Кіровоградської області
про повернення позовної заяви
06.11.06 № 02-07/324
Суддя господарського суду Кіровоградської області Змеул О.А. розглянув матеріали
за позовом: закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", від імені якого діє Кіровоградська філія "ПриватБанку"
до відповідачів:
І - Державної виконавчої служби у Компанівському районі, смт. Компаніївка Кіровоградської області
ІІ - приватного підприємства "Реда", м. Кіровоград
ІІІ - товариства з обмеженою відповідальністю "Август", м. Кіровоград
про визнання дій державної виконавчої служби незаконними, скасування акта опису й арешту майна, зобов'язання державної виконавчої служби повернути описане та вилучене майно власнику - приватному підприємству "Г-Наталі-О"
Закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк", від імені якого діє Кіровоградська філія "ПриватБанку", подано позов про визнання дій Державної виконавчої служби у Компаніївському районі відносно накладення арешту на майно ПП "Г-Наталі-О" незаконними, скасування акта опису й арешту майна, зобов'язання Державної виконавчої служби у Компаніївському районі повернути описане та вилучене майно власнику - приватному підприємству "Г-Наталі-О".
Згідно правил ч. 1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною особою позивача або його представником. Коли до позовної заяви не додано документ, що підтверджує повноваження посадової особи, яка її підписала, суддя повертає заяву без розгляду. Якщо позовну заяву підписано особою на підставі виданої їй довіреності, до заяви має бути додано оригінал або належно завірену копію такої довіреності.
У позовній заяві не зазначено повноважень директора Кіровоградської філії банку щодо подання позову від імені "ПриватБанку", до позовної заяви не додано доказів на підтвердження того, що позовну заяву підписано особою, яка має право її підписувати, оскільки в позовних матеріалах відсутня довіреність, видана директору Кіровоградської філії банку, якою передбачено повноваження на подання позову.
Крім того, що заява про оскарження дій державної виконавчої служби, скасування акта опису та арешту майна не підлягає розгляду в господарських судах в порядку господарського судочинства у зв'язку із наступним.
Згідно правил ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі:
1) справи у спорах. що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім:
спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство;
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
Заяви про оскарження дій органу владних повноважень, визнання актів індивідуальної дії недійсними чи неправомірними розглядаються в порядку адміністративного судочинства, тому такі позови мають бути подані за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно частини 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
У даному випадку сумісний розгляд кількох позовних вимог, з яких дві належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, перешкоджатиме з'ясуванню прав сторін і суттєво утруднить вирішення спору.
Отже позивач порушив правила об'єднання вимог, що встановлені статтею 58 Господарського процесуального кодексу України.
Заявлені позивачем вимоги необхідно роз'єднати.
Згідно пунктів 1 і 5 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву слід повернути без розгляду.
Після усунення допущеного порушення позивач має право повторно звернутись з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку.
Також господарський суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що згідно правил ч. 5 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.
Тобто, заставодержатель має право звернутися до суду за захистом свого права з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.
Частиною 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.
Керуючись п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовну заяву без номеру від 30.10.2006 року (вх. № 4637/273 від 31.10.2006 року) та додані до неї документи всього на 20 аркушах, у тому числі платіжне доручення № 21 від 30.10.2006 про сплату державного мита в сумі 85 грн. та платіжне доручення № 32 від 30.10.2006 про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. повернути на адресу закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", від імені якого діє Кіровоградська філія "ПриватБанк"
Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.А. Змеул