Справа № 22- 5367 Головуючий у 1-й інстанції: Рибалко Н.І.
2006 р. Суддя-доповідач: Мануйлов Ю.С.
7 вересня 2006 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Маловічко С.В.
суддів: Мануйлова Ю.С.
Гончара О.С.
при секретарі: Ткаченко М.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1-ОСОБА_2 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 серпня 2006 року про відмову у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління внутрішніх справ України в Запорізькій області (далі УМВС) про стягнення заборгованості з виплати пенсії за вислугу років ,-
2 серпня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом.
Ухвалою судді Орджонікідзхевського районного суду М.Запоріжжя від 11 серпня 2006 р. у відкритті провадження по справі відмовлено, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
В апеляційній скарзі на цю ухвалу судді представник позивача, посилаючись на порушення суддею норм процесуального права, просить ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі. При цьому вказав, що заявлена вимога про стягнення заборгованості з виплати пенсії за вислугу років не є оскарженням рішень, дій чи бездіяльності УМВС, оскільки у позові фактично ставиться питання про визнання чи невизнання права на перерахунок пенсії відповідно до ст..63 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» та про право позивача на одержання сум пенсії на підставі самостійно проведеного позивачем розрахунку у відповідності до вказаного Закону. Вирішення цього питання не полягатиме і не може полягати у скасуванні будь-яких рішень УМВС, або покладання на нього приймати нові рішення чи вчиняти певні дії, а у стягненні з УМВС грошової суми на підставі висновку суду про існування права позивача на перерахунок пенсії на підставі зазначеного вище Закону, чи у відмові у такому стягненні у разі висновку суду про відсутність такого права. Таким чином, розгляд заявлених позивачем вимог у порядку адміністративного судочинства виключається через те, що вони не охоплюються юрисдикцією адміністративних судів, передбаченою ст..ст.2,17 Кодексу адміністративного судочинства. Помилкове застосування суддею норм процесуального права полягає в тому, що він застосував закон (КАС України), який не регулює відносини з подання позовних вимог в порядку цивільного судочинства, та не застосував належний процесуальний закон (ЦПК України), що призвело до порушення порядку вирішення процесуального питання про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у цивільній справі.
Посилаючись на вказані обставини, вважає, що позов повинен розглядатися судом в
цивільно-ироцесуальному порядку.
Вислухавши доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.2 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.
Згідно зі ст.15 ч. 1 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
У відповідності до ст..17 ч.І п.1 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.
Згідно СТ..50 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі може бути громадянин України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що у позові оскаржуються дії суб'єкта владних повноважень, яким є УМВС, який не перерахував розмір призначеної йому раніш пенсії за вислугу років, у зв'язку з чим виникла заборгованість з її виплати у сумі 5100 грн. Тим самим, йдеться про порушення прав, свобод та інтересів фізичної особи з боку органу державної влади при здійсненні ним владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин.
У відповідності до п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин суд прийшов обґрунтованого висновку, що вказаний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства і відмовив у відкритті провадження у справі, постановивши відповідну ухвалу.
З огляду на вищевикладене, доводи апелянта щодо допущених суддею при постановлені вказаної вище ухвали порушення норм процесуального законодавства є безпідставними і не підлягають задоволенню.
Згідно з п.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Керуючись ст. ст. 307,312,317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1-ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 серпня 2006 року про відмову у відкритті провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління внутрішніх справ України в Запорізькій області про стягнення заборгованості з виплати пенсії за вислугу років залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.