21 березня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/10416/11
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевякова І.С.,
при секретарі - Ємець Я.М.,
за участю:
прокурора - Харенка В.М.,
представників позивача - Харченко О.В., Ручій В.В.,
представника відповідача - Гриценко Ю.В., Орлова М.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства "Ама" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення, -
08 грудня 2011 року Закрите акціонерне товариство "Ама" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення.
У своїй позовній заяві позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002352301 від 22.09.2011 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що працівниками ДПІ у м. Полтаві було проведено виїзну позапланову документальну перевірку ЗАТ "Ама" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо формування валових витрат та валових доходів від операцій з векселями, емітентом яких є ТОВ "Хімічні технології", за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року. За результатами даної перевірки складений акт № 6696/23-2/31174907 від 07.09.2011 року (далі по тексту - Акт). Згідно висновків Акту, встановлено, що ЗАТ "Ама" занижено податок на прибуток за період, в якому проводилася перевірка, на суму 8 325 025 грн., чим порушено п.п. 4.1.6 п. 4.1.ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року № 283/97-ВР. На підставі вказаного Акту ДПІ у м. Полтаві 22.09.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002352301, яким ЗАТ "Ама" визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 10 406 281,25 грн., з яких 8 325 025 грн. -за основним платежем, 2 081 256,25 грн. -штрафні санкції.
ЗАТ «Ама»із викладеними в Акті висновками не погоджується і вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0002352301 від 22.09.2011 року прийняте з порушенням діючого законодавства, необґрунтовано, без наявності правових підстав, а тому, як на думку позивача, підлягає скасуванню.
Такі свої твердження позивач обґрунтовував тим, що висновки Акту, на підставі яких прийнято оскаржувані рішення, як на його думку, є необґрунтованими, необ'єктивними та не ґрунтуються на законі. Стверджував про помилковість позиції ДПІ у м. Полтаві щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу векселя № АА 1080886, емітентом якого є ТОВ "Хімічні технології", номінальною вартістю 35 000 000 грн., а також визнання документів, пов'язаних з господарськими операціями з купівлі та подальшого продажу вказаного цінного паперу, неналежними первинними бухгалтерськими документами. Вказаний вексель був придбаний 30.09.2009 року у ТОВ НВП "Атол" за договором купівлі-продажу № Б-09-560/1 за 33 300 000 грн. та в цей же день проданий за договором № Б-09-561/1 на користь ТОВ "Нові промислові технології" за 33 300 100 грн. Вказував, що ДПІ у м. Полтаві визнало недійсною господарську операцію з купівлі-продажу векселя серії АА № 1080886 номіналом 35 000 000 грн., посилаючись виключно на протокол допиту директора ТОВ "Хімічні технології " ОСОБА_5 Вважає, що вказаний протокол допиту ОСОБА_5 не може прийматися як належний доказ для встановлення вини посадових осіб ТОВ "Хімічні технології" в ухиленні від сплати податків. В додатках до позовної заяви надано заяву ОСОБА_5 від 09.09.2011 року, підпис якого посвідчений нотаріально, в якій вказано, що він особисто приймав рішення про підписання тих чи інших договорів та документів, спростовував власні покази, викладені у вищезгаданому протоколі.
Крім того, позивач вказував, що безпосередньо між ЗАТ "Ама" та ТОВ "Хімічні технології" будь-які господарські договори щодо купівлі-продажу векселя серії АА № 1080886 не укладались. Тому свідчення ОСОБА_5, не можуть вплинути на дійсність договору купівлі векселя № Б-560/1 від 30.09.2009 року та договору з продажу векселя № Б-561/1 від 30.09.2009 року, оскільки волевиявлення ОСОБА_5 щодо їх укладання не потребувалось.
Вказував на безпідставність висновків податкового органу про відсутність на векселі серії АА № 1080886 всіх обов'язкових реквізитів, а також підпису бухгалтера, оскільки в Акті перевірки не вказано, які саме реквізити векселя не заповнені, та на векселі наявні всі необхідні реквізити.
