Справа № 2-а-5381/08
Іменем України
м. Харків 12 серпня 2008 року
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Тацій Л. В.
при секретарі судового засідання - Андрієць М.О.
за участю:
позивач - не прибув
представник відповідача - не прибув
представник третьої особи - не прибув
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації, третя особа - Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про визнання дій незаконними та стягнення недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому після уточнення позовних вимог, прийнятих судом, просив суд визнати дії відповідача щодо неповної виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 та 2008 роки незаконними, стягнути з відповідача недоплачену у 2007 році щорічну грошову допомогу на оздоровлення в розмірі 2200 грн., за 2008 рік - 2475 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовував наступним. Позивач є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії. Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Разом з тим, у 2007-2008 роках позивач не отримав вказану допомогу в передбаченому законом розмірі. Внаслідок невиплати щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В судове засідання, призначене на 12 серпня 2008 року, позивач не прибув, до суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с. 42).
Відповідач, Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації, позов не визнав, просив суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, до суду надав письмові заперечення (а.с. 39), в обгрунтування яких зазначив наступне. Законом України від 19.12.2006 було зупинено на 2007 рік виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, щорічна допомога на оздоровлення виплачувалася відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.05 в розмірі 100 грн. Крім того, просив суд розглядати позовні вимоги тільки в обсязі одного року, враховуючи пропущений позивачем річний строк звернення до суду.
В судове засідання, призначене на 12 серпня 2008 року, відповідач, Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації, свого представника не направив, надав заяву з проханням слухати справу за відсутності їх представника за наявними у матеріалах справи письмовими доказами (а.с. 43).
Третя особа, Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, надав письмові заперечення на позовну заяву ОСОБА_1 (а.с. 35-36), до суду свого представника не направив, в письмових запереченнях просив суд розглядати справу без участі її представника з урахуванням наданих заперечень. Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про розгляд справи за відсутності представника Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації, на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та має другу категорію, що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_1, виданого 01.06.1993 (а.с. 6).
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.91, в редакції закону, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах: учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ІІ категорії - п'ять мінімальних заробітних плат.
Згідно з пунктом 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489-V на 2007 рік виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати були зупинені та пунктом 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 р. № 107-VІ на 2008 рік дія ч. 4 ст. 48 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) № 6-рп/2007 від 09.07.07 пункт 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» та Рішенням Конституційного суду України у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 64, розділу ІІ, пункту 3 розділу ІІІ та положень ст. 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, вказані положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є не конституційними).
Пунктом 5 зазначеного Рішення Конституційного суду України визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, положення п. 30 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489-V втратило чинність 09 липня 2007 року, а положення п. 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2006 р. № 107-VІ, втратило чинність 22 травня 2008 року.
Відповідно до довідки за підписом заступника начальника управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації, долученої до матеріалів справи, вбачається, що у 2007 році позивач отримав допомогу на оздоровлення у вересні 2007 року в розмірі 100 грн. (а.с. 45), у 2008 році - у березні 2008 року в розмірі 100 грн. (а.с. 59).
Як зазначено вище, рішеннями Конституційного суду України від 09.07.2007 та 22.05.2008 визнано неконституційними окремі положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік», в тому числі щодо зупинення норм Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які визначають розмір виплати щорічної допомоги на оздоровлення у кратному розмірі до мінімальної загробної плати.
Позивач звернувся до відповідача з проханням здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 та 2008 роки.
Позивач звернувся до відповідача з проханням здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення, виходячи з норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2007-2008 роки. Відповідач відмовив позивачу у перерахунку вказаної допомоги листом вих. № 01-36/О-125 від 11.06.2008 та № 01-36/О-126 від 11.06.2008 року, посилаючись на виплату допомоги на оздоровлення в розмірах, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України № 562, та відсутність підстав для перерахунку (а.с. 37, 38).
Суд зазначає, що з 09.07.2007 та 22.05.2008 року, у разі звернення осіб про виплату їм щорічної допомоги на оздоровлення за відповідний рік в розмірах, встановлених нормами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», органи соціального захисту населення не мають підстав відмовляти у здійсненні таких виплат, оскільки з моменту прийняття рішення Конституційним судом України зобов'язані діяти на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», здійснюючи виплати у розмірах, встановлених саме цим Законом.
