04 жовтня 2006 року м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого: судді Фадеєвої Н.М.
суддів: Сіроша М.В., Бим М.Є., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.
при секретарі: Єфімовій В.В.
з участю представників:
Ялтинської міської ради-Койкова Д.Г., ДП «Ялтинський морський торговельний порт»- Романової С.В., ТОВ «Червона калина»- Хоменко В.О.
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за касаційними скаргами Ялтинської міської ради та товариства з обмеженою відповідальністю «Червона калина» на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2005 року, у справі за позовом державного підприємства «Ялтинський морський торговельний порт» до Ялтинської міської ради, ТОВ «Червона калина» про визнання недійсними рішення міської ради та договорів ,-
ДП «Ялтинський морський торговельний порт» звернувся до суду з позовом до Ялтинської міської ради, ТОВ «Червона калина» про визнання недійсним рішення Ялтинської міської ради № 55 від 07 червня 2004 року щодо передачі ТОВ «Червона Калина» в оренду земельних ділянок для будівництва і обслуговування торгових павільйонів-кафе з літніми майданчиками на набережній ім. Леніна у м. Ялта, та про визнання недійсними укладених між відповідачами договорів оренди землі від 27 листопада 2004року за № 309879 та № 309883.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Ялтинська міська рада рішенням від 07.6.2004р. передала ТОВ «Червона Калина" в довгострокову оренду дві земельні ділянки площею по 0,07га кожна у м. Ялта по Набережній ім. Леніна, які відносяться до земель морського транспорту і входять до території порту, та міською радою укладено з ТОВ «Червона Калина» договори оренди зазначених земельних ділянок.
Позивач зазначав, що рішенням Ялтинської міської ради депутатів трудящих від 12.03.1969року № 162 йому була надана в постійне користування земельна ділянка площею 3,06га під розміщення Ялтинського морського порту. Також Ялтинська міськрада рішенням від 12.03.1969 р. надала позивачеві в тимчасове користування земельну ділянку площею 2,45га, до закінчення будівництва порту відстою у Массандрі , тому що ця земельна ділянка відповідно до генерального плану міста Ялти призначалася для розширення Набережної імені Леніна. Портом на цій наданій в тимчасове користування землі побудовано причал №5, на штучно утвореній ним території. На підставі названого рішення міськради актом відведення земельної ділянки від 10.04.1969р. були перенесені в натуру лінії і межі виділеної порту території площею 5,51га.
Посилаючись на наведені обставини позивач просив суд його позовні вимоги задовольнити.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 листопада 2005 року у позові ДП «Ялтинський морський торговельний порт» відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2005 року апеляційну скаргу ДП «Ялтинський морський торговельний порт» задоволено. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 листопада 2005 року скасовано, постановлено нове рішення, яким позов задоволено. Визнано недійсним рішення Ялтинської міської ради 20 сесії 24 скликання №55 від 07.06.2004 року. Визнано недійсними договори оренди земельної ділянки від 27.11.2004 року № 309879, № 309883, які укладені між Ялтинською міською Радою та ТОВ «Червона Калина».
У касаційній скарзі Ялтинська міська рада просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.12.2005 року, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.11.2005 року як законне і обґрунтоване залишити без змін, посилаючись на те, що апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права. Спірна земельна ділянка не відноситься до земель території порту, а наданий позивачем суду паспорт причалу №5, розроблений в 2003 році по замовленню порту інститутом «Черноморндікпроект», не входить в перелік документів для державної реєстрації прав на нерухоме майно і не є доказом набуття позивачем права власності чи права користування цією землею. Позивач немає правовстановлюючого документу на право користування цією землею, а також порт ніколи не сплачував земельний податок за користування спірною землею. Спірна земельна ділянка належить до території загальноміської набережної, власником якої є Ялтинська міська рада.
У касаційній скарзі ТОВ «Червона Калина» просить постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.12.2005 року скасувати як таку, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.11.2005 року як законне залишити без змін. Свої вимоги обґрунтовує тим, що позивач не надав
суду правовстановлюючі документи на спірну землю - Державний акт на право користування землею або договір оренди земельної ділянки. Спірна земельна ділянка знаходиться на загальноміській набережній, власником якої є Ялтинська міська рада. Ця обставина стверджується постановою Верховного Суду України від 24 грудня 2001 року по справі по спору між Ялтинським морським портом та Ялтинською міською радою і ПП «Класіко» щодо надання міською радою ПП «Класіко» земельної ділянки, яка є суміжною з наданою в оренду ТОВ «Червона Калина» спірною земельною ділянкою.
