31 жовтня 2006 р.
№ 13/668
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової -головуючого
Н. Волковицької
Л. Рогач
за участю представників:
Позивача
Пивовара О.О. директор
Швидкого О.В. дов. від 14.06.06 р.
Відповідачів
Циганенко В.Ю. дов. від 04.01.06 р.
/розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Закритого акціонерного товариства “АІСЕ Україна»
на постанову
від 15.06.2006року Київського апеляційного господарського суду
у справі
№ 13/668 господарського суду міста Києва
за позовом
Приватного підприємства “Кошик»
до
про
Закритого акціонерного товариства “АІСЕ Україна»
спонукання виконати дії
Приватне підприємство “Кошик» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "АІСЕ Україна" про спонукання відповідача виконати взяті на себе зобов'язання та передати позивачу автомобіль відповідно до умов укладеної між сторонами Угоди №54074 від 25.12.02р.
Рішенням господарського суду м. Києва від 22.11.2005р. у справі № 13/668 позов ПП «Кошик" задоволено повністю.
Рішення суду мотивоване тим, що відповідач не мав підстав для анулювання права позивача на одержання автомобіля.
За апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства «АІСЕ Україна" постановою Київського апеляційного господарського суду від 15 червня 2006 року залишив рішення господарського суду м. Києва від 22.11.2005р. у даній справі без змін з тих же підстав.
Закрите акціонерне товариство «АІСЕ Україна" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2006року, в якій просить рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Свої доводи заявник обґрунтував порушенням вимог п. 4 ст. 612, ст. 613 Цивільного кодексу України та ст. 221 Господарського кодексу України, які звільняють ЗАТ "АІСЕ Україна" від відповідальності і одночасно роблять неможливим виконання зобов'язання за Угодою щодо передачі автомобіля.
Заслухавши доповідь судді -доповідача та присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що спір стосується виконання зобов'язання за укладеною між сторонами угодою №54074 від 25.12.02р. та додатків №1 та 2, згідно з якими відповідач зобов'язався надавати позивачу систему послуг, спрямованих на придбання автомобілю, зазначеного в Додатку №1 до угоди (ЗАЗ "Таврія"), через систему АВТОПЛАН, а позивач - сплачувати внески передбачені угодою та додатками до неї.
Судами при розгляді справи встановлено, що згідно п. 11.1. Додатку 2 («Правила здійснення діяльності Автоплану"), учасник системи, для отримання автомобіля повинен: сплатити запропоновані до попередньої оплати внески; внести плату за право на отримання, передбаченого у Додатку №1, і нарахованого до ціни автомобіля, що діє на день проведеного асигнаційного акту; надати визначені відповідачем гарантій повної оплати автомобіля; сплатити усі витрати, податки і/або мита, необхідні для реєстрації автомобіля та оформлення гарантій; підписати Додаток №3.
Листами від 30.03.04р., 27.05.04р. та 27.12.04р. позивачу було надано право на отримання автомобіля.
Відповідно до п.5.6. Додатку №2 до угоди, учасники системи, яким було надано право на отримання автомобіля, повинні з'явитися за місцем та у терміни, зазначені відповідачем, для надання необхідних для придбання автомобілів документів. У разі невиконання цієї вимоги право на отримання автомобіля може бути анульовано.
Як вбачається з листів відповідача до позивача від 30.07.04р. та 05.05.04р., відповідачем було анульовано право позивача на отримання автомобіля відповідно до п. 5.6. Додатку №2 до угоди 2 («Правила здійснення діяльності Автоплану").
Листом від 28.03.05р. відповідач анулював право позивача на отримання автомобіля відповідно до п. 11.6. Додатку №2 до угоди 2, наданого йому 27.12.05р.
Задовольняючи позовні вимоги, суди дійшли висновку, що відповідач не мав підстав для анулювання права позивача на одержання автомобіля, оскільки, як правильно встановлено судами з посиланням на матеріали справи, на виконання умов угоди позивачем було сплачено запропоновані до сплати повні внески; внесено плату за право на отримання відповідного відсотку, передбаченого у Додатку №1, і нарахованого до ціни автомобіля, що діє на день проведеного асигнаційного акту; надано гарантії повної оплати автомобіля -укладено договори поруки з поручителями Мостепаном В.П. та Голомозою, відповідно до умов якого поручителі зобов'язалися відповідати перед відповідачем у повному обсязі за виконання позивачем зобов'язань, що виникають з угоди.
Крім того, 17.02.2005 на виконання п.11.1 Додатку №2 до угоди сторони підписали Додаток № 3, в якому зазначено, що на дату підписання позивачем було сплачено 14684,90 грн., заборгованість складає 7758,22 грн.
Однак, при цьому, поза увагою судів як першої інстанції так і апеляційного суду залишились приписи статей 193 Господарського кодексу України та статті 526, 530 Цивільного кодексу України, згідно з якими зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору і в установлений законом строк.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов п. 11.6 ст. 11 Додатку № 2 до Угоди, на підставі якого анульовано право позивача на отримання автомобіля, вимоги, викладені у статті 11 додатку №2 повинні бути виконані протягом 90 днів з дати надання права на отримання автомобіля. Але строки виконання умов угоди судами не досліджувались.
Відповідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 цього Кодексу є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Отже для вирішення даного спору необхідно надати оцінку діям сторін, з огляду на їх відповідність умовам угоди №54074 від 25.12.02р. та додатків №1 та 2 до неї.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись статтями 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Рішення господарського суду міста Києва від 22.11.2005 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2006 року у справі №13/688 господарського суду міста Києва скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «АІСЕ Україна" задовольнити частково.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н.Волковицька
Л. Рогач