07 вересня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :
головуючого - судді - Бутенка В.І.,
суддів : Горбатюка С.А.,
Лиски Т.О.,
Сороки М.О.,
Панченка О.І.,
при секретарі Якименко О.М.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії, -
У вересні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати Житомирський ОВК здійснити перерахунок призначеної йому пенсії з урахуванням щомісячної надбавки у розмірі 100% грошового забезпечення, запровадженої Указом Президента України №173 від 23.02.2002р.; щомісячної надбавки у розмірі 70% грошового забезпечення за безперервну службу, встановленої Указом Президента України №389/03 від 05.05.2003р., щомісячної надбавки у розмірі 40% грошового забезпечення згідно Указу Президента України № 847 від 14.07.1999 р. і премії в розмірі 33,3%, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №829 від 22.05.2000р., а також стягнути з відповідача недоотриману пенсію.
В обґрунтування своїх вимог зазначав, що він був звільнений в запас з військової служби у жовтні 2003 року.
За час після його звільнення неодноразово підвищувалось грошове забезпечення військовослужбовців, в зв'язку з чим відповідно підвищувались пенсії особам, що звільнились з військової служби після запровадження вказаних надбавок до грошового забезпечення військовослужбовців.
Позивач вважав, що розмір його пенсії повинен бути перерахований згідно змін в грошовому забезпеченні військовослужбовців, а тому звернувся з відповідною заявою до відповідача, проте останній йому відмовив.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 28 жовтня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 08 грудня 2005 року, в задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій ставив питання про скасування ухвали апеляційного суду та постановлення нового рішення по суті його позовних вимог.
При цьому в скарзі він посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права. На думку позивача, судами як першої, так і апеляційної інстанцій були неповно з'ясовані обставини, що мають значення по справі та невірно застосовано норми чинного пенсійного законодавства.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Суд першої інстанції встановив, а суд апеляційної інстанції обґрунтовано погодився з тим, що при звільненні з дійсної військової ОСОБА_1. призначена пенсія у відповідності з правилами Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».
Згідно ст. 43 названого Закону, пенсії особам, які мають право на неї за цим законом, та членам їх сімей, обчислюються з грошового забезпечення з урахуванням відповідного окладу за посадою, спеціального звання, процентної надбавки за вислугу років, надбавки за вчене звання й вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби в порядку й розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення : окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням, окладу за військові звання; процентної надбавки за вислугу років, додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісячно (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).
З наведеного вбачається, що премії, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2000р. №829 «Про грошове забезпечення військовослужбовців», щомісячні надбавки, передбачені Указами Президента України №173 від 23.02.2002р. та №389 від 05.05.2003р., відносяться до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії особам, які отримували їх під час проходження служби.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1.пенсія була призначена у 2003 році в зв'язку із звільненням його в запас з військової служби у Збройних Силах України, при цьому до розрахунку розміру його пенсії увійшли щомісячні надбавки, передбачені Указами Президента України №173 від 23 лютого 2002 року, № 847 від 14 липня 1999 року та №389 від 05 травня 2003 року, які він отримував під час проходження служби в порядку і розмірах, передбачених чинним на той час законодавством.
Крім того, у відповідності із ст. 2 Прикінцевих положень Закону України №1769-IVвід 15 червня 2004 року "Про внесення змін та доповнень до Закону України " Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб " відповідачем проводився ОСОБА_1. перерахунок раніше призначеної пенсії із виплатою 50 відсотків перерахованої пенсії з 1 січня 2005 року, та з 1 січня 2006 року - 100 відсотків перерахованої пенсії.
Таким чином, суди прийшли до правильного висновку щодо безпідставності вимог позивача і відмовили йому у позові.
Доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не спростовують, а тому оскаржувані судові рішення повинні залишатися без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 КАС України, колегія суддів,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 28 жовтня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 08 грудня 2005 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.