Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
Вступна та резолютивна частини
20.02.2012 р. Справа № 2а-8779/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А. за участю секретаря судового засідання Дворник Г.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю ТД "Морепродукт",
доДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва,
проскасування податкового повідомлення - рішення № 0026861510 від 16.11.11р.,
Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва від 16 листопада 2011 року №0026861510.
Відшкодувати з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 2146 гривень.
Відповідно до п.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя І. А. Устинов
Миколаївський окружний адміністративний суд
Іменем України
20 лютого 2012 року Справа № 2а -8779/11/1470
м. Миколаїв
10:03
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А., за участю секретаря судового засідання Дворник Г.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ТД «Морепродукт»,
до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва,
про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.11.2011 року №0026861510,
Товариство з обмеженою відповідальністю ТД «Морепродукт»звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва, в якому просить визнати скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.11.2011 року №0026861510.
У судовому засіданні представники позивача заявлені вимоги підтримали із підстав, викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити повністю.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, позов не визнав, свої доводи виклав в запереченнях, які знаходяться в матеріалах справи (а.с.36-37).
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що 24.10.2011 року посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку позивача з питань податкової звітності з податку на прибуток. За результатами перевірки складено акт від 24.10.2011 року №2864/15-001/32884499, яким встановлено порушення товариством пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, відповідно до якого позивачем занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток за II квартал 2011 року на суму 230964,00 грн.
На підставі акту перевірки від 24.10.2011 року №2864/15-001/32884499 винесено податкове повідомлення-рішення від 16.11.2011 року №0026861510 про завищення суми від'ємного значення по податку на прибуток за II квартал 2011 року в сумі 230964,00 грн.
Як вбачається з акту перевірки від 24.10.2011 року №2864/15-001/32884499, податковим органом встановлено, що ТОВ ТД «Морепродукт»надано до ДПІ податкову декларацію з податку на прибуток за II квартал 2011 року - вх. № 88829 від 26.07.2011 р. (далі Декларація за II квартал 2011р.), згідно якої підприємством задекларовано: доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (р. 01) = 4493683 грн., витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (р. 04) = 4308792 грн., у т.ч.: від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (р. 06.6) = 1004192 грн.; об'єкт оподаткування (р. 07) = 184891 грн.; податок на прибуток за звітний період (р. 14)= 42525 грн.
Під час проведення камеральної перевірки декларації з податку на прибуток підприємства за II квартал 2011 р. ТОВ ТД «Морепродукт»виявлено, що підприємством задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 р. частково у сумі 1004192 грн. Підприємством у складі декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 р. у Додатку ВП було здійснено уточнення показників 1 кварталу 2011 р., з урахуванням яких підприємством отримано від'ємне значення об'єкта оподаткування у розмірі 15763243 грн. Дана сума збитків уточнена підприємством у відповідності до п._ 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку Підприємств»від 28.12.94 № 334/94-ВР, а саме: до складу валових витрат включено 80% або 17514773 грн. від суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, отриманого згідно показників звітності з податку на прибуток за 2009 рік у сумі 21893466 грн.
Даний висновок сформовано відповідно до пункту 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України (далі -ПК України), відповідно до якого, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Згідно пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за І квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
З урахуванням наведених вище норм відповідач вважає, що до складу II кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за І квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року.
Разом з тим, враховуючи вищевикладені норми суд зазначає наступне.
Відповідно до підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України, застосування Розділу Ш «Податок на прибуток підприємств»починається з 1 квітня 2011 року.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №334/94-ВР (далі - Закон України №334/94-ВР), що діяв у І кварталі 2011 року, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Пунктом 22.4. ст.22 Закону України №334/94-ВР передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.
У статті 6 Закону встановлено: якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат наступного податкового року.
Таким чином, від'ємне значення об'єкту оподаткування (збитки) минулих податкових періодів є обов'язковою складовою валових витрат І кварталу 2011 року, оскільки їх включення до складу витрат саме в даному періоді було передбачено нормами діючого на той час Закону України №334/94-ВР.
З 01.04.2011 року порядок обліку від'ємного значення об'єкту оподаткування в результатах наступних податкових періодів визначається статтею 150 ПК України.
Відповідно до п. 150.1 ст.150 ПК України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення»ПК України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками І кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат II календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за І квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
В декларації з податку на прибуток, що складалась за І квартал 2011 року, від'ємне значення (збитки) відображались в рядку 08 «Об'єкт оподаткування позитивний ( + ) від'ємний (-) ((±03 - (± 06) - 07)». Визначений в даному рядку показник - це показник І кварталу 2011 року. При його розрахунку згідно зі ст. З Закону України №334/94-ВР валові доходи І кварталу 2011 року зменшувались на суму валових витрат цього періоду, а складовою частиною валових витрат І кварталу 2011 року згідно з п.6.1 і п.22.4 Закону України №334/94-ВР було від'ємне значення минулих податкових періодів та сума амортизаційних відрахувань. Вказаний в рядку 08 показник не розподіляється в декларації на «від'ємне значення минулих років»і «від'ємне значення І кварталу 2011 року».
В декларації з податку на прибуток, що складалась за II квартал 2011 року, для відображення від'ємного значення, розрахованого за результатами І кварталу 2011 року, визначено рядок 06.6 і в даний рядок, на думку суду, необхідно перенести показник, відображений в рядку 08 декларації за І квартал 2011 року, що й було зроблено позивачем.
З наведеного вбачається, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат II кварталу 2011 року. Таким чином, пункт 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України не містить заборони на врахування у 2011 році збитків, які виникли до 01.01.2011 року, а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що в діях позивача відсутні порушення норм пункту З підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України та, відповідно, відсутній факт завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у II кварталі 2011 року у розмірі 230964,00 грн.
Згідно ч. 1 та 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Судом встановлено, що суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність прийняття спірного рішення, а тому зважаючи на обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, докази щодо їх підтвердження, керуючись актами законодавства щодо цих правовідносин, суд дійшов висновку, що з'явленні в адміністративному позові вимоги підлягають задоволенню. .
Разом з тим, суд звертає увагу, що вимоги про визнання протиправним, недійсним, незаконним, неправомірним, скасування індивідуального акта не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах, разом з тим суд повинен скасувати рішення чи окремі його положення, якщо йдеться про правовий акт індивідуальної дії, а тому податкове повідомлення-рішення від 16.11.2011 року №0026861510 підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва від 16 листопада 2011 року №0026861510.
Відшкодувати з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 2146 гривень.
Відповідно до п.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя І. А. Устинов
Постанова оформлена
у відповідності до ч.3 ст.160 КАС України
та підписана суддею 24.02.2012 року.
Суддя І.А. Устинов