Заслухавши доповідь судді Бим М.Є., перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ст.6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням 20 сесії Ялтинської міської ради 24 скликання від 07.06.2004р. № 55 припинено ТОВ «Червона калина» право тимчасового користування на умовах оренди земельною ділянкою площею 0,07га, розташованою за адресою м. Ялта, Набережна ім. Леніна (між рестораном «Ванда» і рестораном «Бостон» на нижній набережній), та припинено ТОВ «Червона калина» право тимчасового користування на умовах оренди земельною ділянкою площею 0,07га, розташованою за адресою м. Ялта, Набережна ім. Леніна (навпроти скверу ім. Некрасова на захід від атракціонів між рестораном «Ванда» і рестораном «Бостон» на нижній набережній), які (тобто названі вище земельні ділянки) рішенням 15-ої сесії Ялтинської міської ради 22 скликання від 16 липня 1997 року № 3 були надані ТОВ «Червона калина» в тимчасове користування.
Зазначені вище земельні ділянки рішенням Ялтинської міської ради від 07.06. 2004р. № 55 передані ТОВ «Червона калина» в довгострокову оренду строком на 49 років, для розміщення торгових павільйонів-кафе з відкритими майданчиками з моменту державної реєстрації нових договорів оренди земельних ділянках, та цим же рішенням міською радою також затверджені проекти землеустрою.
Тобто, рішенням Ялтинської міської ради № 55 від 07.06. 2004р. відповідачеві -ТОВ «Червона калина» були передані в довгострокову оренду строком на 49 років розташовані в м. Ялта на Набережній ім. Леніна дві земельні ділянки по 0,07 га кожна, які з 1997 року знаходилася в його тимчасовому користуванні.
Судом встановлено, що рішенням Ялтинського міського виконавчого комітету депутатів трудящих від 12 березня 1969 року № 162 за Ялтинським морським портом закріплена територія площею 3,06 га , передбачена Генеральним планом м. Ялта, затвердженим Радою Міністрів УРСР від 24.01.1967р. №51, під розміщення Ялтинського морського порту. Цим рішенням міськвиконком зобов'язав Ялтинський морський порт як забудовника оформити відвід земельної ділянки в натурі у відповідності з генеральним планом м. Ялта, зареєструвати відвід земельної ділянки в бюро технічної інвентаризації та затвердити рішення на засіданні Кримської обласної Ради народних депутатів.
Цим же рішенням від 12.03.1969 р.№162 Ялтинський міськвиконком надавав в 1969 році Ялтинському морському порту тимчасово територію, передбачену генеральним планом м. Ялта під розширення Набережної ім. Леніна, зазначивши в рішенні строк закінчення тимчасового користування цією землею, а саме закінчення будівництва порту відстою судів в Массандрі.
Таким чином, рішенням Ялтинського міськвиконкому від 12.03.1969 року позивачеві не надавалася в постійне користування під розміщення порту земельна ділянка в м. Ялта по Набережній ім. Леніна.
Слід зазначити, що ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і їх обмежень» передбачена обов'язкова державна реєстрація права постійного користування земельною ділянкою, а також обов'язкова державна реєстрація права власності на нерухоме майно. Позивачем не надано суду доказів державної реєстрації права користування спірною земельною ділянкою або державної реєстрації його права власності на причал № 5, та не надано встановлених ст.19 вказаного Закону правовстановлюючих документів на причал. Розроблений інститутом «Черноморндікпроект» в 2003 році паспорт причалу №5 не входить в перелік документів для державної реєстрації прав на нерухоме майно в розумінні ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і їх обмежень» і не може служити доказом права власності.
Позивач не надав суду передбачених Земельним кодексом України доказів про набуття ним права користування спірною земельною ділянкою.
Відповідно до Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою виникає після встановлення землевпоряджувальними організаціями меж земельної ділянки в натурі і отримання документа, що засвідчує це право, та таким документом є державний акт, який видається і реєструється радами. Право оренди землі оформляється відповідним договором, який реєструється відповідно до закону
Судом встановлено, що позивач не сплачував земельний податок за користування спірною землею, що знаходиться в м. Ялта по Набережній ім. Леніна. Позивачеві не видавався Державний акт на право постійного користування землею по Набережній ім. Леніна в м. Ялта. Також з позивачем - Ялтинським морським портом не укладався договір оренди спірної земельної ділянки.
