Справа № 2-а-1/08
17 січня 2008 року Білогірській районний суд Автономної Республіки Крим в складі: головуючого судді Лущеко Л.Г.
при секретарі Бубнової Н.В.
з участю позивача ОСОБА_1.
її представника ОСОБА_2.
третьої особи ОСОБА_3.
її представника ОСОБА_4.
третьої особи - представника
Білогірського відділу земельних ресурсів Ковальчука Г.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білогірську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Зуйської селищної ради Білогірського району Автономної Республіки Крим, треті особи: ОСОБА_3, Білогірській відділ земельних ресурсів про скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1від 12.05.2005 року і визнанні рішення Зуйської селищної ради № 641 від 12.01.2005 року недійсним,
позивач просить суд визнати рішення Зуйської селищної ради № 641 від 12.01.2005 року недійсним; визнати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 12.05.2005 року недійсним і скасувати його, залишити земельну ділянку в межах згідно рішення Зуйського виконавчого комітету за № 117 від 15.10.1997 року.
Свої вимоги мотивує тим, що за місцем проживання вона проживає більше 20 років, приватизувала квартиру в 1993 році. Будинок одноповерховий, побудований в 1939 році і складається з п'яти квартир. Будинок і прилегла до нього територія знаходиться в комунальній власності і по межах, що склалися, кожному з домовласників була виділена в користування земельна ділянка між суміжними квартирами. Її квартира знаходиться між квартирами ОСОБА_3. і ОСОБА_5. і позивачу була виділена земельна ділянка в користування по суміжних стінах між вказаними сусідами, який був захищений сіткою рабіцей. За цією ділянкою позивач здійснювала догляд, вирощувала квіти і плодові дерева. У травні 2006 року позивач подала заяву в Зуйську селищну раду про приватизацію земельної ділянки і одержала рішення ради № 109 від 07.06.2006 року про розробку технічної документації по землеустрою і стані документів, що засвідчують право власності. У вересні 2006 року позивачем було подано заяву про дозвіл будівництва прибудови на її території і в цей же час, одержавши позовну заяву ОСОБА_3., дізналася про те, що у ОСОБА_3. є Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1від 12.05.2005 року, яким визначена площа в 0,0226 га, в яку входить частина ділянки, що знаходилася в користуванні позивача загальною площею 0,0046 га. У техничній документації по землеустрою і складанню документів, що засвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_3., в пояснювальній записці затверджується, що розташування кутів зовнішніх меж землеволодіння обстежене і встановлене в натурі у присутності землевласника і узгоджене з представниками суміжного домоволодіння і землекористувачів, що не відповідає дійсності, оскільки з позивачем ніхто не погоджував межі ділянок. В акті встановлення і узгодження меж земельної ділянки ОСОБА_3., в пояснювальній записці вказано, що встановлені в натурі межі відповідають фактичному стану, що також не відповідає дійсності, оскільки межа ділянки ОСОБА_3. зайняла половину земельної ділянки позивача, яка оплачує всі послуги з користування квартирою і земельною ділянкою згідно договору, укладеному із Зуйськім ККП від 01.01.1994 року. На виділеній позивачу в користування земельній ділянці був маленький сад, що відображене в технічній документації по будинку, складеній 06.04.1992 року. ОСОБА_3., згідно рішення Зуйського виконавчого комітету від 15.10.1997 року № 117 п.109, була виділена у власність земельна ділянка площею 0,018 га і межа її проходила по їх суміжній стіні, а потім по задній стіні, збудованих ОСОБА_3. господарських споруд, не дивлячись на те, що вона збудувала задню стіну господарських споруд і самовільно уклинилася на відстань 50-60 см на територію позивача. Зуйська селищна рада в своєму рішенні від 12.01.2005 року за № 641 неправильно вказала, що є різниця площі земельної ділянки з фактичною площею і збільшила земельну ділянку ОСОБА_3. до 0,0226 га, що фактично зайняло майже половину земельної ділянки позивача. Зуйською селищною радою порушені її права, передбачені ст.119 ЗК України, де вказано, що громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, що свідчать про наявність у них права на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади з клопотанням про передачу її у власність. Вважає, що у неї є право власності на землю, передбачене ст.81 ЗК України, з якої видно, що громадяни України придбавають право власності на землю на підставі: безкоштовної передачі із земель державної і комунальної власності, приватизації земельних ділянок, раніше наданих в користування.