Крім того позивач наголошував на тому, що відповідач, приймаючи рішення за наслідками позапланової перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, порушив вимоги п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України. Як зазначено в наказі ДПІ у м. Полтаві № 3783 від 01.09.2011 року, підставою проведення перевірки була постанова старшого слідчого СВ ПМ ДПІ в Шевченківському районі м. Києва. Тобто перевірка була призначена в межах слідчих дій при проведені дізнання у кримінальній справі. Вважає, що до моменту набрання законної сили судовим рішенням по кримінальній справі № 80-0264, ДПІ у м. Полтаві не мала права виносити податкове повідомлення-рішення, оскільки основною підставою для його прийняття були свідчення директора ТОВ "Хімічні технології", правова та доказова оцінка яким судом надана не була.
26.01.2012 року Прокуратурою Полтавської області подано заяву про вступ прокурора у справу для захисту інтересів держави в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2012 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімічні технології".
Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник третьої особи також підтримав позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими. Представник третьої особи, директор ТОВ "Хімічні технології" ОСОБА_5, до суду надав письмові пояснення, в яких зазначав, що його покази, викладені в протоколах, на які посилаються представники перевіряючих органів, не відповідають дійсності, його внутрішній волі та отримані внаслідок тиску з боку останніх. Посилався на перекручування обставин, викладених ним у його поясненнях.
Прокурор та представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, просили відмовити у його задоволенні.
У судовому засіданні та у своїх письмових запереченнях прокурор та представники відповідача вказували на те, що призначення та проведення документальної виїзної перевірки позивача здійснено у повній відповідності до вимог податкового законодавства. В обґрунтування правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення зазначали, що перевіркою встановлено порушення платником вимог п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 8 325 025 грн. Зазначене порушення в першу чергу підтверджується протоколом допиту директора ТОВ "Хімічні технології ОСОБА_5 ТОВ "Хімічні технології" декларувало протягом 2008 року - 1 кварталу 2011 року обсяги придбання та продажу, які виключають факт відображення купівлі продажу у відповідних векселю обсягах. Вказували на те, що згідно постанови від 09.08.2011 року, СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м.Києва порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва ТОВ "Хімічні технології" за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України. Вказували, що у ЗАТ "Ама" не має законних підстав для відображення в окремому податковому обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами у звітному податковому періоді, так як станом на дату видачі векселя, емітентом якого є ТОВ "Хімічні технології", вексель, що був предметом угоди, не мав ознак та статусу цінного паперу.
Суд, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що Закрите акціонерне товариство "Ама" (ідентифікаційний код 31174907) зареєстроване виконавчим комітетом Полтавської міської ради 16.10.2000 року. (т.1 а.с. 19, 20).
Працівниками ДПІ у м. Полтаві в період з 01.09.2011 року по 07.01.2011 року на підставі постанови від 11.08.2011 року старшого слідчого СВ ПМ ДПІ Шевченківського району м.Києва (а.с.29) та винесеного на підставі даної постанови наказу, проведено виїзну позапланову документальну перевірку ЗАТ "Ама" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо формування валових витрат та валових доходів від операцій з векселями, емітентом яких є ТОВ "Хімічні технології", за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року.
За результатами перевірки складено Акт, в якому зроблено висновки про порушення позивачем п.п. 4.1.6 п. 4.1.ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого занижено податок на прибуток за перевіряємий період у сумі 8 235 025 грн., в тому числі за 1 квартал 2010 року на суму 8 325 025 грн. (т. 1 а.с. 7-11).
На підставі Акту перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення від 22.09.2011 року № 0002352301, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 10 406 281,25 грн., з яких 8 325 025 грн. -за основним платежем, 2 081 256,25 грн. -штрафні санкції. (т. 1 а.с. 12 ).
