Справа № 2-2405/11
Провадження № 2/0540/502/2012
м. Донецьк
11 квітня 2012 р.
Петровський районний суд м. Донецька у складі: головуючий - суддя Фунжий О.А., при секретарі Рубаковій Г.А., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, представника третьої особи ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовними заявами
ОСОБА_1 до комунального підприємства «Керуюча компанія Петровського району м. Донецька», третя особа - виконком Петровської районної у м. Донецьку ради про визнання права користування жилим приміщенням,
комунального підприємства «Керуюча компанія Петровського району м. Донецька», третя особа - виконком Петровської районної у м. Донецьку ради до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про виселення, -
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою про визнання права користування жилим приміщенням -квартирою АДРЕСА_1
Позовні вимоги мотивовано тим, що у 2001 р. позивач з дозволу наймача ОСОБА_5, який доводиться їй дядьком, вселилась у зазначені квартиру. З цього часу позивач постійно мешкала у квартирі разом з наймачем, вела з ним спільне господарство. У серпні 2006 р. ОСОБА_5 помер, вона разом з дітьми залишилась мешкати у квартирі, де й мешкає по цей час. З наведених підстав позивач просить суд визнати за нею право користування вказаною квартирою.
Житлова організація КП «Керуюча компанія Петровського району м. Донецька»в свою чергу звернулась до суду з позовом про виселення ОСОБА_1, ОСОБА_4 з тієї ж квартири.
Позовні вимоги житлової організації мотивовані тим, що відповідачі дійсно проживають у спірній квартирі, але вселились у неї незаконно. З наведених підстав позивач просить суд виселити ОСОБА_1, ОСОБА_4 з квартири без надання іншого житлового приміщення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтвердила, позовні вимоги житлової організації не визнала, суду пояснила, що вказану квартиру отримала її бабуся ОСОБА_6. У цій квартирі бабуся жила разом з синами ОСОБА_5 та ОСОБА_7, який є позивачці батьком. Одружившись, батько разом із дружиною залишив квартиру та мешкав у Мар'їнському районі Донецької області. У спірній квартирі залишилась мешкати бабуся, а також її син ОСОБА_5, потім його дружина, дочка ОСОБА_8 з чоловіком та дітьми. У 1996 р. ОСОБА_8 разом з чоловіком та дітьми залишили квартиру та переїхали мешкати у Запорізьку область. У листопаді 2000 р. бабуся ОСОБА_6 померла, у квартирі залишився мешкати лише ОСОБА_5, який доводиться позивачці дядьком. З дозволу ОСОБА_5 позивач разом з дітьми на початку 2001 р. перейшла жити у спірну квартиру, де постійно мешкає по цей час. Проживаючи у цій квартирі разом із ОСОБА_5, вона вела з ним спільне господарство, проводили ремонт квартири. Влітку 2006 р. ОСОБА_5 поїхав до родичів у Волинську область, де загинув у дорожньо-транспортній пригоді. Після смерті дядька вона продовжила разом із дітьми жити у спірній квартирі, де мешкає по цей час.
Представник відповідача - виконкому Петровської районної у м. Донецьку ради позов ОСОБА_1 не визнав, позовні вимоги житлової організації про виселення зазначених з квартири підтримав, суду пояснив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 безпідставно вселилась у спірну квартиру, в зв'язку з чим підлягають виселенню без надання іншого житлового приміщення.
Представник житлової організації - КП «Керуюча компанія Петровського району м. Донецька»з позовом ОСОБА_1 не погодився, позов про виселення ОСОБА_1, ОСОБА_4 з квартири підтримав, суду пояснив, що ОСОБА_1 з дітьми в спірну квартиру незаконно вселилась після смерті ОСОБА_5, вочевидь спільного господарства с ним не вела, тому не придбала права користування житловим приміщенням й підлягає виселенню з квартири.
Суд вважає, що позов ОСОБА_1 про визнання права користування житловим приміщенням підлягає задоволенню, позов житлової організації про виселення ОСОБА_1, ОСОБА_4 з спірної квартири не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні належними документами встановлено, що квартира АДРЕСА_1 в Петровському районі м. Донецька належить до державного житлового фонду, перебувала на балансі КП «Керуюча компанія Петровського району м. Донецька. Наймачем цієї квартири значиться ОСОБА_6, до членів сім'ї наймача входили: ОСОБА_5 - син, ОСОБА_8 -онука, ОСОБА_9, ОСОБА_10 -правнуки наймача. (а.с. 25)
Наймач квартири ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 51), зареєстрована в квартирі ОСОБА_8 тривалий час у ній не мешкає, рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 31 січня 2012 р. визнана безвісно відсутньою (а.с.60), її діти ОСОБА_11, ОСОБА_10 мешкають та зареєстровані у селі Іванівка Токмакського району Запорізької області. (а.с. 69)
Таким чином, після смерті наймача квартири ОСОБА_5 у ній залишився проживати син наймача ОСОБА_5, який у відповідності зі ст. 64 ч.1 ЖК мав право користування квартирою як член сім'ї наймача.
В судовому засіданні встановлено, що на початку 2001 р. ОСОБА_1 разом із неповнолітнім на той час сином ОСОБА_4 з дозволу ОСОБА_5 вселилась у спірну квартиру, постійно мешкала у ній разом з наймачем і вела з ним спільне господарство. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер (а.с. 71), після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_4 залишились проживати у квартирі.
Вказаний висновок суду ґрунтується на поясненнях ОСОБА_1, ОСОБА_4, які об'єктивно підтверджені поясненнями свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, що мешкають у тому ж будинку, що й ОСОБА_1
У відповідності зі ст. 64 ч.2 ЖК членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 постійно мешкала у спірній квартирі разом з наймачем ОСОБА_5 та вела з ним спільне господарство, суд вважає за необхідне визнати її членом сім'ї наймача та у відповідності зі ст. 64 ЖК -визнати за нею право користування квартирою АДРЕСА_1.
При цьому суд не може прийняти до уваги пояснення свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17 -працівників КП «Керуюча компанія Петровського району м. Донецька про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вселились у зазначену квартиру після смерті ОСОБА_5, оскільки, це спростовується поясненнями наведених вище свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15
Вирішуючи позовні вимоги житлової організації про виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_4 із спірної квартири, суд приймає до уваги наступне.
Заявляючи вимоги про виселення вказаних відповідачів з квартири, житлова організація посилається на вимоги ст. 109 ЖК, у відповідності з якою виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом; виселення проводиться добровільно або в судовому порядку; допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом.
Оскільки судом визнається право ОСОБА_1 на користування спірною квартирою, а відповідач ОСОБА_4 є її сином, суд вважає, що підстави для виселення зазначених з квартири відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 109 ЖК, ст. 213-215 ЦПК, суд
Позов ОСОБА_1 до комунального підприємства «Керуюча компанія Петровського району м. Донецька» про визнання права користування жилим приміщенням задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право користування квартирою АДРЕСА_1.
У задоволені позову комунального підприємства «Керуюча компанія Петровського району м. Донецьк», до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про виселення з квартири АДРЕСА_1 в Петровському районі м. Донецька відмовити.
Апеляційна скарга на це рішення може бути подана в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом десяти днів зі дня його проголошення.
Суддя О.А. Фунжий