У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримала.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, суду пояснив, що позивач мешкає по своєму місцю проживання більше 20 років, по відносинах, що склалися, люди самі поділили земельну ділянку біля будинку і кожен мав шматок землі біля будинку де живе ОСОБА_1. Вважає, що ОСОБА_1. є землекористувачем, вона не знала про те, що ОСОБА_3. був виданий Державний акт на земельну ділянку, про це позивачу стало відомо у вересні 2006 року, коли вона одержала копію позовної заяви ОСОБА_3. Збільшення земельної ділянки ОСОБА_3. відбулося за рахунок земельної ділянки позивача. При проведенні обміру земельної ділянки ОСОБА_3. у зв'язку з підготовкою документів для отримання Державного акту на земельну ділянку, не були дотримані вимоги ст.198 ЗК України, відносно узгодження з суміжними землекористувачами, а саме: із ОСОБА_1., чим були порушені права позивача і тому, рішення Зуйської селищної ради № 641 від 12.01.2005 року слід визнати недійсним і скасувати його.
Відповідач - представник Зуйської селищної ради в судове засідання не з'явився, надіслав заяву, в якій просить суд слухати справу в його відсутність, проти заявлених вимог не заперечує. У судовому засіданні від 22.11.2007 року відповідач пояснив, що він згоден з будь-яким рішенням суду. Якщо порушені чиїсь права, то він не проти скасування рішення Зуйської селищної ради. Вважає, що документи ОСОБА_3. зроблені правильно. Фахівці кадастрової служби виробили обмір земельної ділянки ОСОБА_3. і встановили різницю в площі земельної ділянки, про що було вказано в рішенні селищної ради від 12.01.2005 року № 641 (а.с.164-165). Підставою для ухвалення рішення № 641 від 12.01.2005 року була технічна документація по землеустрою, виготовлена Білогірськім ДП «ЦДЗК» по ЗР при ДКУ на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель ОСОБА_3. (а.с.127)
Суд, з урахуванням думки учасників судового засідання, вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача за наявними матеріалами справи.
Третя особа ОСОБА_3. і її представник в судовому засіданні позов не визнали і пояснили, що рішенням Зуйської селищної ради не були порушені права ОСОБА_1., яка не представила суду доказів про право на земельну ділянку і про порушення своїх прав на земельну ділянку. ОСОБА_3. 20.05.1992 року купила квартиру, де вона проживає в даний час, оформила договір купівлі - продажу із Зуйськім комбінатом комунальних підприємств Зуйської селищної ради, а потім одержала Державний акт на земельну ділянку. У технічному паспорті на житловий будинок по АДРЕСА_1 від 06.04.1992 року власниками будинку вказані ОСОБА_3. - 26/100 частки і Зуйській комбінат комунальних підприємств - 74/100 частки. ОСОБА_3. не порушила прав ОСОБА_1. Вважають, що закінчився термін оскарження рішення Зуйської селищної ради, яке позивач просить скасувати.
Третя особа - представник відділу земельних ресурсів в судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що документи на земельну ділянку ОСОБА_3. відповідають чинному законодавству і немає підстав для скасування рішення Зуйської селищної ради і для визнання недійсним Держакту на земельну ділянку ОСОБА_3.
Суд, заслухавши сторони, фахівця КРФ ДП «ЦДЗК при ГУ», свідка, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити по наступних підставах.
Як пояснили сторони в судовому засіданні і це підтверджується матеріалами справи, третя особа - ОСОБА_3. є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією договору купівлі-продажу (а.с.61-62) і копією техпаспорту, в якому вказано, що власником будинку є ОСОБА_3. - 26/100 часток і Зуйській комбінат комунальних підприємств - 74/100 частки (а.с.5-6, 56-60). Згідно технічної документації по землеустрою і складанню документів, що засвідчують право на земельну ділянку (а.с.7-16, 31-40, 105-126), ОСОБА_3. був виданий Державний акт серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку 12 травня 2005 року (а.с.10, 35-36). Рішенням виконкому Зуйської селищної ради від 15.10.1997 року № 117 п.109 ОСОБА_3. була передана в приватну власність земельна ділянка розміром 0,018 га (а.с.16, 44, 67, 80). Рішенням 29 сесії 04 скликання Зуйської селищної ради від 12 січня 2005 року № 641 були внесені зміни в рішення виконкому Зуйської селищної ради від 15.10.1997 року № 117 /109 про те, що площа земельної ділянки, переданої у власність ОСОБА_3. в АДРЕСА_1 слід вважати у розмірі 0,0226 га (а.с. 34, 68). Як убачається з копії технічного паспорту на будинок, договору купівлі - продажу, власником будинку є ОСОБА_3. і Зуйській комбінат комунальних підприємств. В акті встановлення і узгодження меж земельної ділянки від 20.01.2005 року вказані ОСОБА_3. та Зуйська селищна рада (а.с.37, 70), ОСОБА_1. в акті не вказана. Проте, в протоколі засідання погоджувальної комісії по земельних і інших спорах від 14.09.2004 року вказано, що узгодження із ОСОБА_1. не потрібно, оскільки ці землі належать селищній раді, а ОСОБА_1. ніколи не зверталася в селищну раду, щоб закріпити за собою право користування, право власності на земельну ділянку біля домоволодіння (а.с.45, 81). Своїм листом від 14.10.2004 року Зуйська селищна рада повідомила, що земельна ділянка ОСОБА_1., яка мешкає за адресою АДРЕСА_1, у власність, в користування не передана, а знаходиться в комунальній власності Зуйської селищної ради (а.с.71, 82, 117).