Позивач, не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Податковий орган прийняв оскаржуване рішення, виходячи зі встановленого ним у Акті перевірки порушення позивачем, як платником податків, п.п.4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Згідно вказаної норми (в редакції Закону, чинній на час спірних правовідносин), валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:
сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу";
сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів;
сум невикористаної частини коштів, що повертаються із страхових резервів у порядку, передбаченому пунктом 12.2 цього Закону;
сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону;
сум коштів страхового резерву, використаних не за призначенням;
вартості матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами схову (у відповідальне зберігання) та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті;
сум штрафів та/або неустойки чи пені, фактично одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду;
сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду;
сум акцизного збору, сплачених (нарахованих) покупцями підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного збору, уповноваженого законом вносити його до бюджету, та рентних платежів, а також сум збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію;
доходів від продажу електричної енергії (включаючи реактивну);
сум дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку.
Податковий орган дійшов висновку про порушення наведеної норми, з огляду на те, що платником не було включено до складу валового доходу, всупереч вимогам наведеної статті Закону, суму коштів 33 300 100 грн., отриману в 1 кварталі 2010 року від ТОВ «Нові промислові технології»в оплату цінних паперів (векселя).
Фактичні обставини, за яких було вчинено (як на думку податкового органу) порушення податкового законодавства, полягають у тому, що ЗАТ «Ама»30.09.2009 року було придбано у ТОВ «НВП «Атол»шляхом укладення договору купівлі-продажу векселів № Б-09-560/1 прості векселі, емітовані ЗАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль»(номінальна вартість -24 000 000 грн., вартість договірна -23 010 200 грн.)., ТОВ «ММК»(номінальна вартість -60 000 000 грн., вартість договірна -59 962 400 грн.). та ТОВ «Хімічні технології»(номінальна вартість -35 000 000 грн., вартість договірна -33 300 000 грн.).
30.09.2009 року у цей же день векселі були передані сторонами за договором та відповідно прийняті за актом прийому-передачі. Оплата за угодою не проводилася, ЗАТ «Ама»облікована кредиторська заборгованість у відповідному розмірі (116 272 600,0 грн.), яка не погашена станом на час проведення перевірки.
У цей же день 30.09.2009 року ЗАТ «Ама»векселі ТОВ «ММК»та ТОВ «Хімічні технології»були відчужені на користь ТОВ «Нові промислові технології»на підставі договору купівлі-продажу векселів № Б-09-561/1 за ціною відповідно 59 962 500,0 грн. та 33 300 100,0 грн.
Оплата за даною угодою ТОВ «Нові промислові технології»в адресу ЗАТ «Ама»проведена у сумі 77 000 000,0 грн.
Правомірність укладення та дотримання податкового законодавства угоди в частині придбання векселів ЗАТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль», ТОВ «ММК»податковим органом не оспорювалася.
Згідно змісту Акту, податковий орган дійшов висновку про неправомірне врахування позивачем у своєму податковому обліку операцій з векселем, емітованим ТОВ «Хімічні технології», як операцій із цінним папером за правилами оподаткування операцій особливого виду, встановленими, зокрема, п.п.7.6.4 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Так, згідно вказаної норми, під терміном "доходи" слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.
До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.
Податковий орган стверджував, що згаданий вексель не є цінним папером в силу його невідповідності вимогам Законів України «Про переказні векселі та прості векселі», «Про обіг векселів в Україні».
На підтвердження цього відповідач посилався на протоколи допиту у якості свідка директора й засновника ТОВ «Хімічні технології»ОСОБА_5, отримані у ході досудового слідства по кримінальній справі, що порушена й розслідується СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м.Києва за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст.212 КК України стосовно посадових осіб ТОВ «Хімічні технології».
Згідно змісту цих протоколів допиту, на які мається посилання в Акті, вказана особа повідомила про відсутність у нього реального наміру та можливостей займатися господарською діяльністю, ТОВ «Хімічні технології»було ним створено на пропозицію сторонніх осіб та на прохання працівників банківської установи в подальшому він надав дане підприємство для проведення необхідних банківській установі операцій з цінними паперами, підписуючи лише надані йому документи (а.с. 9-10).