Отже, позивач не являється належним користувачем спірної земельної ділянки в м. Ялта по Набережній ім. Леніна.
Судом встановлено, що спірна земля відноситься до території загальноміської набережної міста Ялти і є власністю міста, та її режим регулюється Земельним кодексом.
Відповідно до ст.12 Земельного кодексу України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст відноситься розпорядження землями територіальної громади.
Рішення № 55 від 7.06.2004р. 20-ій сесії 24-го скликання Ялтинської міської ради, яким ТОВ фірмі «Червона Калина» затверджені проекти землеустрою і передано в оренду дві земельні ділянки площею по 0,07 га у м. Ялта по вул. Набережная ім. Леніна, винесено в межах компетенції і повноважень Ялтинської міської ради, як органу місцевого самоврядування, уповноваженого законом розпоряджатися землями комунальної власності.
Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України та ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Оскільки позивач не надав належних доказів отримання ним прав на спірну земельну ділянку (належних документів, підтверджуючих вказані права), та рішенням Ялтинської міської Ради № 55 від 07.06.2004р. права і інтереси позивача не порушені, так як розміщення ТОВ «Червона Калина» торгових павільйонів-кафе здійснюється не на земельній ділянці Ялтинського морського торговельного порту, а на земельних ділянках, які відносяться до земель загальноміської Набережної, власником якої є Ялтинська міська Рада, тому вірним є висновок суду першої інстанції, що позовна вимога про визнання рішення міської ради недійсним не підлягає задоволенню.
Позивач також просив суд визнати недійсними договори оренди землі № 309879 від 27.11.2004р. і № 309833 від 27.11.2004р, які було укладено між Ялтинською міською Радою і ТОВ «Червона Калина» на підставі рішення Ялтинської міської ради № 55 від 7.06.2004р.
Порядок передачі земельних ділянок в оренду регулюється ст.124 Земельного кодексу України, якою встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають в державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Ст.215 Цивільного кодексу України передбачає, що підставою недійсності угоди є недотримання у момент здійснення угоди стороною (сторонами) вимог, встановлених ч .ч . 1,2,3,5,6 ст.203 ЦК України.
Ялтинською міською Радою і ТОВ фірмою «Червона Калина» у момент укладення договорів оренди землі № 309879 від 27 листопада 2004року і № 309833 від 27 листопада 2004року вимоги ст.203 ЦК України дотримані.
Зазначені договори оренди землі укладені у передбаченій законом нотаріальній формі, засвідчені приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_1 і зареєстровані в ЯО КРФ ГП «ЦГЗК» при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі землі зроблені записи від 03 грудня 2004року за № 040400100165 і № 040400100166.
За таких обставин вірним є висновок суду першої інстанції, що позовна вимога про визнання недійсними договорів оренди землі між Ялтинською міською Радою і ТОВ фірмою «Червона Калина» № 309879 від 27.11.2004р. і № 309833 від 27.11.2004р. не підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини і дав належну правову оцінку наявним у справі доказам, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, та дійшов вірного висновку, що Ялтинська міська рада приймаючи рішення про надання ТОВ «Червона Калина» земельної ділянки в оренду та укладаючи договір оренди землі міська рада діяла у межах повноважень рад, встановлених Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування» та Земельним кодексом України.
Разом з тим апеляційний суд помилково скасував правильне по суті рішення суду першої інстанції, не взявши до уваги, що правовідносини щодо спірних земельних ділянок регулюються Земельним кодексом України.
Згідно ч.1 ст.226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасовано помилково.
Оскільки апеляційний господарський суд під час розгляду справи неправильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні відносини, а суд першої інстанції вирішив спір відповідно до вимог чинного законодавства, тому зазначена обставина відповідно до ч.1ст.226 КАСУ є підставою для скасування ухваленої у справі постанови апеляційного суду, та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційні скарги Ялтинської міської ради та товариства з обмеженою відповідальністю «Червона калина» задовольнити.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2005 року скасувати.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 листопада 2005 року залишити без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Судді: