Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
м. Миколаїв.
20.03.2012 р. 15:30 Справа № 2а-8603/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Зіньковського О.А., секретар судового засідання Дубінко В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз", вул.Чигрина 159, м.Миколаїв, 54000;
доСДПІ по роботі з великими платниками податків в м.Миколаєві, вул.Чкалова 20, м.Миколаїв, 54000;
проскасування податкового повідомлення - рішення від 29.06.11р. №0000233900;
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність №04/639 від 01.08.11р.;
від відповідача: ОСОБА_2, дов. від 22.09.11р.; ОСОБА_3, дов. №2069/9/10-021 від 28.11.11р.;
Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" пред'явлено позов до СДПІ в м.Миколаєві з вимогою про скасування податкового повідомлення - рішення від 29.06.11р. №0000233900.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених у позовній заяві, додаткових поясненнях та наданих доказах (а.с.3-6).
Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначив, що податкове повідомлення-рішення від 29.06.11р. №0000233900 прийняте у відповідності до законодавства, перевірка проведена в порядку та у спосіб передбачений законодавством (а.с.35-36).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, адміністративний суд - встановив:
Відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з ПДВ за результатами якої було складено акт від 07.06.11р. №654/39/05410263 (а.с.7).
Перевіркою були виявлені порушення позивачем Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.11р. №41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.11р. за №197/18935, а саме: арифметичну (методологічну) помилку (порушення), що вплинула на стан розрахунків з бюджетом.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 29.06.11р. №0000233900 (а.с.8) яким збільшені грошові зобов'язання позивача по ПДВ на суму 1862070,00грн. та нарахована 1,00грн. штрафних (фінансових) санкцій.
В акті відповідачем зазначається, що "підприємство не мало право у даному звітному (податковому) періоді відносити суму у розмірі 1862070,00грн. до рядку 21.1. (залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду). Дане право у підприємства виникає лише у травні 2011р. Дані камеральної перевірки свідчать про виявлення арифметичної (методологічної) помилки (порушення), що вплинула на стан розрахунків з бюджетом. Відповідальність платника передбачена п.123.1 ст.123 розділу 11 ПК України.
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пункт 198.6 ст.198 (абз.3) Податкового кодексу України передбачає, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Закон "Про податок на додану вартість", який втратив чинність з 01.01.11р., передбачав, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів), що підлягають амортизації.
При цьому п.п.7.4.5. ст.7 Закону визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними. У випадку, коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулися оплата та отримання товарів, суми податку, вказані в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту на протязі 1095 днів, а з 01.01.11р. - 365 днів.
Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, на який посилається податковий орган у акті перевірки, передбачає, що подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, у разі якщо у майбутніх податкових періодах з урахуванням строків давності, визначених ст.102 р.II Кодексу, платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій податковій декларації.
Пункт 50.1. ПК України передбачає, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за відповідною формою.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Розділ IX Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ встановлює наступний порядок заповнення уточнюючого розрахунку:
1. У графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, який виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється.
2. У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення. 3. У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення).
4. У разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 25 чи 23 (23.1 чи 23.2), уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. На значення графи 6 рядка 24 уточнюючого розрахунку зменшується значення рядка 24 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.
5. У разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах впливало на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 24 декларації впливало на значення рядка 25 чи рядка 23.
6. Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до пункту 50.1 ст.50 розділу II Кодексу. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 26.
7. У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.
Позивачем надано суду відповідні копії первинних документів, які свідчать про додержання зазначеного Порядку при поданні уточнюючих розрахунків (а.с.11-22).
Під час пояснень сторін у судовому засіданні відповідачем не доведено наявність та сутність порушення позивача.
Таким чином, суд дійшов висновку, що податковим органом було порушено розділ IX "Порядок заповнення уточнюючого розрахунку" Порядку заповнення і подання звітності з ПДВ, затверджену наказом ДПА України від 25.01.11р. №41, тому що уточнюючий розрахунок за березень 2011р. був поданий позивачем після уточнюючого розрахунку за лютий 2011р., в якому у графі 6 рядка 20.2 було визначено зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду, тобто лютого 2011р. до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, тобто, березня 2011р., у розмірі 1862070,00грн.
Уточнюючий розрахунок за березень 2011р. автоматично зараховує у рядок 21.1 графи 5 суму у розмірі залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного, тобто березня 2011р., (податкового) періоду (рядок 20.2 декларації попереднього звітного (податкового) періоду).
Крім того, уточнюючі розрахунки за лютий-березень 2011р. коригує фактичний податковий кредит лютого 2011р., який повинний був бути у декларації за лютий 2011р. Тому право на кредит, який уточнювався за лютий 2011р., не може виникнути у травні 2011р., на що посилався відповідач.
На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 29.06.11р. №0000233900 є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів суду законність та обґрунтованість прийнятого рішення. У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а порушені права та інтереси позивача -такими, що підлягають судовому захисту.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.
В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Керуючись ст.11, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, - ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Миколаєві від 29.06.2011р. №0000233900;
3. Присудити з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" (код ЄДРПОУ 05410263) суму сплаченого судового збору в розмірі 2146грн. (дві тисячі сто сорок шість грн.).
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.
Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі проголошення у судому засіданні вступної та резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Зіньковський О.А.
Повний текст постанови складено та підписано 23.03.12р.