15 березня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/2021/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Удовіченка С.О.,
при секретарі - Авдєєнку Є.В.,
за участю:
представників позивача - Кузьменко Т.Г., Куцухи В.Б.,
представника відповідача Державної податкової інспекції у м. Полтаві - Крицького Р.Г.,
представника відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області Ткаченко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Крісталіст" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби , Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про стягнення коштів, -
11 березня 2011 року Відкрите акціонерне товариство "Елемент шість" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (по тексту - ДПІ у м. Полтаві) , Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 496300,00 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2010, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.02.2009 № 0000172305/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень та листопад 2008 року в розмірі 496300,00 грн. Позивач звернувся до Державної податкової інспекції у м. Полтаві щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 496300,00 грн., однак Державною податковою інспекцією у м. Полтаві, в порушення вимог підпункту 7.7.8 пункту 7.8 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", будь-яких заходів щодо бюджетного відшкодування позивачу зазначеної суми не вжито.
15 березня 2012 року в судовому засіданні протокольною ухвалою у зв'язку із зміною найменування замінено позивача Відкрите акціонерне товариство "Елемент шість" на належного позивача Публічне акціонерне товариство "Крісталіст" (по тексту -позивач, ПАТ "Крісталіст").
Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.
Представник відповідача - ДПІ у м. Полтаві у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, просив відмовити у їх задоволенні. У запереченнях проти позову посилався на те, що відповідач не погоджується із рішеннями попередніх судових інстанцій щодо визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення №0000172305/0 від 27.02.2009, яким позивачу було зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ за жовтень, листопад 2008 року в розмірі 496300,00 грн., у зв'язку з чим подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України. Крім того, зазначив, що позивачем було пропущено річний строк звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права, що згідно зі статтею100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин), є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Представник відповідача Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала та просила відмовити у їх задоволенні.
Відповідно до частини третьої статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, прокурор вступив у справу для захисту інтересів держави в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві, згідно листа № 05/1- 384 вих.11 від 31.03.2011, що наявний в матеріалах справи.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Елемент Шість" (ідентифікаційний код 00222373) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Полтавської міської ради 03.08.1993 (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 711159), взято на податковий облік у ДПІ у м. Полтаві, є платником податку на додану вартість з 27.06.1997 року (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 04.09.2006 року № 23995128).
При цьому, як вбачається із матеріалів справи, 21.11.2011 року змінено найменування юридичної особи із Відкритого акціонерного товариства "Елемент Шість" на Публічне акціонерне товариство "Крісталіст".
Як свідчать матеріали справи, з 22.01.2009 по 03.02.2009 Державною податковою інспекцією у м. Полтаві проведена позапланова виїзна перевірка ВАТ "Елемент шість" (код ЄДРПОУ 0222373) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок у банку за жовтень, листопад 2008 року, по що складено акт № 284/23-2/00222373 від 16.02.2009.
За результатами перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення ВАТ "Елемент шість" :
підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР а саме завищено суми бюджетного відшкодування за жовтень 2008 року на суму 208 605 грн. 00 коп.;
підпункту 7.7.2, 7.7.3, 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР а саме: завищено суми бюджетного відшкодування за листопад 2008 року на суму 287 695 грн. 00 коп.
За результатами розгляду матеріалів перевірки (акт перевірки № 284/23-2/00222373 від 16.02.2009) Державною податковою інспекцією у м. Полтаві 27.02.2009 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000172305/0 від 27.02.2009 про зменшення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2008 року на суму 208 605 грн. 00 коп., за листопад 2008 року на суму 287 695 грн. 00 коп.
Позивач з даним податковим повідомленням - рішенням не погодився, у зв'язку з чим оскаржив його до суду.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2010 податкове повідомлення - рішення від 27.02.2009 № 0000172305/0 визнано протиправним та скасовано.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2010 вищевказану постанову Полтавського окружного адміністративного суду залишено без змін. Ухвала, з урахуванням вимог частини п'ятої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, набрала законної сили з моменту її проголошення.
Ухвалою Вищого адміністративного суду від 19.01.2012 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2010 залишено без змін.
Таким чином, судом надано правову оцінку винесеному Державною податковою інспекцією в м. Полтаві податковому повідомленню - рішенню від 27.02.2009 № 0000172305/0 року та встановлено неправомірність зменшення позивачу бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень, листопад 2008 року в розмірі 496300,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
19.01.2011 позивачем до Державної податкової інспекції в м. Полтаві було направлено вимогу про сплату суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень- листопад 2008 року в розмірі 496300,00 грн.
Листом від 11.02.2011 № 2530/10/19-135 ДПІ у м. Полтаві повідомлено позивача про відмову в проведенні бюджетного відшкодування податку на додану вартість по деклараціях за відповідні періоди, у зв'язку з тим, що станом на 10.02.2011 суми, що заявлені позивачем до відшкодування по відповідних деклараціях, в тому числі за жовтень, листопад 2008 року, знаходяться на розгляді у судах.
