лікарем Центрального району м. Миколаєва була прийнята постанова про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення норм санітарного законодавства № 252/2.2.
Відповідно до цієї постанови позивачу по справі було тимчасово заборонено роботу ПЛР-відділу лабораторії зі збудниками III-IV груп патогенності.
Зокрема, в постанові зазначено, що існуючий набір приміщень багатопрофільної діагностичної лабораторії ТОВ НВО "Біологічні технології", які розташовані за адресою: м. Миколаїв, вул. Московська 46/20 - не відповідають набору приміщень лабораторії відділу ПЛР-діагностики. Крім того, зазначено про зміну позивачем планування приміщень, їх набору та відсутність боксу біологічної безпеки.
Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об'єднання "Біологічні технології" (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до Миколаївської обласної санітарно-епідеміологічної станції (надалі - відповідач) про скасування постанови про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства від 14.09.11 р. № 252/2.2 та рішення від 30.08.11 р. № 1 як таких, що прийняті безпідставно і неправомірно, а тому є протиправними.
Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні і вважає, що Миколаївською обласною режимною комісією з біологічної безпеки рішення приймались згідно вимог державних санітарних правил та норм, гігієнічні нормативи "Правила влаштування і безпеки роботи в лабораторіях (відділах, відділеннях) мікробіологічного профілю", затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 28.01.02 р. № 1, наказу МОЗ України від 14.12.92 р. № 183 та державних санітарних правил 9.9.5-064-2000, з урахуванням наступного.
Діяльність діагностичної лабораторії, та видача дозволів на роботу із мікроорганізмами I-IV груп патогенності регулюється:
- державними санітарними правилами "Порядок видачі дозволів на роботу із мікроорганізмами I-IV патогенності та рекомбінантними молекулами ДНК", затвердженими постановою головного санітарного лікаря України від 20.12.00 р. № 64 (надалі - ДСП 9.9.5-064-2000);
- наказом МОЗ України від 14.12.92 р. № 183 "О режиме работы с патогенными организмами" (надалі - наказ № 183);
- державними санітарними нормами та правилами "Організація роботи лабораторій при дослідженні, що містить біологічні патогенні агенти I-IV груп патогенності молекулярно-генетичними методами", затвердженими наказом МОЗ України від 24.01.08 р. № 26;
- державними санітарними правилами та нормами, гігієнічні нормативи "Правила влаштування і роботи в лабораторіях (відділах, відділеннях) мікробіологічного профілю", затвердженими головним державним санітарним лікарем України від 28.01.02 р. № 1.
У відповідності з пунктами 1.5, 3.1.1, 3.1.2 державних санітарних норм та правил "Організація лабораторій при дослідженні матеріалу, що містить біологічні патогенні агенти I-IV груп патогенності молекулярно-генетичними методами", затверджених наказом МОЗ України від 24.01.08 р. № 26 контроль за виконанням цих Правил здійснює державна санітарно-епідеміологічна служба України.
Роботу з біологічними патогенними агентами І-ІV груп проводять за наявності дозволу державної санітарно-епідеміологічної служби України на право роботи із збудниками І-IV групи патогенності (небезпечності), токсинами, рекомбінантними молекулами ДНК, відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 22.06.99 р. № 1109 про затвердження "Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні".
В період з 06.07.11 р. по 08.07.11 р. фахівцями відповідача була здійснена планова перевірка дотримання позивачем вимог санітарно-епідеміологічного законодавства та складено Акт обстеження об'єкта від 06-08 липня 2011 р.
Під час здійснення перевірки було встановлено, що розміщення приміщень профільної діагностичної лабораторії не відповідає схемі розташування лабораторії, яка була надана директором підприємства позивача обласній режимній комісії з біологічної безпеки для дозволу на роботу зі збудниками III-IV груп патогенності ще у 2008 р., на підставі якої обласною режимною комісією 19.09.08 р. позивачу був наданий дозвіл № 20/2 на роботу зі збудниками III-IV групи патогенності строком дії до 19.09.13 р.
Відповідно до схеми від 09.09.08 р. загальна кількість приміщень лабораторії складала 14 кімнат.
В підтвердження наявних в діагностичній лабораторії приміщень на момент здійснення перевірки 06-08 липня 2011 р. була надана схема, затверджена 17.05.11 р., яка містить в собі 20 приміщень.
За наслідками обстеження існуючих приміщень лабораторії та співставлення двох наявних в розпорядженні відповідача схем, останній дійшов висновку про здійснення позивачем заміни функціонального призначення приміщень.
Відповідно до пунктів 6, 7, 12 державних санітарних правил 9.9.5-064-2000 дозвіл на роботу зі збудниками III-IV групи патогенності може бути анульований при зміні планування приміщень, їх набору або місця находження лабораторії.