Рішенням 03 сесії 05 скликання Зуйської селищної ради від 07.06.2006 року № 109 «Про приватизацію земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель в частині, що торкається ОСОБА_1.», позивачу був даний дозвіл на розробку технічної документації по землеустрою і складанню документів, що засвідчують право сумісної власності на земельну ділянку в селищі АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель із забудованих земель цивільного призначення і житлової забудови селища Зуя (а.с.18).
Актом комісії Зуйської селищної ради від 31.07.2006 року був встановлений факт самовільного будівництва ОСОБА_1. прибудови, яка частково розташована на приватизованій земельній ділянці ОСОБА_3. згідно Держакту на землю НОМЕР_1
№ 010840 (а.с.75). Крім того, Зуйська селищна рада повідомила, що дозволу ОСОБА_1. на будівництво будов в АДРЕСА_1 виконкомом не видавалося (а.с.83). За самовільне будівництво прибудови, зокрема, частково на земельній ділянці ОСОБА_3., позивач притягнута до адміністративної відповідальності (а.с.85-87). Комісією Зуйської селищної ради від 23.08.2006 року було встановлено, що межові знаки, відмічені в держакті під № 2,3, знаходяться під знов зведеними будовами ОСОБА_1. (а.с.76).
Спеціаліст Білогірського ДП «ЦДЗК» по ЗР при ДКУ Козаченко Г.В. в судовому засіданні пояснила, що спеціалісти кадастрового бюро зробили точні виміри земельної ділянки ОСОБА_3., що складає 0,0226 га, ця площа її земельної ділянки є менше той, що вказана в договорі купівлі продажу квартири ОСОБА_3. Порушення прав ОСОБА_1. на земельну ділянку з боку Зуйської селищної ради та з боку ОСОБА_3. не було встановлено, тому, що земельна ділянка ОСОБА_1. не передавалась.
Згідно з вимогами ст.99 ч.2 КАС України, суд вважає, що строк звернення до суду не минув, оскільки позивачу стало відомо про одержання ОСОБА_3. Державного акту на землю у вересні 2006 року.
Доказів про те, що позивачу була надана у користування земельна ділянка розміром 0,0046 га, що вона здійснювала оплату за неї, як вказано у позовній заяві, позивачем суду не надано.
Згідно з вимогами ст.11 ч.1 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
На підставі викладеного, дії відповідача не суперечать вимогам ст.118 ч.1 ЗК України і тому, немає підстав для визнання недійсним і скасування рішення Зуйської селищної ради № 641 від 12.01.2005 року; а також визнання Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 12.05.2005 року, виданого ОСОБА_3., недійсним. Дії позивача не відповідають вимогам ст.119 ЗК України, на яку посилаються позивач та її представник, тому що позивач не зверталась до Зуйської селищної ради з клопотанням про передачу земельної ділянки її у власність або надання у користування.
Керуючись ст.ст.103, 106, 118 ч.1, 119, 158 ЗК України, ст.ст. 9 - 11, 17,. 159, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд
позов залишити без задоволення.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Зуйської селищної ради Білогірського району Автономної Республіки Крим, треті особи: ОСОБА_3, Білогірській відділ земельних ресурсів про скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1від 12.05.2005 року і визнання рішення Зуйської селищної ради № 641 від 12.01.2005 року недійсним.
На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження через Білогірській районний суд АР Крим.
Головуючий