З огляду на те, що в добровільному порядку відповідачами підприємству не відшкодовано суму податку на додану вартість згідно податкової декларації за жовтень- листопад 2008 року у розмірі 496300,00 грн. то останнє звернулося до суду з позовними вимогами про стягнення вказаної суми з державного бюджету.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"від 04.12.1990 № 509-ХІІ та підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 168/97-ВР) органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, вони є суб'єктами владних повноважень в розумінні статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, тому спори щодо їх рішень, дій чи бездіяльності при здійсненні вказаних повноважень підсудні адміністративному суду. Вимоги про зобов'язання відшкодувати вказані суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість безпосередньо пов'язані із діяльністю органу державної податкової служби, яким не забезпечено таке відшкодування у безспірному порядку, у зв'язку з чим виникає спір у публічно-правовій сфері, що підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Правомірність заявленої позивачем до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість в розмірі 496300,00 грн. підтверджена постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2010, яка, згідно частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, набрала законної сили 03.11.2010.
Згідно частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Таким чином, судовим рішенням, що набрало законної сили, підтверджено право позивача на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень - листопад 2008 року на суму 496300,00 грн.
Відповідно до підпункту 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це, орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.
Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Аналогічний порядок закріплений у пункті 200.15 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI ( який набрав чинності з 01.01.2011).
З урахуванням положень підпункту 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР суд приходить до висновку, що право у платника податку на бюджетне відшкодування виникає через 5 днів за днем отримання відповідачем рішення суду, прийнятого за наслідками оскарження рішення податкового органу про зменшення суми бюджетного відшкодування.
Із матеріалів справи слідує, що ДПІ у м. Полтаві отримано копію ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2010, разом з тим, у встановлений законом строк ДПІ у м. Полтаві не надано органу державного казначейства висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, у зв'язку із чим, сума податку на додану вартість позивачу залишилась не відшкодована і на дату постановлення судового рішення.
Доводи відповідача щодо пропущення відповідачем річного строку звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права, що відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) (в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин), є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, як стверджував відповідач у запереченні, суд до уваги не бере з огляду на наступне.
Статтею 99 КАС України в редакції, яка діяла на момент виникнення права позивача на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за жовтень-листопад 2008 року встановлено загальний річний строк звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права, а пропущення цього строку, відповідно до статті 100 КАС України, було підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Законом України від 07.07.2010 № 2453-VІ, який набрав чинності з 30.07.2010, до вищевказаних норм статей 99,100 КАС України було внесено зміни, зокрема, змінено річний строк звернення до суду на шестимісячний, а наслідком пропущення зазначеного строку є залишення позовної заяви без розгляду.
Як встановлено судом, за результатами проведеної з 22.06.2009 по 01.07.2009 виїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень-листопад 2008 року, винесено податкове повідомлення - рішення №0000172305/0 від 27.02.2009, на підставі якого позивачу було зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ про зменшення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2008 року на суму 208 605 грн 00 коп., за листопад 2008 року на суму 287 695 грн 00 коп. Відповідне податкове повідомлення-рішення було скасоване постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2010 , яка набрала законної сили з моменту проголошення. Після цього позивач звернувся у передбаченому законом порядку до ДПІ м. Полтави з приводу відшкодування сум податку, та отримав відмову листом ДПІ м. Полтави, що згадувався вище та датований 11.02.2011. Саме від дати відмови суд вважає за необхідне розраховувати строки звернення до суду.
Як вбачається з матеріалів справи, до Полтавського окружного адміністративного суду позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості із бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень, листопад 2008 року 11 березня 2011 року.
З огляду на викладене, шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права позивачем не порушено.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Отже, понесені позивачем витрати у вигляді сплати судового збору (в розмірі 1700 грн.), які згідно з статтею 87 вказаного Кодексу відносяться до судових витрат, підлягають стягненню на його користь.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України ,-
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Крісталіст" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області про стягнення коштів задовольнити.
Стягнути з Державного бюджету України з р/р 31117030700002, код бюджетної класифікації за доходами 14010200 «Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами»(символ звітності банку 030), одержувач: УДК у м. Полтаві, МФО 831019, код ЄДРПОУ 34698804, банк : ГУДКУ у Полтавській області, на користь Публічного акціонерного товариства "Крісталіст" (код ЄДРПОУ 00222373) заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 496 300 /чотириста дев'яносто шість тисяч триста/ грн. 00 коп. у тому числі за жовтень 2008 року в сумі 208 605 /двісті вісім тисяч шістсот п'ять/ грн. 00 коп., за листопад 2008 року в сумі 287 695 /двісті вісімдесят сім тисяч шістсот дев'яносто п'ять/ грн. 00 коп.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Крісталіст" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1700 /тисяча сімсот/ гривень.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 20 березня 2012 року.
Суддя С.О. Удовіченко