Отже, суд вважає, що оскільки з моменту прийняття Конституційним Судом України рішень щодо неконституційності положень ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» та п. 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», ця норма Закону втратила чинність, а тому на момент звернення позивача із заявою до відповідача про перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення була чинною стаття та 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка підлягала застосуванню до спірних правовідносин.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст. 75 Конституції встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 має вищу юридичну силу і виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, саме Закон підлягає застосуванню при вирішення даного спору.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Кабінет Міністрів України не уповноважений Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зменшувати встановлені останнім конкретні розміри доплат, пенсій і компенсацій, зокрема допомоги на оздоровлення. Навпаки, у частині 1 статті 67 зазначеного Закону встановлено, що ці розміри підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
У Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, оскільки відповідно до частини 1 статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження підзаконним актом змісту та обсягу права, наданого Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є безпідставним.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 та 2008 роки відповідно до частини 4 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991, в редакції закону від 09.07.2007, у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Відповідно до ч. 7 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991, в редакції закону від 09.07.2007, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Як зазначено вище, позивачу у 2007 році була виплачена допомога на оздоровлення у вересні 2007 року в розмірі 100,00 грн., що підтверджується довідкою (а.с. 45).
Згідно зі ст. 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено з 1 січня 2007 року розмір мінімальної заробітної плати 400 гривень на місяць, з 1 квітня 2007 року - 420 гривень, з 1 липня 2007 року - 440 гривень та з 1 жовтня 2007 року - 460 гривень.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачу повинна бути виплачена щорічна допомога на оздоровлення у 2007 році в сумі 2200,00 (дві тисячі двісті грн. 00 коп.) грн., з розрахунку 5 мінімальних заробітних плат (440 грн. х 5=2200 грн.). Фактично виплачено 100,00 грн. Таким чином недоплаченою залишається сума в розмірі 2100,00 грн. (2200-100=2100 грн.).
Відповідно до ч. 5 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.91 в редакції закону від 09.07.2007, щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.
Як зазначено вище, позивачу у 2008 році була виплачена допомога на оздоровлення у березні 2008 року в розмірі 100,00 грн., що підтверджується довідкою (а.с. 59).
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» встановлено з 1 січня 2008 року розмір мінімальної заробітної плати 515 гривень на місяць, з 1 квітня 2008 року - 525 гривень, з 1 жовтня 2008 року - 545 гривень та з 1 грудня 2008 року - 605 гривень.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачу повинна бути виплачена щорічна допомога на оздоровлення у 2008 році в сумі 2475,00 (дві тисячі чотириста сімдесят п'ять грн. 00 коп.) грн., з розрахунку 5 мінімальних заробітних плат (515 грн. х 5=2575 грн.). Фактично виплачено 100,00 грн. Таким чином недоплаченою залишається сума в розмірі 2475,00 грн. (2575-100=2475 грн.).
Таким чином, суд приходить до висновку, що відмова Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації щодо виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у 2007-2008 роках в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат не відповідає законодавству.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 92, 152 Конституції України, ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.91, Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік», Рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.07, Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.05 № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 9, 94, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162, ст.ст. 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації, третя особа - Головне управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про визнання дій незаконними та стягнення сум задовольнити частково.
2. Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації щодо неповної виплати ОСОБА_1 суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 та 2008 роки незаконними.
3. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації (вул. Леніна, 90, м. Красноград, Харківська обл., 63304) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1) суму одноразової допомоги на оздоровлення за 2007 рік в розмірі 2100,00 (дві тисячі сто грн. 00 коп.) грн. та суму одноразової допомоги на оздоровлення за 2008 рік в розмірі 2475,00 (дві тисячі чотириста сімдесят п'ять грн. 00 коп.) грн.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
5. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
6. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 14 серпня 2008 року.
Суддя (підпис) Л.В. Тацій
З оригіналом згідно
Постанова не набрала законної сили
Суддя