За таких обставин податковий орган дійшов висновку про те, що згаданий вище вексель не відповідає вимогам Цивільного кодексу України, крім того на ньому відсутній підпис головного бухгалтера, що є обов'язковим реквізитом, та він не відповідає вимогам як до цінного паперу, так і вимогам до первинних бухгалтерських документів. Тому операція з купівлі-продажу даного векселя не могла бути врахована в податковому обліку як операція з цінними паперами, відтак, кошти, отримані за його реалізацію, повинні бути оподатковані як дохід, отриманий на загальних підставах.
Суд приходить до висновку про відсутність в угоді, що розглядається, достатніх ознак для оподаткування її за правилами оподаткування операцій особливого виду, зокрема, операцій з цінними паперами, тобто відсутність підстав застосовувати до даної операції п.п.7.6.4 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Зокрема, суд звертає увагу на те, що податковим органом було з-поміж іншого покладено в основу оскаржуваного рішення твердження про відсутність на векселі підпису головного бухгалтера підприємства.
Дане твердження спростовувалося представниками позивача, які надали копію простого векселя ТОВ «Хімічні технології»АА № 1080886, під час огляду якого встановлено, що графа «бухгалтер»заповнена та містить підпис особи та запис «ОСОБА_6»(а.с. 77). Так само спростовувалися твердження представників відповідача, викладені у поясненнях в судовому засіданні, про відсутність на векселі відбитка печатки підприємства -оглядом кольорової фотокопії встановлено, що такий відбиток наявний.
Допитаний у якості свідка в судовому засіданні податковий інспектор-ревізор, Книш М.А., який проводив перевірку ЗАТ «Ама»з даного питання, показав, що йому не було на час проведення перевірки надано для огляду сам вексель ТОВ «Хімічні технології»АА № 1080886. Під час проведення перевірки ним було досліджено податкову звітність платника, первинні бухгалтерські документи, пов'язані із операцією купівлі-продажу векселю та бази даних податкової служби.
Однак при цьому всьому суд враховує, що до матеріалів справи надано копію протоколу допиту у якості свідка громадянина ОСОБА_6, підпис якого, за твердженням сторони позивача, є підписом бухгалтера на векселі (а.с. 35-37).
Згідно даного протоколу, вказана особа показала, що документів фінансово-господарської діяльності ТОВ «Хімічні технології»він не підписував, угоди не укладав і до діяльності підприємства відношення не мав. До 2008 року він перебував оформленим як бухгалтер даного підприємства, однак після 2005 року йому заробітної плати не нараховували та не видавали.
Суд виходить з того, що оформлення договірних відносин між суб'єктами господарювання регламентуються Цивільним кодексом України, а вимоги щодо векселів регламентуються Уніфікованим Законом «Про переказні векселі та прості векселі», запровадженим Конвенцією, яка підписана в Женеві 07.06.1930 року, та Законом України «Про обіг векселів в Україні»від 05.04.2001 року № 2374-ІІІ.
Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків та, відповідно до ч. 1 ст. 627 Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Обов'язковість виконання договору сторонами передбачена ст. 629 Цивільного кодексу України.
Частиною 1 ст. 638 Кодексу визначено,що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 1000 Цивільного кодексу України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.
Відповідно ч. 1 ст. 1004 Цивільного кодексу України, повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.
Закон України «Про обіг векселів в Україні»від 05.04.2001 року № 2374-ІІІ визначає особливості обігу векселів в Україні, який полягає у видачі переказних та простих векселів, здійсненні операцій з векселями та виконанні вексельних зобов'язань у господарській діяльності, відповідно до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та відповідно до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів.
Частиною 3 ст. 5 ЗУ «Про обіг векселів в Україні»визначено, що вексель підписується від імені юридичних осіб - власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. У разі якщо вексель підписується уповноваженою особою, до тексту векселя включається посилання на внутрішній документ юридичної особи, відповідно до якого уповноважена особа має право підписувати вексель. Підписи скріплюються печаткою.