Дозволи анулюються рішенням відповідної режимної комісії. За повноту та достовірність підготовки та оформлення первинної документації щодо видачі дозволів на роботу з усіх напрямків діяльності відповідають завідуючи лабораторіями та керівники, які безпосередньо готують та подають їх в режимну комісію.
На думку відповідача необхідність отримання підприємством позивача нового дозволу на роботу зі збудниками III-IV груп патогенності передбачена наказом МОЗ України № 183.
Крім того, під час проведення перевірки фахівцями відповідача були встановлені інші порушення вимог санітарно-епідеміологічного законодавства.
За наслідками перевірки позивачеві було надано припис 18.07.11 р. № 1932/22 про усунення виявлених порушень діючого законодавства (надалі - Припис).
Згідно пункту 11 Припису позивача зобов'язано отримати новий дозвіл на роботу зі збудниками III-IV груп патогенності в зв'язку із зміною планування приміщень та їх набору.
Під час вирішення спору представник відповідача пояснила, що вимоги припису у тому числі і стосовно інших порушень позивачем не виконані, а саме, останній не здійснив комплектацію відділу ПЛР-діагностики боксом біологічної безпеки, обов'язкова наявність якого передбачена пунктом 3.2.6. державних санітарних норм, затвердженими наказом МОЗ України від 24.01.08 р. № 26, а крім того, зазначений Припис як висновок посадової особи державної санітарно-епідеміологічної служби можуть не був оскаржений.
Представник відповідача зазначив, що в подальшому матеріали проведених перевірок підприємства позивача були передані на розгляд обласній режимній комісії, яка в межах повноважень, передбачених наказом МОЗ України № 183 від 14.12.92 р. № 183 та державними санітарними правилами про порядок видачі дозволів на роботу із мікроорганізмами I-IV груп патогенності та рекомбінантними тами ДНК, затвердженими постановою головного державного санітарного лікаря України від 20.12.00 р. прийняла рішення від 30.08.11 р. про скасування дозволу № 20/2 від 19.09.08 р. виданому позивачу на право виконувати роботу зі збудниками III-IV групи патогенності.
Згідно пункту 11 державних санітарних правил 9.9.5-064-2000 припинення роботи лабораторії здійснюється постановою головного державного санітарного лікаря території, яким в даному випадку є головний та санітарний лікар Центрального району м. Миколаєва, якому було надіслано рішення режимної комісії з біологічної безпеки для прийняття відповідних заходів.
Головний державний санітарний лікар Центрального району м. Миколаєва, на підставі рішення обласної режимної комісії з біологічної безпеки, керуючись Інструкцією про порядок застосування державною санітарно-епідеміологічною службою України адміністративно-запобіжних заходів (обмеження, тимчасова заборона, заборона, припинення, зупинення), затвердженою наказом МОЗ України від 14.04.95 р. № 97 прийняв постанову про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства у вигляді тимчасової заборони роботу лабораторії позивача до отримання дозволу.
Крім того, представник відповідача зазначив під час вирішення спору, що додатковою підставою прийняття рішення про заборону роботи лабораторії була відсутність у позивача правовстановлюючих документів на самовільно збудований нежитловий будинок, який розташований за адресою: м. Миколаїв, вул.. Московська, 46.
На думку представника відповідача обласна режимна комісія з біологічної безпеки під час видачі дозволу віл 19.09.08 р. № 20/2 була введена в оману з боку посадових осіб позивача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази та заперечення, заслухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, виходячи з наступного.
14.09.11 р. головним державним санітарним лікарем Центрального району м. Миколаєва була винесена постанова про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства № 252/2.2.
Відповідно до цієї постанови позивачу по справі було тимчасово заборонено роботу відділу ПЛР-лабораторії зі збудниками III-IV груп патогенності.
Зокрема, в постанові зазначено, що існуючий набір приміщень багатопрофільної діагностичної лабораторії ТОВ НВО "Біологічні технології", яка розташована за адресою: м. Миколаїв, вул. Московська б. 46, к. 20 - не відповідає набору приміщень лабораторії відділу ПЛР-діагностики.
У Постанові також зазначено, що позивач змінив планування приміщень та їх набір, а крім того про відсутність у підприємства боксу біологічної безпеки.
Суд дійшов висновку, що оскаржена постанова була винесена без достатніх підстав для цього.
Під час вирішення спору судом з'ясовано, що Центральна санітарно-епідеміологічна станція м. Миколаєва у 2011 році не проводила жодної з перевірок діяльності позивача з вказаних в даній Постанові. Це свідчить про те, що викладені в Постанові порушення санітарних норм не є доведеними, оскільки не підтверджені належним чином, наприклад Актом перевірки (або у інший передбачений законом спосіб).
