Справа № 2а-4718/08
19 серпня 2008 року Харківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді-Самойлової В.В.
при секретарі- Демченко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини А-1451 про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 в порядку адміністративного судочинства з урахуванням уточнених в судовому засіданні позовних вимог ставить питання щодо визнання неправомірними дій відповідача стосовно незабезпечення в повному обсязі за час проходження військової служби належним речовим майном та просить про зобов'язання відповідача видати їй це майно в натурі, а в разі відсутності відшкодувати його вартість.
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що вона проходила військову службу у відповідача та наказом командира останнього за № 29 від 05.02.2008р. була звільнена з військової служби у відставку та виключена зі списків особового складу військової частини, всіх видів забезпечення та направлена для зарахування на військовий облік до Фрунзенського РВК м. Харкова.
В період проходження військової служби вона знаходилась на речовому забезпеченні у відповідача, яким в повному обсязі не забезпечувалась, а тому відповідно до ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», де передбачено, що військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або, за бажанням військовослужбовця, грошову компенсацію замість них, має право на відшкодування вказаної заборгованості.
Вказані соціальні гарантії закріплені також у Конституції України та Постанові Кабінету Міністрів України №1444 від 28.04.2004р.
На день виключення її зі списків особового складу військової частини сума грошової компенсації замість належного до видачі речового майна складає в сумі 4728,87 грн., про що свідчить довідка № 3 від 07.02.2008р., яка видана відповідачем.
Оскільки, на момент виключення її зі списків особового складу військової частини, відповідач не розрахувався з нею стосовно належного до видачі речового майна або грошової компенсації замість нього, відповідаючи на неодноразові звернення відмовою, тому вона вважає, що з боку останнього має місце противоправність, яка порушує її право на одержання речового майна в натурі або даної грошової компенсаці, що в судовому засіданні підтримала позивачка в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечує, посилаючись на те, що Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000р. призупинена дія п. 2 ст. 9-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців» в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна, а відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 р.» від 28.12.2007р. п.2 ст. 9-1 цього закону виключено, а тому немає законних підстав для виплати грошової компенсації замість речового майна у сумі 4728,87 грн.
Заслухавши сторони, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, щоОСОБА_1 проходила військову службу у відповідача та наказом командира останнього за № 29 від 05.02.2008р. була звільнена з військової служби у відставку та виключена зі списків особового складу військової частини, всіх видів забезпечення та направлена для зарахування на військовий облік до Фрунзенського РВК м. Харкова.
В період проходження військової служби вона знаходилась на речовому забезпеченні у відповідача, яким в повному обсязі не забезпечувалась.
На день виключення її зі списків особового складу військової частини сума грошової компенсації замість належного до видачі речового майна складає в сумі 4728,87 грн., про що свідчить довідка № 3 від 07.02.2008р., яка видана відповідачем.
Відповідно до ст.ст.9, 9-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000р. призупинена дія п. 2 ст. 9-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців» в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна ( за винятком військовослужбовців Міністерства Оборони України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців), а відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 р.» від 28.12.2007 р. № 107-YI п.2 ст. 9-1 цього закону виключено.
Оскільки позивачка не відноситься до категорії осіб, які використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців, а дія положення про отримання грошової компенсації замість речового майна відносно решти військовослужбовців з 11.03.2000р. зупинена була, а відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 р.» від 28.12.2007 р. № 107-YI п.2 ст. 9-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців» виключено, то вимоги позивачки щодо видачі речового майна в натурі, яким вона не забезпечувалась після 11.03.2000р. на суму 4728,87 грн. підлягає задоволенню на підставі вищевикладеного.
Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно Законами України визначаються
- права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод: основні обов'язки громадянина, а також встановлюються : Державний бюджет України і бюджетна система України.
Ст.95 Конституції України передбачає, що виключно законом України про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Закон про Державний бюджет України є правовим актом, зміст якого чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду. Такий закон затверджує повноваження органів державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що в період проходження військової служби позивачка мала право на забезпечення речовим майном, а в разі звільнення на одержання цього майна в натурі. Також, враховуючи, що дію п. 2 ст. 9-1 Закону України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців» виключено, згідно із Законом України «Про Державний бюджет на 2008 р.» від 28.12.2007 р. № 107-VI, але діючим законодавством не передбачена заборона видачі речового майна в натурі, заборгованість по якому має місце, то позивачка має право на одержання речового майна в натурі, заборгованість по якому утворилась після 11.03.200р. на суму 4728,87 грн., оскільки її право в частині забезпечення речовим майном в період проходження військової служби було порушено і захист цього права можливо здійснити шляхом видачі вказаного майна в натурі. А тому маються підстави для задоволення позову в цій частині зазначеним шляхом.
Керуючись ст. ст. 9, 11, 159 КАСУ, ст. ст. 92, 95 Конституції України, ст. ст. 9, 91 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів», Законом України « Про Державний бюджет України на 2008 рік», Постановою КМУ «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час», суд, -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати неправомірними дії військової частини А-1451 щодо незабезпечення ОСОБА_1 за час проходження військової служби належним речовим майном.
Зобов'язати військову частину А-1451 видати ОСОБА_1 належне до видачі після 11.03.2000р. речове майно в натурі на суму 4728 ( чотири тисячі сімсот двадцять вісім ) грн. 87 коп., згідно довідки № 3 від 07.02.2008р., а в разі відсутності речового майна, про що мається довідка або складається відповідний акт в порядку виконання цього рішення, то його вартість підлягає стягненню з військової частини А 1451 на користь ОСОБА_1.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя-