18 жовтня 2006 р.
№ 12/280/05
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :
Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі),
Катеринчук Л.Й.,
Ткаченко Н.Г.
розглянувши касаційну скаргу
ВАТ “Очаківський рибоконсервний комбінат»,
м. Очаків
на рішення
від 05.12.2005 р. господарського суду Миколаївської області
у справі
№ 12/280/05 господарського суду Миколаївської області
за позовом
ТОВ “Фірма ЛІНАРТ», м. Севастополь
до
ВАТ “Очаківський рибоконсервний комбінат»,
м. Очаків
про
стягнення 161 817,83 грн. в порядку регресу за договором поруки
представники сторін в судове засідання не з'явилися
ТОВ “Фірма ЛІНАРТ» звернулося до суду з позовною заявою до ВАТ “Очаківський рибоконсервний комбінат» про стягнення 161 817,83 грн. в порядку регресу за договором поруки.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 05.12.2005 р. (суддя Семенов А.К.) позов задоволено, стягнено з ВАТ “Очаківський рибоконсервний комбінат» на користь ТОВ “Фірма ЛІНАРТ» борг в сумі 161 817,83 грн.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ВАТ “Очаківський рибоконсервний комбінат» звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 05.12.2005 р. та направити справу на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.
На думку заявника касаційної скарги, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 26.03.2003 р. між Судноплавною компанією "Лінарт" (поручитель), правонаступником якої є позивач у справі, ВАТ “Очаківський рибоконсервний комбінат» (позичальник-боржник) та АТ "Український інноваційний банк" (кредитор) укладений договір поруки № 1 до кредитного договору № 211003 від 22.10.2001 р.
Відповідно до умов цього договору поруки позивач зобов'язався відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань відповідача щодо повернення кредитору до 31.03.2003 р. грошових коштів за зазначеним кредитним договором у загальній сумі 161 817,83 грн., в т.ч. 100 000,00 грн. основного боргу за кредитом та 61 817,83 грн. відсотків за користування кредитом у березні 2003 року.
Також, судом встановлено, що на виконання вказаного договору поруки позивач (поручитель) перерахував кредитору 161 817,83 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № №832, 833 від 27.03.2003 р.
У зв'язку з чим, позивач (поручитель) просив стягнути з відповідача (позичальника-боржника) 161 817,83 грн. в порядку регресу.
Порука є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання (ст. 546 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно з ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники у разі порушення боржником зобов'язання.
При прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідач (позичальник-боржник) не виконав умови кредитного договору № 211003 від 22.10.2001 р., оскільки до 31.03.2003 р. заборгованість у сумі 161 817,83 грн. кредитору не сплатив.
Однак, позивач як поручитель сплатив за відповідача (позичальника-боржника) основний борг за кредитом та відсотки за користування кредитом -27.03.2003 р., тобто до настання строку виконання зобов'язань боржником.
Крім того, погасивши наперед за відповідача основний борг за кредитом, позивач одночасно сплатив суму відсотків за користування кредитом у березні 2003 року, в т.ч. за час невикористання кредиту, суму яких позивач просив в порядку регресу стягнути з відповідача.
На вказане суд першої інстанції увагу не звернув та не дав цьому правової оцінки.
Разом з тим, до участі у справі судом першої інстанції не був залучений кредитор -АТ "Український інноваційний банк" в особі відповідної філії, вимога про що містилася в позовній заяві позивача (а.с. №4).
При цьому, судом першої інстанції не було з'ясовано, чи прийняв кредитор здійснений позивачем платіж до виникнення в нього зобов'язань за договором поруки.
На підставі вищенаведеного в сукупності не можна вважати, що рішення суду першої інстанції відповідає всім вимогам чинного законодавства.
У зв'язку з чим, воно підлягає скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене та вирішити спір відповідно до положень чинного законодавства.
Враховуючи вказане та керуючись ст. ст. 546, 553, 554 Цивільного кодексу України та ст. ст. 47, 43, 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу ВАТ “Очаківський рибоконсервний комбінат» задовольнити.
2. Рішення господарського суду Миколаївської області від 05.12.2005 р. у справі № 12/280/05 скасувати.
3. Справу № 12/280/05 передати на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді Л.Й. Катеринчук
Н.Г. Ткаченко