26 червня 2006 року м. Київ
Суддя Верховного Суду України Балюк М.І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 5 грудня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 28 лютого 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання дітей та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей,
встановив:
Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 5 грудня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської від 28 лютого 2006 року, ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову до ОСОБА_2 про відібрання дітей та задоволено зустрічний позов ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей.
На зазначені рішення та ухвалу надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, в якій ставиться питання про їх скасування та ухвалення нового рішення по суті справи, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Оскільки оскаржувані рішення та ухвала суду відповідають вимогам матеріального та процесуального права, а викладені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання дітей та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей.
Ухвала оскарженню не підлягає.