Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
Вступна та резолютивна частини
24.11.2011 р. Справа № 2а-8054/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А. за участю секретаря судового засідання Дворник Г.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомВійськового прокурора Миколаївського гарнізону,
в інтересах держави в особіОСОБА_1,
доВійськової частини А2920,
провизнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,
Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Військової частини А2920 на користь громадянина ОСОБА_1 заборгованість по відшкодуванню витрат на відрядження у розмірі 1510 гривень.
Відповідно до п.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя І. А. Устинов
Миколаївський окружний адміністративний суд
Іменем України
24 листопада 2011 року Справа № 2а-8054/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А. за участю секретаря судового засідання Дворник Г.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Військового прокурора Миколаївського гарнізону,
в інтересах держави в особі ОСОБА_1,
до Військової частини А 2920,
про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язати вчинити певні дії,
Військовий прокурор Миколаївського гарнізону а інтересах держави в особі ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність та стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на відрядження в сумі 1510,00 грн.
До суду надійшла заява від прокурора про зміну позовних вимог, а саме про стягнення з Військової частини А2920 на користь позивача заборгованості по відшкодуванню витрат на відрядження в сумі 1510,00 грн.
У судовому засідання прокурор позовні вимоги підтримали повністю.
До суду надійшла заява від представника відповідача про розгляд справи за його відсутності, представник відповідача письмово визнав позовні вимоги.
Проаналізувавши матеріали справи, пояснення позивача суд приходить до наступних виводів.
З 2008 року по теперішній час підполковник ОСОБА_1 проходить службу на посаді начальника зберігання військової частини А2920.
Протягом 2011 року згідно з наказами командира військової частини А2920 підполковник ОСОБА_1 неодноразово перебував у службових відрядженнях.
Як вбачається з матеріалів справи наказом командира в/ч А2920 №43 від 09.03.11 підполковник ОСОБА_1 був направлений у службове відрядження терміном на 3 доби з 08 березня 2011 року до військових частин А0120, А2513 м. Київ для участі в атестуванні. Відповідно до наказу командира в/ч А2920 №68 від 09.03.11 підполковник ОСОБА_1 був направлений у службове відрядження терміном на 3 доби з 11 квітня 2011 року до Київського МРЗ м. Київ для отримання техніки згідно наряду.
Відповідно до наказу командира військової частини А2920 від 29.04.11 року № 80 підполковник ОСОБА_1 був направлений у службове відрядження терміном на 3 доби з 28 квітня 2011 року до військової частини А0120 для вирішення питання щодо організації процедури закупівлі емблем на ОВТ механізованої колони.
Відповідно до наказу командира військової частини А2920 від 18.05.2011 року № 90 підполковник ОСОБА_1 був направлений у службове відрядження терміном на 3 доби з 17 травня 2011 року до військової частини А0120 для оформлення документів.
Як вбачається з довідки-розрахунку по заборгованості по коштам на відрядження перед полковником ОСОБА_1, заборгованість складає 1510,00 грн. (а.с.5).
Протягом 2011 року підполковник ОСОБА_1 неодноразово звертався до посадових осіб військової частини А2920 з проханням відшкодувати йому особисті витрати за відрядження, але вони відмовляли йому мотивуючи відсутністю коштів.
Відповідно до ст.9, 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі. При виконанні службових обов'язків, пов'язаних з відрядженням в інші населенні пункти, військовослужбовцям оплачуються витрати по відрядженню у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 1 Положення «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон», яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року № 663, для працівників підприємств, установ і організацій всіх форм власності (крім державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються ( фінансуються ) за рахунок коштів бюджетів) гранична норма добових витрат в межах України становить 30 грн.
Крім того, пунктом 4 Положення «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон»передбачено, що підприємства, установи та організації, що направляють працівників у відрядження в межах України та за кордон, зобов'язані забезпечити їх коштами (у разі відрядження за кордон - у національній валюті країни, куди відряджається працівник, або у вільно конвертованій валюті) як аванс на поточні витрати у розмірах згідно з установленими нормами.
Проте всупереч вимогам наведеного законодавства України, витрати на службові відрядження підполковнику ОСОБА_1 посадовими особами військової частини А2920 не оплачувалися і на теперішній час не виплачені.
Відповідно до довідки командира військової частини А2920 на даний час перед громадянином ОСОБА_1 наявна заборгованість з витрат на відрядження на загальну суму 1510,00 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Військової частини А2920 на користь громадянина ОСОБА_1 заборгованість по відшкодуванню витрат на відрядження у розмірі 1510 гривень.
Відповідно до п.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя І.А. Устинов