Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
м. Миколаїв.
15.03.2012 р. Справа № 2а-7859/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складi суддi Гордієнко Т.О., за участю секретаря судового засідання Котенкова Л.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовомФОП ОСОБА_2, АДРЕСА_1
доУправління ПФУ в м. Первомайську Миколаївської області, вул. Грушевського, 3,Первомайськ,Миколаївська область,55213 Відділ державної виконавчої служби Первомайського міськрайонного управління юстиції, пров.Комуністичний, 16,Первомайськ,Миколаївська область,55213
прозупинення виконання постанови № Ф -741-У від 15.08.2011р., зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправною та скасування постанови ВП № 29145622 від 10.10.2011р.,
Позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою Управління пенсійного фонду України у м. Первомайську, Відділу Державної виконавчої служби Первомайського міськрайонного управління юстиції про зупинення виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.10.2011 р., зобов'язання відкликати вимогу № Ф-741-У про стягнення 1452,60 грн., визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.10.2011 р.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що дії відповідачів вважає незаконними, а вимогу ПФУ та постанова про відкриття виконавчого провадження протиправними
Відповідачі надали суду заперечення проти позову, в яких позов не визнають, оскільки діяли відповідно до вимог чинного законодавства.
Дослідив матеріали справи, суд дійшов висновку:
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони на підставі вимог ст. 2 КАС України.
Позивач є фізичною особою - підприємцем, який обрав особливий спосіб оподаткування та зареєстрований в управлінні пенсійного фонду з 04.04.2002 р.
Відповідач 15.09.2011 р. на підставі ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та картки особового рахунку приймає вимогу про сплату страхових внесків № Ф-741-У на суму 1452,60 грн.
Відповідно до п.3 ст.11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»фізичні особи-підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) є застрахованими особами.
Зазначені особи є страхувальниками та платниками страхових внесків до Пенсійного фонду та зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески ( п.5 ст.14, ч.1 ст.15,п.6 ч.2 ст.17 Закону України № 1058).
Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058 встановлено, що особи, зазначені в п.3 і4 статті 11 сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи і в порядку, визначених цим Законом та в розмірах, передбачених для платників збору ( юридичних і фізичних осіб) Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 р. №400/97-ВР, але не менше мінімального страхового внеску.
Сума страхового внеску з урахуванням частини фіксовано або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 р. №400/97-ВР для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності встановлена ставка внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 33,2% від фактичних витрат на оплату праці.
В своїх запереченнях відповідач1 зазначив, що позивач має заборгованість зі страхових внесків в сумі 1452,60 грн. за період з липня 2010 р. по грудень 2010 р.
Згідно з п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»№ 2464 встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011 р., в т.ч. нарахованих внесків строк сплати яких на 01.01.2011 р. не настав та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Відповідно з п.8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками
та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від19.12.2003 N 21-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за N 64/8663 органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:
б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків;
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Таким чином, позивач є страхувальником та повинен сплачувати страхові внески відповідно до вимог законодавства та згідно з п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»№ 2464 за відповідачем зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Посилання позивача на п.15 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»ґрунтуються на хибному розумінні цієї норми, оскільки вона стосується тільки стягнення саме фінансових санкцій (штрафу, пені), які застосовуються органами пенсійного фонду за несплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Цією статтею передбачено, що не передбачено застосування фінансових санкцій за несплату страхових внесків до суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, а нараховані органами Пенсійного фонду України суми фінансових санкцій, та не сплачені фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, підлягають списанню.
Вимога про сплату боргу не є фінансовою санкцією, оскільки на її підставі стягуються страхові внески, а не фінансові санкції.
Таким чином, вимога № Ф-741-У на суму 1452,60 грн. від 15.09.2011 р. прийнята законно та обґрунтовано та відкликаю пенсійним фондом не підлягає, оскільки це не передбачено чинним законодавством.
Державний виконавець ВДВС Первомайського міськрайонного управління юстиції постановою від 10.10.2011 р. відкрив виконавче провадження по примусовому виконанню вимоги від 15.09.2011 р. № Ф-741-У на суму 1452,60 грн.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконавче провадження»примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: 8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
На початок виникнення недоїмки зі сплати страхових внесків липень-грудень 2010 р. норма ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»була чинна.
Вимога про стягнення боргу прийнята пенсійним фондом на підставі п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування " № 2464.
Законодавець визначив повноваження ПФУ щодо контролю за правильністю нарахування та своєчасністю сплати страхових внесків, тому вимога про сплату боргу підлягає виконанню в примусовому порядку.
Таким чином, постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження прийнята відповідно до вимог чинного законодавства та скасуванню не підлягає.
Відповідно до ст. 71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно зі ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.
Оцінюючи докази відповідно до ст. 86 КАС України суд приходить до висновку, що відповідачі діяли відповідно до ст. 19 Конституції України та вимог ст. 2 КАС України, тому позов задоволенню не підлягає.
За таких обставин, позов задоволенню не підлягає.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 11,71, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т. О. Гордієнко
Повний текст постанови складений
та підписаний суддею 20.03.2012 р.