09 листопада 2006 р.
№ 47/18-2/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
М.Остапенка ,
Є.Борденюк - доповідача,
В.Харченка,
розглянувши матеріали касаційної скарги
Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “РАСТРАН»
на постанову
від 19.09.2006 року
Київського апеляційного господарського суду
у справі
№ 47/18-2/16
за позовом
ТОВ з іноземними інвестиціями “Чиста вода»
до
ТОВ “РАСТРАН»
про
стягнення 358 943, 60 грн.
та за зустрічним позовом
ТОВ “РАСТРАН»
до
ТОВ з іноземними інвестиціями “Чиста вода»
про
спонукання до вчинення дій
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати державного мита.
Згідно з п. “г» ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито», яка стосується розміру ставок державного мита, із апеляційних та касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за ново виявленими обставинами, які подаються до господарських судів, сплачується 50 % ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру -50 % ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Виходячи з того, що відповідно до п. “а» ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито» (в редакції Закону від 25.03.2005 року, що набрав законної сили 31.03.2005 року) із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та враховуючи оскарження ТОВ “РАСТРАН» судових рішень, якими первісні позовні вимоги, що мають майновий характер, задоволені, а в задоволенні зустрічних, що мають немайновий характер, відмовлено, додане скаржником до касаційної скарги платіжне доручення № 74 від 09.08.2006 року не свідчить про сплату державного мита у встановленому розмірі.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню з підстав передбачених п. 4 ст. 1113 ГПК України.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази надіслання її копії іншій стороні у справі.
Доданий до матеріалів касаційної скарги опис вкладення у цінний лист від 18.10.2006 року не може вважатись належним доказом направлення копії скарги іншій стороні у справі, оскільки, скаржником неправильно зазначена адреса одержувача кореспонденції, а саме: Київська область, с. Лемла, вул. Комарова, 23, проте з матеріалів справи (а. с. 38, 68, 71 т. V) вбачається, що адреса ТОВ з іноземними інвестиціями “Чиста вода»: м. Київ, вул. Глибочицька, 44.
Ненадання доказів надіслання копії касаційної скарги іншій стороні у справі згідно припису п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України є додатковою підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.
Керуючись ст.ст. 86, 111, п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційну скаргу ТОВ “РАСТРАН» на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2006 року у справі № 47/18-2/16 повернути скаржнику.
Видати довідку про повернення з Державного бюджету України державного мита в сумі 425,00 грн., сплаченого скаржником за платіжним дорученням № 74 від 09.08.2006 року.
Судді: М. Остапенко
Є. Борденюк
В. Харченко