14 вересня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :
головуючого-судді Бутенка В.І.,
суддів :Лиски Т.О.,
Горбатюка С.А.,
Сороки М.О.,
Панченка О.І.,
при секретарі Якименко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу № 2-3586/05 за заявою прокурора м. Новомосковська про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Новомосковської міської ради Дніпропетровської області № 614 від 18.08.2004 р. «Про визначення способу приватизації» ,-
Прокурор м. Новомосковська звернувся до суду із заявою про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Новомосковської міської ради №614 від 18.08.2004 р. «Про визначення способу приватизації», яким визначено спосіб приватизації приміщення площею 67,5 кв.м., що знаходиться на площі Перемоги 17 в м. Новомосковську Дніпропетровської області.
В обґрунтування своїх вимог зазначав, що згідно вимог п.1 п.п. 30 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ці питання вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради, рішення це прийняте з перевищенням повноважень, а тому є незаконним та підлягає скасуванню.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2005 року заяву прокурора задоволено.
Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2005 року це рішення скасовано, в задоволенні заяви прокурора м. Новомосковська відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, прокурор м. Новомосковська подав на нього касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
При цьому в скарзі він посилається на те, що апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням ІІ сесії ХХІVскликання Новомосковської міської ради від 04 червня 2002 року виконавчому комітету передані повноваження щодо визначення та затвердження способів приватизації об'єктів комунальної власності; визначення та затвердження питань, пов'язаних з приватизацією об'єктів комунальної власності; розгляд та затвердження, в разі необхідності, розробок методологічного забезпечення процесу приватизації (а.с. 31).
Таким чином, суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про те, що оскаржуване рішення № №614 від 18.08.2004 р. «Про визначення способу приватизації», яким визначено спосіб приватизації приміщення площею 67,5 кв.м., що знаходиться на площі Перемоги 17 в м. Новомосковську Дніпропетровської області, прийняте виконавчим комітетом в межах повноважень, наданих йому рішенням ІІ сесії ХХІVскликання Новомосковської міської ради від 04 червня 2002 року.
За таких обставин апеляційним судом обґрунтовано скасовано рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2005 року та відмовлено прокурору м. Новомосковська у задоволенні його заяви.
Порушень норм матеріального і процесуального права при розгляді справи судом апеляційної інстанції допущено не було.
В той же час слід зазначити, що прокурор м. Новомосковська у своїй касаційній скарзі, як на підставу скасування судового рішення, посилається на п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно якого виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується, зокрема, таке питання : прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.
Проте такі доводи касатора не можна взяти до уваги, оскільки питання невідповідності вимогам закону рішення ІІ сесії ХХІVскликання Новомосковської міської ради від 04 червня 2002 року в заяві прокурором не ставилось і предметом судового розгляду це питання не було.
Доводи касаційної скарги зроблених апеляційним судом висновків не спростовують, а тому оскаржуване судове рішення повинно залишатись без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 КАС України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу прокурора м. Новомосковська залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2005 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.