Стаття 75 Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, визначено, що простий вексель містить: назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; зазначення строку платежу; зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; зазначення дати і місця складання простого векселя; підпис особи, яка видає документ (векселедавець).
Статтею 76 Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, визначено, що документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя, за винятком випадків, зазначених нижче у цій статті.
У зв'язку із вимогами зазначених норм законів, а також у зв'язку із описаними вище показами осіб про відсутність діяльності громадянина ОСОБА_6 як головного бухгалтера ТОВ «Хімічні технології», зокрема, протоколами допитів ОСОБА_5, ОСОБА_6, що не є спростованими, суд погоджується із думкою податкового органу про те, що вексель ТОВ «Хімічні технології»АА № 1080886 номіналом 35 000 000,00 грн. з датою складання 28.09.2007 року не має одного з обов'язкових реквізитів векселя, а саме не підписаний головним бухгалтером ТОВ «Хімічні технології», у зв'язку із чим не має сили простого векселю.
Крім того, ст. 4 ЗУ «Про обіг векселів в Україні»визначено, що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.
Доказів наявності таких фактів на час видачі простого векселю ТОВ «Хімічні технології»АА № 1080886 суду не надано.
На клопотання представників позивача у ході судового засідання був допитаний у якості свідка представник третьої особи, ТОВ «Хімічні технології», ОСОБА_5, який є директором та засновником даного підприємства, та на показах якого, отриманих у ході досудового слідства по кримінальній справі, з-поміж іншого ґрунтувалася позиція відповідача у справі. Цей свідок показав, що раніше дані ним слідчому податкової міліції покази є такими, що не відповідають дійсності, бо були дані ним під тиском працівників правоохоронних органів та з порушенням процесуальних правил допиту, зокрема йому не було надано можливість користуватися правовою допомогою та протоколи він підписував не читаючи їх у повній мірі, а зміст їх не відповідає фактично повідомленим ним обставинам. У ході слідства по тій же справі він давав інші покази, якими спростував більш ранні, після того, як ознайомився зі змістом протоколів, підписаних ним без прочитання. Стверджував, що спірний вексель було емітовано підприємством в передбаченому законом порядку та реалізовано через банківську установу іншим суб'єктам господарювання.
Крім того, представниками позивача надано й долучено до справи нотаріально завірену заяву ОСОБА_5, у якій останній заявляє про те, що дані ним слідчому податкової міліції покази не відповідають дійсності (а.с. 18).
Суд, приймаючи рішення, не бере до уваги дані докази, оскільки вони не спростовують раніше даних показів, власноручно підписаних цією ж особою в силу недоведеності тверджень ОСОБА_5 про те, що до нього застосовувався будь-який примус чи тиск під час дачі означених свідчень.
Позивачем жодним чином не спростовано доводів податкового органу про незабезпеченість векселю ТОВ «Хімічні технології»АА № 1080886 будь-якими коштами чи товаром.
Суд також відкидає доводи позивача про те, що податкове повідомлення-рішення було прийняте протиправно, всупереч ст.86.9 ПК України, оскільки перевірка призначена в рамках розслідування кримінальної справи, по якій кінцеве рішення не прийняте. Кримінальна справа, про яку йдеться, не стосується даного платника податків та порушена стосовно посадових осіб ТОВ «Хімічні технології», а тому, як на думку суду, ст. 86.9 Податкового кодексу України не підлягає застосуванню в даному разі.
Відтак, суд констатує, що кошти, отримані позивачем від контрагента ТОВ «Нові промислові технології»за операцією купівлі-продажу векселю ТОВ «Хімічні технології»АА № 1080886, підлягають оподаткуванню як дохід, отриманий на загальних підставах, а тому податкове повідомлення-рішення має залишатися в силі й скасуванню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Позивач не довів обґрунтованості своїх позовних вимог.
Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати позивачу не повертаються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 27 березня 2012 року.
Суддя І.С. Шевяков