Представники позивача зазначили, а представник відповідача не зміг спростувати того факту, що вказане в постанові рішення від 30.08.11 р. № 1 Миколаївської обласної режимної комісії з біологічної безпеки йому не було доведене, зміст його керівництву підприємства невідомий, а відповідно вони були позбавлені права на оскарження.
Вказане підтверджується оглянутим у судовому засіданні Журналі реєстрації вихідної кореспонденції, оскільки він не прошитий, не пронумерований, порядок реєстрації внесення записів не співпадає по датах, порушений, містяться виправлення, не зазначена відповідальна особа і таке інше.
Судом з'ясовано, що викладені в Постанові порушення не відповідають фактичним обставинам, а саме.
В пункті 1 Постанови зазначено, що існуючий набір приміщень багатопрофільної діагностичної лабораторії позивача не відповідає набору приміщень лабораторії відділу ПЛР-діагностики.
Вказане спростовується висновком Державної санітарно-епідеміологічної служби міської СЕС від 09.10.09 р. № 7 про відповідність наявних приміщень вимогам санітарних норм та правил для здійснення медичної практики, в тому числі про відповідність приміщень для розміщення лабораторії та проведення лабораторних досліджень. На підтвердженням цього обласна режимна комісія видала дозвіл лабораторії від 19.09.08 р. № 20/2 на роботу зі збудниками III-IV груп патогенності із строком його дії до 2013 року.
З огляду на викладене, суд вважає, що прийняття такого рішення як видача позивачу дозволу свідчить про відповідність приміщень лабораторії вимогам санітарно-епідеміологічних норм.
Стосовно встановлення порушень відображених у пункті 2 Постанови щодо зміни планування приміщень та їх набору.
Дослідивши оскаржену Постанову суд зазначає, що з її тексту не можна перевірити правомірність висновків відповідача в частині того, які приміщення змінені і з яким порушенням, в чому саме полягали зміни, яким чином змінився їх набір, та як це кореспондується з порушенням санітарно-епідеміологічним норм та правил.
Судом встановлено, що зміна площі багатопрофільної лабораторії здійснювалась позивачем на виконання вимог наказу МОЗ України від 24.01.08 р. № 26 та пункту 3.2. правил "Вимоги до приміщень ПЛР-лабораторії", в частині поліпшення умов праці. З цього приводу до режимної комісії обласної санітарно-епідеміологічної служби позивач звернувся з листом від 30.05.11 р. про погодження відповідних змін.
До теперішнього часу жодної відповіді від відповідача із зазначеного питання позивач не отримував, і це не спростовано представником відповідача.
Стосовно порушень викладених відповідачем у пункті 3 Постанови щодо відсутності в лабораторії боксу біологічної безпеки.
З досліджених судом матеріалів вбачається, що такий висновок відповідача спростовується наявністю в матеріалах справи доказів наявність в лабораторії ПЦР-боксу, який є різновидом бокса біологічної безпеки і був придбаний позивачем у 2008 році під час отримання дозволу.
Дії відповідача регулюються, зокрема, Положенням про режимні комісії, затвердженим наказом МОЗ України № 183 від 14.12.92 р.
Судом встановлено, що відповідно до пунктів 3.2, 3.5, 3.6 вказаного Положення відповідач повинен був здійснити, але не виконав вимоги в частині наступного:
- вирішити питання щодо проведення виїзної перевірки роботи по виконанню режиму в лабораторії позивача протягом 2011 року;
- порушити перед керівником підприємства позивача клопотання про позбавлення окремих лабораторій (структурного підрозділу) дозволу на роботу з патогенними збудниками;
- при позбавленні лабораторії дозволу на роботу з патогенними мікроорганізмами голова режимної комісії мав направити на адресу керівника підприємства припис щодо зобов'язання переглянути діяльність лабораторії.
З наведеного вбачається, що режимна комісія має право припинити діяльність лабораторії лише у виключних випадках, пов'язаних з наявністю аварійної ситуації. Але, відповідач не надав суду жодного доказу, який свідчить про встановлення в лабораторії позивача аварійної ситуації.
Враховуючи викладене, керуючись Законом України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", Законом України "Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності", інструкцією МОЗ України "Про порядок застосування державною санітарно-епідеміологічною службою України адміністративно-запобіжних заходів", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.04.95 р. № 67, наказом МОЗ України № 183 від 14.12.92 р. № 183, суд вважає, що прийняття оскаржених Постанови та рішення здійснено відповідачем не у спосіб, передбачений законом.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об'єднання "Біологічні технології" - задовольнити повністю.
Скасувати постанову про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства від 14.09.11 р. № 252/2.2 за необґрунтованістю та неправомірністю.
Скасувати рішення від 30.08.11 р. № 1 Миколаївської обласної режимної комісії з біологічної безпеки за необґрунтованістю та неправомірністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку
Головуючий суддя О. Ф. Середа