Постанова від 28.02.2012 по справі 2а-912/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Вступна та резолютивна частини

.

28.02.2012 р. Справа № 2а-912/12/1470

м. Миколаїв

12:50

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Шерстюк І.В., розглянув адміністративну

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1

доГоловний державний виконавець Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського управління юстиції Шекель Г.В., вул. Робоча, 1,Миколаїв,54015

треті особиПАТ "Райфазен Банк Аваль", вул. Артилерійська, 19-А,Миколаїв,54030

провизнання протиправними дії, скасування постанови від 22.12.2011р. №24802936, визнання протиправними дії, скасування постанови від 26.01.2012р. № 30884833,

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її отримання.

Суддя В. В. Біоносенко

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2012 р. справа № 2а -912/12/1470

м. Миколаїв

12:50

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Шерстюк І.В., розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1

до відповідачаГоловного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського управління юстиції

третя особаПублічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»

про визнання неправомірними дій

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про скасування постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору та відкриття виконавчого провадження по стягненню з позивача виконавчого збору.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що по-перше, постанова про стягнення виконавчого збору не відповідає вимогам виконавчого документу, викладеним у ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», по-друге, виконавчий збір можливо стягнути лише з суми фактичного стягненого державним виконавцем, а у цьому випадку боржник самостійно перерахував кошти банку, без участі виконавця.

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

19.01.11 Заводським районним судом м. Миколаєва ухвалено рішення по цивільній справі №2-8412/2011 за позовом ПАТ «Райфайзен Банк Аваль»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 567870,29 гривень.

На виконання зазначеного судового рішення Заводським районним судом м. Миколаєва видано виконавчий лист, на підставі якого 02.03.11 державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження №24802936 по стягненню з ОСОБА_1 заборгованості (арк.спр.21).

Одночасно з відкриттям виконавчого провадження, державним виконавцем накладено арешт на все майно боржника та запропоновано виконати рішення суду у добровільному порядку протягом 7-днів з моменту отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження.

З постановою про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_1 ознайомився 11.03.11 (арк.спр.52).

22.12.11 ОСОБА_1 перерахував на користь ПАТ «Райфайзен Банк Аваль»суму заборгованості 567870,29 гривень (арк.спр.24). Про що у той же день було повідомлено державного виконавця (арк.спр.24).

22.12.11 державним виконавцем було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 10% від суми, яка підлягала стягненню, а саме 56969,03 гривень (арк.спр.25).

27.12.11 виконавче провадження №24802936 закінчено у зв'язку з фактичним виконання у повному обсязі (арк.спр.27).

26.12.11 на підставі постанови про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 56969,03 гривень по ВП №24802936 відкрито нове виконавче провадження №30884833 (арк.спр.30).

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження»(у редакції від 08.03.11) у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Тобто, чинна редакція статті, яка регулює питання стягнення виконавчого збору, на відмінність від попередньої редакції, не пов'язує можливість його застосування з фактичними стягненням суми борги безпосередньо державним виконавцем, а пов'язує лише з невиконання боржником рішення майнового характеру у семиденний строк з моменту винесення постанови про відкриття провадження.

Факт невиконання боржником рішення суду у добровільному порядку в передбачений законодавством строк, є доведеним при застосування будь-якої редакції Закону.

Суд не погоджується з аргументами позивача про те, що оскільки виконавче провадження відкрито 02.03.11 до набуття чинності нової редакції Закону, то до нього повинні бути застосовані правила стягнення виконавчого збору передбачені ст.48 старого Закону. Тому, якщо розглядати виконавчий збір, як різновид юридичної відповідальності за невиконання у добровільному порядку вимоги державного виконавця, то ця відповідальність за тривале правопорушення, яке почало тривати під час дії старого закону, а продовжувало тривати вже під час дії нового закону. За таких обставин застосування до позивача чинної редакції Закону є цілком природно та обґрунтовано.

Щодо аргументу позивача про невідповідність постанови про стягнення виконавчого збору вимогам ст.18 Закону, то суд виходить з того, що відповідно до Інструкції про проведення виконавчих дій, затверджені додатки бланків відповідних постанов. Додатком №28 передбачений бланк Постанови про стягнення з боржника виконавчого збору.

Постанова державного виконавця від 22.12.11 про стягнення з боржника виконавчого збору у повній мірі відповідає Додатку №28. Тому, суд також не погоджується з аргументами позивача про відсутність необхідних реквізитів у документі.

В задоволенні позову належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її отримання.

Суддя В.В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 01.03.12

Суддя В.В. Біоносенко

Попередній документ
23536811
Наступний документ
23536813
Інформація про рішення:
№ рішення: 23536812
№ справи: 2а-912/12/1470
Дата рішення: 28.02.2012
Дата публікації: 21.04.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері: